ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2023 року
м. Київ
справа № 944/413/23
провадження № 51-2858км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_1,суддівОСОБА_2, ОСОБА_3,за участю: секретаря судового засідання захисника прокурорів ОСОБА_4, ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_6, ОСОБА_7,розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 на вирок Львівського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року, подану в інтересах засудженого
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Калачківці та жителя АДРЕСА_1 .
Обставини справи
1. Вироком Яворівського районного суду Львівськоїобласті від 02 лютого 2023 року ОСОБА_8 засуджено за частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та відповідно до статті 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
2. Суд визнав доведеним, що засуджений, призваний за мобілізацією, без поважних причин в умовах воєнного стану самовільно залишив військову частину з 11 серпня 2022 року до 09 січня 2023 року без наміру остаточно ухилитися від проходження військової служби.
3. Оскарженим вироком апеляційний суд скасував цей вирок в частині призначеного покарання і призначив засудженому за частиною 5 статті 407 КК із застосуванням статті 69 цього Кодексу покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. Захисник, посилаючись на частину 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить змінити оскаржений вирок та застосувати до засудженого положення статті 75 КК.
5. Він стверджує, що апеляційний суд усупереч вимогам статей 50 та 65 КК не врахував повною мірою даних про особу засудженого та наявних у справі пом`якшуючих обставин, зокрема те, що засуджений отримав ушкодження внаслідок бойових дій, має на утриманні малолітнього сина та виявив бажання продовжити військову службу, і дійшов необґрунтованого висновку про неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства. Також він зазначає, що суд безпідставно застосував статтю 69 КК, оскільки сторона захисту про це не клопотала.
6. Прокурор надав Суду письмові заперечення на цю касаційну скаргу.
Позиції учасників касаційного розгляду
7. Засуджений надіслав до Суду заяву про проведення касаційного розгляду без його участі.
8. Захисник у судовому засіданні підтримав касаційну скаргу.
9. Прокурор заперечив проти касаційних вимог сторони захисту, вважаючи вирок апеляційного суду законним і обґрунтованим.
10. Іншим учасникам провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Оцінка Суду
11. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі та запереченнях доводи, Суд дійшов висновку, що подана скарга підлягає частковому задоволенню.
12. Відповідно до статей 50 та 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При його призначенні повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.
13. Суд касаційної інстанції відповідно до статті 433 КПК переглядає рішення апеляційного суду в межах поданої касаційної скарги, в якій не заперечується висновок суду про доведеність винуватості засудженого у вчиненні кримінально караного діяння, а також правильність його кваліфікації за частиною 5 статті 407 КК.