ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 908/129/22 (908/1332/22)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників:
позивача - адвоката Пічка Р.С.,
відповідача - адвокатів Карп`юк І.С., Жовтоножко Д.Ф.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 27.04.2023
у справі № 908/129/22 (908/1332/22)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Запорізька кондитерська фабрика"
до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23 липня 2021 року форми "ПН" №0100980703
в межах справи № 908/129/22
про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запорізька кондитерська фабрика",-
ВСТАНОВИВ:
1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.01.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запорізька кондитерська фабрика" (далі - ПрАТ "Запорізька кондитерська фабрика"), введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Саланську Ілону Любомирівну.
2. 08.08.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява боржника ПрАТ "Запорізька кондитерська фабрика" до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.07.2021 форми "ПН" №0100980703, а також розподілу витрат по сплаті судового збору в сумі 7 685,39 грн.
3. В обґрунтування позову Приватне акціонерне товариство "Запорізька кондитерська фабрика" зазначило, що документальна планова виїзна перевірка Позивача за період діяльності з 01.01.2017 по 31.03.2021 з метою перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з 01.01.2017 по 31.03.2021 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування була проведена Головним управлінням ДПС у Запорізькій області з порушенням ст. 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, якою встановлений мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), яка є чинною та не була змінена до теперішнього часу. Постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" Позивач вважає такою, що не підлягає застосуванню, оскільки на думку Позивача вона суперечить нормам п.2.1 ст.2, п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України і оскільки документальна планова виїзна перевірка Позивача проведена ГУ ДПС у Запорізькій області незаконно, то висновки акту перевірки від 24.06.2021 року № 5470/08-01-07-03/00382094 не можуть бути покладені в основу жодного правомірного рішення контролюючого органу, в тому числі спірного податкового повідомлення-рішення від 23.07.2021 року № 0100980703. При цьому Позивач також не погоджується й з висновками акту перевірки. Зазначає, що на думку ГУ ДПС у Запорізькій області ПрАТ "ЗКФ" в день оформлення митної декларації на експорт, що підтверджує реалізацію товару покупцям, не складено та не зареєстровано податкові накладні на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте в акті перевірки Відповідачем не зазначаються відомості щодо дат завершення процедури митного оформлення експортних операцій ПрАТ "ЗКФ", що унеможливлює визначення дат, необхідних для складення податкових накладних та, відповідно, неможливо зробити висновок про порушення Позивачем граничних строків їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з нарахуванням штрафних санкцій в сумі 510 558,79 грн. Крім того, Позивач вважає незаконним застосування ГУ ДПС у Запорізькій області до податкових (звітних) періодів квітня 2017 року січня 2020 року приписів абз.4 п.1201.2 ст.1201 Податкового кодексу України, які набрали чинності 23.05.2020.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
4. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.11.2022 в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкова перевірка проведена правомірно, не призвела до обмежень конституційних прав. Суд не знайшов підстав для визнання висновків Акту перевірки та прийнятого на підставі цього акту Податкового повідомлення-рішення протиправними, та як наслідок підстав для скасування Податкового повідомлення-рішення. При цьому розрахунок штрафних санкцій за відсутність реєстрації податкових накладних у ЄРПН (додаток до ППР форми "ПН"), згідно з яким, виходячи з сум обсягів поставок (за кількістю 151, на загальну суму в розмірі 47 272 460,28 грн), загальна сума штрафних санкцій склала 510 558,79 грн, суд визнав виконаним правильно, з дотриманням положень абз.4 п.12012 ст.1201 ПК України.
6. Не погодившись з вказаним рішенням ПрАТ "Запорізька кондитерська фабрика" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
7. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у цій справі апеляційну скаргу ПрАТ "Запорізька кондитерська фабрика" задоволено, рішення Господарського суду Запорізької області від 14.11.2022 у скасовано, постановлено нове рішення про задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23 липня 2021 року форми "ПН" №0100980703 про застосування штрафу у сумі 510 558,79 гривень за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
8. Суд апеляційної інстанції, враховуючи правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19 (905/1159/20) (провадження № 12-92гс20) дійшов висновку, що вимога особи, щодо якої порушено справу про банкрутство, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення як майновий спір боржника, підлягає розгляду в межах провадження у справі про банкрутство з визначенням юрисдикційності розгляду такого спору господарському суду. Відтак, позов боржника ПрАТ "Запорізька кондитерська фабрика" до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.07.2021 форми "ПН" №0100980703, який надійшов до Господарського суду Запорізької області в межах справи № 908/129/22 про банкрутство ПрАТ "Запорізька кондитерська фабрика" має розглядатися господарським судом в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
9. Суд апеляційної інстанції не погодився з мотивами та висновками місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з враховуючи:
- чинність пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок;
- встановлення мораторію нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до цього Кодексу (ст. 2 ПК України);
- ч. 7 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили;
- протиправність та нечинність Постанови КМУ від 03.02.2021 № 89,
що в сукупності свідчить про неправомірність проведення Відповідачем перевірки Позивача, та відповідно мають наслідком протиправність податкового повідомлення-рішення від 23 липня 2021 року форми "ПН" №0100980703, що є достатньою самостійною підставою для задоволення позову ПрАТ "Запорізька кондитерська фабрика" про визнання його протиправним і скасування.
Рух касаційної скарги
10. 23.05.2023 ГУ ДПС у Запорізькій області звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі № 908/129/22 (908/1332/22), підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ГУ ДПС у Запорізькій області у справі № 908/129/22 (908/1332/22) визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. (головуючий), Погребняка В.Я., Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2023.
12. Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2023, серед іншого, відкрито касаційне провадження у справі № 908/129/22 (908/1332/22) за касаційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2023 та призначено розгляд касаційної скарги на 18.07.2023 року о 10:30.
13. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 17.07.2023 № 29.2-02/1690, у зв`язку з відпусткою судді Васьковського О.В., відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 908/129/22 (908/1332/22). Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2023 для розгляду касаційної скарги ГУ ДПС у Запорізькій області визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я.
14. Головним управлінням ДПС у Запорізькій області подано додаткові пояснення до касаційної скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
15. Не погоджуючись з ухваленою постановою, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати оскаржувану постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2023 повністю, рішення Господарського суду Запорізької області від 14.11.2022 - залишити в силі; розгляд апеляційної скарги здійснювати за участю представника ГУ ДПС у Запорізькій області.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
16. ПрАТ "Запорізька кондитерська фабрика" подано відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення залишити без змін.
17. ПрАТ "Запорізька кондитерська фабрика" подано заперечення на клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
18. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
19. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
20. Предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23 липня 2021 року форми "ПН" №0100980703 в межах справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запорізька кондитерська фабрика", відтак перед Верховним судом постало питання щодо юрисдикції цього спору.
21. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
22. Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги заявлено після відкриття щодо позивача провадження у справі № 908/129/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запорізька кондитерська фабрика".
23. Банкрутством як різновидом процедур, що здійснюються в межах спеціалізації господарського судочинства, є судова процедура, яка регламентує правовідносини, що виникають внаслідок нездатності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів через процедури санації чи ліквідації, які визначені спеціальним КУзПБ, прийнятим відповідно до Закону України від 18.10.2018 №2597-VІІІ та введеним в дію з 21.10.2019.
24. Водночас, як неодноразово наголошував Верховний Суд, з моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі і нормами КУзПБ, які мають пріоритет у правовідносинах за участю боржника, встановлені спеціальні правила розгляду вимог у спорах з майновими вимогами до боржника.
25. Провадження у справах про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (постанова Верховного Суду від 16.06.2022 у справі №905/813/20).
26. За правилами предметної юрисдикції господарських судів у п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
27. Справи, передбачені п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (ч. 13 ст. 30 цього Кодексу), тобто є справами виключної підсудності.
28. Отже, процесуальний закон встановив імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.
29. Верховний Суд неодноразово зауважував, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16, постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20, від 23.09.2021 у справі № 904/4455/19).
30. Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможним боржником. При цьому обов`язковим завданням провадження у справі про банкрутство є справедливе задоволення усієї сукупності вимог кредиторів в порядку черговості встановленому законом. Тому провадження у справах про банкрутство об`єктивно формується на засадах конкуренції кредиторів.
31. Тобто призначення провадження у справі про банкрутство полягає у збалансуванні реалізації прав та законних інтересів учасників справи. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів.
32. Раціональність механізму конкурсної процедури полягає саме в тому, що вона надає інструментарій для узгодження прав та інтересів усіх кредиторів, а також забезпечує взаємні права та інтереси сукупності кредиторів і боржника. При цьому інструментом гарантування прав кожного із сукупності кредиторів є принцип конкурсного імунітету, за яким кредитор не має права задовольнити свої вимоги до боржника інакше, як в межах відкритого провадження у справі про банкрутство. Кредитори можуть задовольнити свої вимоги за правилами конкретної конкурсної процедури (висновок, викладений у постановах судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №910/9535/18 та від 09.09.2021 у справі №916/4644/15).
33. Дотримання цього принципу забезпечується, зокрема, концентрацією судових спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про його банкрутство відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України та кореспондуючими цій нормі правилами статті 7 КУзПБ.
34. Відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 2 статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
35. Частиною 3 статті 7 КУзПБ встановлено правило, за яким матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
36. Законодавець визначив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, від 15.06.2021 у справі № 916/585/18(916/1051/20), постанови Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19, від 23.09.2021 у справі № 904/4455/19).
37. У постановах від 15.05.2019 у справі № 289/2217/17, від 12.06.2019 у справі № 289/233/18, від 19.06.2019 у справах № 289/718/18 та №289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.