ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2023 року
м. Київ
справа № 520/22807/21
адміністративне провадження № К/990/26373/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року (головуючий суддя: Жигилій С.П.) у справі № 520/22807/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В :
У 2021 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в складенні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", із урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.12.2019 основного розміру пенсії позивача;
зобов`язати відповідача підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19.11.2019, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", із урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015№ 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.12.2019 року основного розміру пенсії позивачу.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року позов задоволено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач направив апеляційну скаргу, яка надійшла на адресу суду 22 лютого 2022 року.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху в зв`язку з несплатою судового збору та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня її отримання .
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року апеляційну скаргу повернуто на підставі пуанту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалюючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що станом на 05 вересня 2022 року вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2022 року, у визначений судом спосіб і строк, відповідач не виконав та недоліки апеляційної скарги не усунув.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що 20 травня 2020 року вих.№ 12/6-468 МВС було надіслано на адресу Другого апеляційного адміністративного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, а саме з проханням долучити до матеріалів судової справи платіжне доручення від 22 лютого 2022 № 410, що свідчить про оплату судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог законодавства. Водночас наполягає на тому, що обов`язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд.
З покликанням на частину 5 статті 251 КАС України зазначає, що рішення суду та інші процесуальні документи направляються суб`єкту владних повноважень в електронній формі у випадку наявності у суб`єкта владних повноважень електронної адреси.
Акцентує увагу на тому, що Міністерство внутрішніх справ України не має офіційної електронної адреси в Єдиній базі електронних адрес, яка б відповідала вимогам пункту 2 Положення про Єдину базу даних електронних адрес, номерів, факсів (телефаксів) суб`єктів владних повноважень, затвердженого постановою КМУ від 05 січня 2011 року № 5.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
29 вересня 2022 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
Суддя-доповідач ухвалою від 18 липня 2023 року справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є прийнятні з огляду на таке.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Переглядаючи рішення суду апеляційної інстанції у касаційному порядку, колегія суддів вважає за необхідне врахувати підхід Верховного Суду щодо вирішення правових питань, пов`язаних із відкриттям апеляційного провадження.
Так, у справі №1718/2-а-834/11 (постанова від 5 січня 2021 року) суд касаційної інстанції зазначив, що Конституція України як закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
На цій підставі Верховним Судом сформульовано правовий висновок, відповідно до якого однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного перегляду справи. При цьому право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частини першої статті 55 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду. КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Цей принцип полягає у тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень. Тому необґрунтована відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний (другий) перегляд судового рішення.