ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2023 року
м. Київ
справа № 320/11167/21
адміністративне провадження № К/990/1333/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у складі судді Балаклицького А.І. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т. у справі №320/11167/21 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат", Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівське" про визнання недійсним договору дарування, застосування наслідків недійсності правочину та стягнення в дохід держави об`єкту нерухомого майна, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Головне управління ДПС у Київській області звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" (далі - ТДВ "Узинський цукровий комбінат"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівське" (далі - ТОВ "Обухівське"), в якому просило:
- визнати недійсним договір дарування від 07.07.2021 № 467, укладений між Товариством з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" (код ЄДРПОУ 00372536) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Обухівське" (код ЄДРПОУ 43008254);
- застосувати наслідки, передбачені ч. 3 ст. 228 ЦК України та стягнути в дохід держави об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 129104032204), який розташований за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Маяковського, буд. 2-б.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на обґрунтування наявності умислу на укладення договору від 07.07.2021 № 467 з метою несплати податків, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
ТДВ "Узинський цукровий комбінат" (ідентифікаційний код: 00372536, місцезнаходження: 09161, Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. В. Симиренка, буд. 2) з 20.10.2003 зареєстровано як юридичну особу, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
05 липня 2021 року грошові зобов`язання, визначені ТДВ "Узинський цукровий комбінат" на підставі прийнятих Головним управлінням ДПС у Київській області податкових повідомлень-рішень від 31.03.2020 № 0003873201, № 0003863201, № 0003853201, № 0003843201, № 0003833201 на загальну суму 172 562 939,45 грн, набули статусу узгоджених у зв`язку з прийняттям Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду постанови від 05 липня 2021 року у справі № 320/3824/20 про відмову у задоволенні позовних вимог ТДВ "Узинський цукровий комбінат" про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, станом на 05.07.2021 за ТДВ "Узинський цукровий комбінат" було зареєстровано право власності, зокрема на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер № 129104032204, який розташований за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Маяковського (Володимира Симиренка), буд. 2-б, гуртожиток.
07 липня 2021 року між ТДВ "Узинський цукровий комбінат" (Дарувальник) та ТОВ "Обухівське" (Обдаровуваний) укладено договір дарування приміщення, відповідно до якого Дарувальник передає безоплатно у власність, а Обдаровуваний приймає як дарунок приміщення гуртожитку, який знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Маяковського (Володимира Симиренка), буд. 2-б.
Указаний договір дарування приміщення гуртожитку посвідчений Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Заставенко А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 467.
Уважаючи, що укладення указаного договору та відчуження активів нерухомого майна здійснено виключно з метою ухилення від сплати узгоджених грошових зобов`язань за зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, позивач, відповідно до підпункту 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Не погодившись із судовим рішенням, Головне управління ДПС у Київській області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
На обґрунтування касаційної скарги зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми статей 203, 215, 234 Цивільного кодексу України без урахування висновку Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц.
Верховний Суд ухвалою від 09.03.2023 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У відзиві на касаційну скаргу позивача, ТДВ "Узинський цукровий комбінат" не погоджується з її доводами та просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Відповідно до положень статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (підпункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Абзацом 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно з підпунктом 20.1.30 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.
Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Зі змісту позовної заяви слідує, що Головне управління ДПС у Київській області свої вимоги обґрунтовувало тим, що ТДВ "Узинський цукровий комбінат", укладаючи оспорюваний договір дарування від 07.07.2021 та передаючи основні активи підприємства, завідомо умисно вчинило дані дії, ухиляючись від сплати узгоджених грошових зобов`язань на суму 172 562 939,45 грн, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки ці дії спрямовані на недопущення опису майна у податкову заставу та погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Згідно з частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
При цьому, наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вона (вони) усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу від 28.01.2020 № 211, ГУ ДПС у Київській області здійснено фактичну перевірку з питань додержання ТДВ "Узинський цукровий комбінат" вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва спирту та продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, за результатами якої складено акт від 10.02.2020 № 45/10-36-32-00-10/00372536 (далі - Акт перевірки).
31 березня 2020 року з урахуванням висновку акта перевірки 10.02.2020 № 45/10-36-32-00-10/00372536, Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення: