Постанова
Іменем України
05 липня 2023 року
м. Київ
справа № 372/1142/16-ц
провадження № 61-13203св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,
Яремка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оренда Про 2020",
стягувач - ОСОБА_1,
боржник - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, від імені якої діє адвокат Крикунов Олександр Володимирович, на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 22 липня 2021 року у складі судді Потабенко Л. В. та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Суханової Є. М., Сушко Л. П., Олійника В. І.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оренда Про 2020" (далі - ТОВ "Оренда Про 2020") звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у справі № 372/1142/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за невиконання договору. Просило замінити ОСОБА_1 на його правонаступника - ТОВ "Оренда Про 2020".
На обґрунтування заяви посилалося на таке.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 08 червня 2016 року у справі №372/1142/16-ц позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за невиконання договору задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 авансовий платіж у розмірі 160 000,00 грн, інфляційні витрати у розмірі 71 360, 00 грн та судовий збір у розмірі 1 587,00 грн, а всього - 232 947,20 грн.
На підставі виданого виконавчого листа щодо стягнення заборгованості з боржника за рішенням Обухівського районного суду Київської області від 08 червня 2016 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Трофименко М. М. 16 травня 2019 року відкрив виконавче провадження № 59135821 та того ж дня об`єднав з іншими виконавчими провадженнями у зведене виконавче провадження № 59137670.
10 червня 2021 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ "Оренда Про 2020" договір відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого право вимоги щодо стягнення з ОСОБА_2 коштів за невиконання договору перейшло до ТОВ "Оренда Про 2020", а тому заявник звернувся до суду із цією заявою.
Короткий зміст рішень судів
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 22 липня 2021 року заяву ТОВ "Оенда Про2020" про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено стягувача у справі № 372/1142/16-ц (у зведеному виконавчому провадженні № 59137670) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за невиконання договору, із ОСОБА_1 на його правонаступника - ТОВ "Оренда Про 2020".
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що сторона виконавчого провадження - стягувач ОСОБА_1 вибув з виконавчого провадження у зв`язку з передачею ним права вимоги за невиконання договору правонаступнику ТОВ "Оренда Про 2020" на підставі правочину. Тому є підстави для задоволення заяви.
Постановою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 22 липня 2021 року залишено без змін
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про заміну сторони виконавчого провадження є законним та обґрунтованим, оскільки після набрання рішенням суду законної сили змінився стягувач, а тому, не замінивши такого стягувача, рішення залишиться невиконаним, оскільки правонаступник позбавлений процесуальної можливості вчиняти будь-які дії згідно із Законом України "Про виконавче провадження" .
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2022 року ОСОБА_2, від імені якої діє адвокат Крикунов О. В., звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що заміна стягувача у виконавчому провадженні із ОСОБА_1 на його правонаступника - ТОВ "Оренда Про 2020" відбулася на підставі правочину, який не був нотаріально посвідчений, а тому такий правочин є нікчемним.
На виконанні у приватного виконавця Трофименка М. М. перебуває зведене виконавче провадження № 59137670 зі стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на користь чотирьох стягувачів у справах: № 372/5143/15, № 372/1742/15, № 372/1781/15 та у цій справі.
Верховний Суд у справах № 372/5143/15, № 372/1742/15, № 372/1781/15 за заявою ТОВ "Оренда Про 2020" про заміну сторони виконавчого провадження зазначив про неможливість заміни сторони виконавчого провадження на підставі не посвідченого нотаріально договору про заміну сторони у зобов`язанні.
Суд апеляційної інстанції не надав оцінки доводам заявника про те, що договір, на підставі якого відбулася заміна сторони, не був нотаріально посвідчений та підписаний не стороною зобов`язання, а його дружиною.
Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права: статей 209, 215, 216, 513, 657 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), неврахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, постановах Верховного Суду у справах № 372/5143/15-ц, № 372/1742/15.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду віл 30 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, від імені якої діє адвокат Крикунов О. В., на підставі частини другої статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2023 року справу призначено до розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають.
Суди встановили, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 08 червня 2016 року у справі № 372/1142/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за невиконання договору позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 авансовий платіж у розмірі 160 000,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 71 360, 00 грн та судовий збір у розмірі 1 587,00 грн, а всього - 232 947,20 грн.
На підставі виданого виконавчого листа щодо стягнення заборгованості з боржника за рішенням Обухівського районного суду Київської області від 08 червня 2016 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Трофименко М. М. 16 травня 2019 року відкрив виконавче провадження № 59135821 та того ж дня об`єднав з іншими виконавчими провадженнями у зведене виконавче провадження № 59117670.
Встановлено, що 10 червня 2021 року ОСОБА_3 уклала з ТОВ "Оренда Про 2020" договір відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого право вимоги щодо стягнення з ОСОБА_2 коштів за невиконання договору перейшло до ТОВ "Оренда Про 2020". В оскаржуваних судових рішеннях суди помилково зазначили, що договір відступлення прав вимоги укладений ОСОБА_1 .
Згідно з частинами першою, другою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (стаття 205 ЦК України).
Відповідно до статті 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.