УХВАЛА
19 липня 2023 року
м. Київ
Справа № 990/38/22
Провадження № 11-18заі23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів Воробйової І. А., Григор`євої І.В., Гриціва М.І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
розглянувши в порядку письмового провадження заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Кравця Ростислава Юрійовича про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду Власова Юрія Леонідовича, Григор`євої Ірини Вікторівни, Єленіної Жанни Миколаївни, Желєзного Ігоря Вікторовича, Катеринчук Лілії Йосипівни, Кишакевича Лева Юрійовича, Лобойка Леоніда Миколайовича, Мартєва Сергія Юрійовича, Пількова Костянтина Миколайовича, Прокопенка Олександра Борисовича, Ткача Ігоря Васильовича, Ткачука Олега Степановича, Уркевича Віталія Юрійовича, Чумаченко Тетяни Анатоліївни, Штелик Світлани Павлівни від участі в розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними та скасування рішень за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2023 року,
УСТАНОВИЛА:
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 11 січня 2022 року № 17/0/15-22 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Апеляційного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України;
- визнати протиправною та скасувати ухвалу Вищої ради правосуддя від 17 січня 2022 року № 6/0/18-22 про залишення без розгляду заяв ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Апеляційного суду міста Києва та зобов`язати Вищу раду правосуддя розглянути заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Апеляційного суду міста Києва у відставку.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із цим судовим рішенням, ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Кравець Р. Ю., звернулася з апеляційною скаргою до Великої Палати Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 09 лютого 2023 року відкрила апеляційне провадження в цій справі.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2023 року призначено справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
11 травня 2023 року від представника позивачки - адвоката Кравця Р. Ю. надійшла заява про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Кишакевича Л. Ю. від участі в розгляді цієї справи.
18 травня 2023 року від представника позивачки - адвоката Кравця Р. Ю. надійшли заяви про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Кишакевича Л. Ю., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Чумаченко Т. А., Штелик С. П. від розгляду цієї справи.
На обґрунтування заяви про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Кишакевича Л. Ю. представник позивачки, посилаючись на норми статей 36 та 39 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вказує, що суддя Кишакевич Л. Ю., обіймаючи дві посади (голови Етичної ради та судді Великої Палати Верховного Суду), породжує сумніви в неупередженому ставленні до виконання своїх посадових обов`язків. На переконання представника позивачки, суддя Великої Палати Верховного Суду Кишакевич Л. Ю. мав подати заяву про звільнення від своїх службових повноважень та не здійснювати правосуддя відповідно до вимог пункту 24 статті 9-1 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", оскільки він є головою Етичної ради.
Однак оскільки він не вчинив цих дій, то в цьому випадку необхідно застосувати процесуальний механізм відводу судді згідно з вимогами частини третьої статті 39 КАС України.
На думку представника позивачки, якщо до складу колегії суддів Великої Палати Верховного Суду входитиме суддя Кишакевич Л. Ю., "існують всі підстави побоюватись, що розгляд справ у складі Великої Палати буде проводитись справедливим, незалежним та безстороннім судом в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".
Крім цього, заявник звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), зокрема, у справі "Мікалефф проти Мальти" (Micallef v. Malta, пункт 93) про те, що "існування неупередженості повинно бути визначено за наступними критеріями: суб`єктивний тест, що вивчає персональні переконання і поведінку конкретного судді, з метою визначення, чи існувало неупереджене або суб`єктивне ставлення судді у конкретній справі; відповідно до об`єктивного тесту визначається, чи суд, а також, серед іншого, його структура забезпечили відповідні гарантії для виключення легітимних сумнівів стосовно неупередженості суду (див. справи стосовно двоякої ролі суддів, наприклад Межнаріч проти Хорватії (Meznaric v. Croatia), § 36; Ветштайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland), § 47".
Також заявник посилається на рішення ЄСПЛ від 07 травня 2021 року у справі "Ксеро Флор проти Польщі" (Xero Flor w Polsce sp. z o. o. v. Poland), де Суд визнав порушення права на справедливий суд, оскільки один із суддів Конституційного Суду, який розглянув конституційну скаргу заявника, був обраний на посаду судді із серйозними порушеннями закону.
З огляду на зазначене вище представник позивачки вважає, що суддя Великої Палати Верховного Суду Кишакевич Л. Ю. не може відповідати принципам неупередженості та підлягає відводу від участі в розгляді цієї справи.
Мотивуючи заяви про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2023 року, адвокат Кравець Р. Ю. зазначив, що 16 травня 2023 року керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було особисто повідомлено про підозру Голові Верховного Суду Всеволоду Князєву, якого затримали при отриманні неправомірної вигоди у розмірі 2,7 мільйонів доларів США, які останній, за даними Національного антикорупційного бюро України, отримував від осіб, які виступали за рішення суду на користь олігарха ОСОБА_3. Так, Велика Палата Верховного Суду розглядала справу № 910/15551/20 (провадження № 12-41гс22) стосовно 40,19 відсотків акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату Ferrexpo і своєю постановою від 19 квітня 2023 року залишила зазначені акції ОСОБА_3, скасувавши попереднє рішення суду апеляційної інстанції.
Заявник також припускає, що 28 вересня 2021 року при вирішенні справи № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит", про стягнення коштів могла існувати аналогічна ситуація.
Як і в заяві про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Кишакевича Л. Ю. від 11 травня 2023 року, адвокат Кравець Р. Ю., звернув увагу на висновки ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти" (Micallef v. Malta, пункт 93) щодо критеріїв визначення наявності неупередженості судді в конкретній справі.
На думку Кравця Р. Ю., зазначені в його заявах судді Великої Палати Верховного Суду підлягають відводу від участі у розгляді цієї справи, оскільки вважає, що судді, які не виклали окремі думки по суті вимог у цих двох справах, не відповідають критеріям неупередженості за об`єктивними критеріями, оскільки їх поведінка свідчить про можливість вирішення ними справ на користь конкретних осіб без дотримання закону.
Перевіривши наведені на обґрунтування заяв про відвід суддів доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на таке.
Відповідно до статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
У пункті 49 рішення від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine, заява № 33949/02) ЄСПЛ дійшов висновку, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод слід визначати за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 згаданого рішення ЄСПЛ).
Відносно об`єктивного критерію ЄСПЛ зазначає, що під час вирішення питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 згаданого рішення).
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних складових неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про особисте переконання та поведінку конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Відповідно до частин першої, другої статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду, до складу якого входить двадцять один суддя Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду: 1) у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права; 2) діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції; 3) аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики; 4) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Судді Верховного Суду обираються до Великої Палати зборами суддів відповідних касаційних судів з числа суддів таких касаційних судів (частина третя статті 45 цього Закону).
Частинами п`ятою, шостою статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що кожен касаційний суд у складі Верховного Суду обирає по п`ять суддів до Великої Палати Верховного Суду. Суддя Верховного Суду, обраний до Великої Палати, здійснює повноваження судді Великої Палати Верховного Суду протягом трьох років (крім Голови Верховного Суду), але не більше двох строків поспіль.
Згідно із частинами першою, другою статті 9-1 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" Етична рада утворюється з метою сприяння органам, що обирають (призначають) членів Вищої ради правосуддя, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності. Членами Етичної ради можуть бути особи, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, відповідають критеріям професійної етики та доброчесності, мають досвід роботи не менше п`ятнадцяти років зі здійснення судочинства або адвокатської чи прокурорської діяльності, або наукової діяльності у галузі права. Не можуть бути членами Етичної ради особи, які не відповідають зазначеним вимогам, а також вимогам, передбаченим частиною десятою статті 6 цього Закону.