ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2023 року
м. Київ
справа № 757/17760/22-к
провадження № 51-3722км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргупрокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Київського апеляційного суду
від 01 листопада 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 рокускаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12016210010000181 від 18 січня 2016 року, задоволено частково.
Зобов`язано уповноважену особу Офісу Генерального прокурора - процесуального керівника в кримінальному провадженні № 12016210010000181 від 18 січня 2016 року розглянути клопотання адвоката ОСОБА_6 від 05 липня 2022 року про закриття кримінального провадження № 12016210010000181 від 18 січня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України (далі - КК), у порядку та строк, передбачений ст. 220 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), про результати розгляду клопотання проінформувати адвоката ОСОБА_6 у відповідності до вимог ст. 220 КПК.
Зобов`язано прокурора Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 12016210010000181 від 18 січня 2016 року вчинити дію, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 283 КПК, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
Встановлено уповноваженому прокурору для прийняття відповідного процесуального рішення процесуальний строк у три календарних дні з моменту отримання ухвали за результатом розгляду клопотання.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року на підставі ч. 4 ст. 399 КПК відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 року у зв`язку з тим, що вказане рішення слідчого судді відповідно до приписів ст. 309 КПК оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні (далі - прокурор), посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує, що за результатами розгляду скарги адвоката ОСОБА_6 слідчий суддя вийшов за межі наданих йому повноважень щодо розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, визначених ст. 307 КПК, оскільки прийняв рішення, яке не передбачене КПК. Вважає, що слідчий суддя вправі лише зобов`язати прокурора вчинити певну дію, а не прийняти рішення про закриття кримінального провадження. Крім того, наводить доводи про те, що положення п. 10 ч. 1
ст. 284 КПК у цій справі не можуть бути застосовані і зазначає, що прийняття рішення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 283 КПК, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, про що йдеться в ухвалі слідчого судді, перебуває за межами повноважень прокурора. Вважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження є незаконною. Посилається на те, що при отриманні апеляційної скарги апеляційний суд мав би керуватися не ч. 4 ст. 399 КПК, а положеннями ч. 6 ст. 9, п. 17 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 24 КПК. Для підтвердження своєї позиції посилається на постанови колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31 січня 2019 року (справа № 183/6229/18, провадження
№ 51-8447км18) і Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 травня 2019 року (справа № 760/25546/18, провадження № 51-10322км18), від 05 липня 2022 року (справа № 757/27041/21-к, провадження № 51-3781км21). Крім того, вказує, що аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд України в постанові від 12 жовтня 2017 року в справі
№ 5-142кс(15)17, з яким погодилась і Велика Палата Верховного Суду в постановах від 23 травня 2018 року в справах № 237/1459/17 та № 243/6674/17-к.
ЗахисникОСОБА_6 подав на касаційну скаргу заперечення, в якому просить ухвалуКиївського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року залишити без зміни та відмовити у задоволенні касаційної скарги прокурора.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 вважав касаційну скаргу обґрунтованою та просив її задовольнити.
ЗахисникОСОБА_6 заперечував щодо задоволення касаційної скарги прокурора та просив ухвалу Київського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_5, захисника ОСОБА_6, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин (ч. 1 ст. 433 КПК).
У п.1 ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Згідно зі ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Апеляційний суд, керуючись ч. 4 ст. 399 КПК, відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурорау кримінальному провадженні на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 року.
Мотивував тим, що вказана ухвала слідчого судді про часткове задоволення скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора була прийнята в межах повноважень слідчого судді і це рішення не входить до переліку ухвал, зазначених у ст. 309 КПК, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, а тому воно не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Однак із цією позицією колегія суддів касаційної інстанції погодитися не може.
Відповідно до ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Частиною 6ст. 9 КПК визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 303 КПК передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, серед них нездійснення інших процесуальних дій, які вони зобов`язані вчинити у визначений цим Кодексом строк.