ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2023 року
м. Київ
справа №742/3788/17
адміністративне провадження № К/9901/1739/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Прилуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України
на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16.10.2018 (головуючий суддя Коваленко А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 (головуючий суддя Безіменна Н.В., судді Аліменко В.О., Кучма А.Ю.)
у справі № 742/3788/17
за позовом ОСОБА_1
до Прилуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України
про перерахунок пенсії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернувся до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області з позовом до Прилуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просив, з урахуванням збільшення позовних вимог, зобов`язати відповідача зробити повний перерахунок його пенсії з 15.06.2005 по Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно зі статтями 43-44 та 21 цього Закону з індивідуальним коефіцієнтом заробітку - 1,4430, який був незаконно зменшений до 0,95867, що призвело до зниження пенсії позивача на 30% з 15.06.2005.
2. Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01.03.2018 адміністративний позов залишено без розгляду.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01.03.2018 в частині залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 за період з 28.05.2017 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду в цій частині. В іншій частині ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01.03.2018 залишено без змін.
4. Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16.10.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018, позовні вимоги задоволено.
4.1. Зобов`язано Прилуцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати 1,44230 починаючи з 28.05.2017.
5. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:
5.1. ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Прилуцькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Чернігівської області.
5.2. У період до 15.06.2005 позивач отримував пенсію по інвалідності ІІІ групи відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яка була обчислена із заробітної плати за період роботи з 01.09.1982 по 31.07.1983 із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати 1,44230.
5.3. 15.06.2005 ОСОБА_1 звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення/перерахунок пенсії, в якій просив перерахувати йому пенсію по Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 01.06.2003 по 31.05.2005.
5.4. На підставі вказаної заяви позивача, органом Пенсійного фонду України здійснено переведення ОСОБА_1 на пенсію по ІІІ групі інвалідності внаслідок поранення, отриманого при виконанні обов`язків військової служби відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 15.06.2005 з врахуванням статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", при цьому враховано заробіток позивача з 01.07.2003 по 31.05.2005 і при обрахуванні пенсії коефіцієнт заробітної плати почав складати 0,95867.
5.5. За наслідком звернення позивача до Прилуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою від 09.11.2017 листом від 21.11.2017 №159/10/М3 ОСОБА_1 повідомлено, що з 01.10.2017 позивачу проведено перерахунок пенсії, для обчислення якої врахована заробітна плата за період роботи з 01.05.1986 по 30.04.1991 та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2003 по 31.05.2005, яка визначена із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки і складає 3608,82 грн. (3764,40 грн. - середня заробітна плата на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії х 0,95867 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати), за документами пенсійної справи пенсія призначена і виплачується відповідно до діючого законодавства, підстав для проведення її перерахунку немає.
5.6. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зниження індивідуального коефіцієнту заробітної плати, позивач звернувся до суду з даним позовом.
6. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що в разі здійснення перерахунку пенсії відповідно до вимог статті 44 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та визначення нового розміру пенсії з урахуванням заробітку, що визначається в порядку, передбаченому Законом України "Про пенсійне забезпечення" не допускається зменшення індивідуального коефіцієнту заробітку пенсіонера.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. Відповідач - Прилуцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України, подав касаційну скаргу на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, відмовивши у задоволенні позовних вимог повністю.
7.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права. Скаржник вважає, що переведення позивача на пенсію по ІІІ групі інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є новим призначенням і відповідно до статті 65 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (чинній на час переведення) та частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. У зв`язку з цим, відповідач вважає, що індивідуальний коефіцієнт є змінним показником при кожному перерахунку, оскільки залежить від заробітної плати, зокрема отриманої після виходу на пенсію. При цьому, пенсійний орган вказує на невідповідність висновків рішень судів першої та апеляційної інстанцій висновкам Верховного Суду, що викладені у постанові від 14.02.2018 року у справі №465/5246/17.
8. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
8.1. Вказує, що відповідач неправомірно застосував розрахунок для призначення пенсії вперше, але вид пенсії не змінився, однак зменшив індивідуальний коефіцієнт заробітку з 1,4423 до 0,95867. Позивач, посилаючись на постанову Верховного Суду України від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а, зазначає, що показник середньої заробітної плати має бути незмінним, таким, як він був на час призначення пенсії. Звертає увагу на те, що зниження індивідуального коефіцієнту заробітку пенсіонера при наступних перерахунках пенсії не передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
9. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів суду касаційної інстанції враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
10. Згідно з вимогами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції 2005 року) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей можуть (за їх бажанням) призначатися пенсії на умовах і за нормами, встановленими Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12). При цьому поряд із заробітною платою при обчисленні пенсій враховуються всі види грошового забезпечення, що його одержують ці військовослужбовці та особи, які мають право на пенсію за цим Законом перед звільненням зі служби.
12. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції 2005 року) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
13. Відповідно до статті 18 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції 2005 року) пенсії по інвалідності призначаються військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби чи не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, одержаних у період проходження служби.
14. За змістом статті 21 цього Закону пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах: