Постанова
Іменем України
17липня 2023 року
м. Київ
справа № 757/42443/16-ц
провадження № 61-15912ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, правонаступником якого є Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) на рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 травня 2020 року у складі судді Вовка С. В. та постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Савченка С. І., Верланова С. М., Мережко М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, правонаступником якого є Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Управління юстиції), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про стягнення коштів.
Позов обґрунтований тим, що згідно зі свідоцтвом від 03 червня 2010 року, виданим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юрченко І. П., вона є власницею нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень напівпідвалу загальною площею 511,50 кв. м та цокольного поверху загальною площею 503,10 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - нерухоме майно).
Нерухоме майно вона придбала 23 квітня 2010 року на прилюдних торгах з реалізації арештованого майна, яке належало Акціонерному товариству фірмі "Укргазбуд" (далі - АТФ "Укргазбуд"), що підтверджується протоколом № 1010021/1.
До проведення прилюдних торгів вона сплатила гарантійний внесок у розмірі 534 309,63 грн, а після оголошення її переможцем торгів сплатила залишок суми у розмірі 3 151 011,87 грн.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року скасовано державну реєстрацію права власності позивачки на нерухоме майно. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2014 року вказані прилюдні торги визнано недійсними.
Визнання прилюдних торгів недійсними та скасування державної власності її права власності на нерухоме майно є втратою не тільки власності, а й грошових коштів, які були сплачені за купівлю майна на прилюдних торгах.
Просила суд повернути їй сплачені Управлінню юстиції кошти у розмірі 3 684 894,00 грн в порядку застосування реституції шляхом перерахування на її рахунок.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Суди переглядали справу неодноразово.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 06 лютого 2018 року, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 13 червня 2018 року у позові відмовлено.
Рішення судів мотивоване тим, що укладений між Приватним підприємством "НИВА-В.Ш." (далі - ПП "НИВА-В.Ш.") та відповідачем договір, на підставі якого ПП "НИВА-В.Ш." проводило прилюдні торги з продажу нерухомого майна за своєю правовою природою є договором комісії. Отже, стороною у договорі є ПП "НИВА-В.Ш.", тому обов`язок повернення коштів має бути покладений саме на цю юридичну особу, водночас вимогу про повернення коштів, сплачених за недійсним договором, позивач пред`явив до Управління юстиції. Оскільки Управління юстиції не є стороною недійсного правочину, то заявлена до нього вимога про повернення коштів згідно зі статтею 216 ЦК України є безпідставною.
Постановою Верховного Суду від 29 травня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.Рішення Печерського районного суду міста Києва від 06 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 13 червня 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що, встановивши, що між ПП "НИВА-В.Ш." та Управлінням юстиції виникли договірні зобов`язання за договором комісії, згідно з яким торгуюча організація виступає продавцем арештованого майна від власного імені, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що до Управління юстиції не застосовуються наслідки недійсності правочину, стороною якого воно не виступало. Правила реституції є застосовними виключно до сторін договірних правовідносин.
Верховний Суд не погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що немає правових підстав для стягнення з Управління юстиції на користь ОСОБА_1 сплачених нею коштів на виконання недійсного правочину, оскільки підставою позову визнаються обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Отже, зазначення позивачем певної правової норми, наведеної у обґрунтуванні позову, не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яку норму права необхідно застосовувати під час вирішення спору.
Суди попередніх інстанцій не встановили обставин та не надали їм відповідної оцінки в контексті застосування до спірних правовідносин статті 1212 ЦК України. Не дослідили зібрані у справі докази щодо того, кому були перераховані кошти від реалізації нерухомого майна та чи зберіглася правова підстава їх набуття.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 14 травня 2020 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року, позов задоволено. Стягнено з Управління юстиції на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 3 684 894, 00 грн, а також судовий збір у розмірі 6 890, 00 грн.
Задовольнивши позов суди виходили з того, що сплачені ОСОБА_1 кошти за укладеним на електронних торгах договором купівлі-продажу, який в судовому порядку визнано недійсним, підлягають стягненню з Управління юстиції на користь ОСОБА_1 як безпідставно отримані відповідно до пункту 1 частини третьої статті 1212 ЦК України.
Оскільки між ОСОБА_1 і Управлінням юстиції немає договірних правовідносин, то у відповідача виник кондикційний обов`язок повернути отримані ним за недійсним правочином кошти.
Реституція як правова підстава стягнення сплачених позивачкою за недійсним правочином грошових коштів відповідно до статті 216 ЦК України не є застосовною.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2021 року Управління юстиції направило поштовим зв`язком до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 травня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року, просило їх скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не застосували висновку Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 154/948/16, провадження № 61- 4497ск18, від 09 грудня 2020 року у справі № 552/6676/16-ц, провадження № 61-1095св20.
Сума в розмірі 534 309,63 грн є гарантійним внеском, а після реалізації нерухомого майна - оплатою за надані ПП "НИВА-В.Ш." послуги, тому не може бути включеною до загальної суми коштів, сплачених Управлінню юстиції за придбане нерухоме майно.
Управління юстиції не набуло та не зберегло будь-якого майна за рахунок позивачки.
Суди не дослідили докази щодо того, кому позивач перерахував кошти від реалізації нерухомого майна та чи зберіглася правова підстава їх набуття.
У касаційній скарзі заявник просив зупинити виконання оскаржуваних рішень, а розгляд справи проводити за участю представника Управління юстиції.
Аргументи інших учасників справи
Відзив позивачки, поданий адвокатом Драчуком І. В., на касаційну скаргу мотивований тим, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи та надали обґрунтувань оцінку доказам у справі, а оскаржувані судові рішення ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12 вересня 2018 року у справі № 154/948/16, провадження № 61- 4497ск18, від 09 грудня 2020 року у справі № 552/6676/16-ц, провадження № 61-1095св20, не є застосовними у справі, що переглядається.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389, пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебувало зведене виконавче провадження № 69/4 щодо виконання рішень судів, рішень комісії з трудових спорів про стягнення заборгованості на користь юридичних осіб та заборгованості із заробітної плати з АТФ "Укргазбуд" на користь фізичних осіб на загальну суму 51 817 979, 91 грн.
Під час здійснення заходів примусового виконання за зведеним виконавчим провадженням державний виконавець наклав арешт на все нерухоме та рухоме майно АТФ "Укргазбуд".
До підрозділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у місті Києві АТФ "Укргазбуд" подало заяву разом із копіями правовстановлюючих документів про звернення стягнення на нерухоме майно боржника відповідно до статті 50 Закону України "Про виконавче провадження".
Державний виконавець відповідно до пункту 1. 6 наказу Міністерства юстиції України від 08 травня 2003 року № 42/5 "Про внесення змін та доповнень до Інструкції про проведення виконавчих дій" та наказу Міністерства юстиції України від 13 червня 2003 року № 527/7 "Про порядок погодження документів щодо передачі на реалізацію арештованого державними виконавцями майна" підготовив та передав на реалізацію нерухоме майно, яке належало АТФ "Укргазбуд".
Реалізацію нерухомого майна проводило ПП "НИВА-В.Ш." на підставі договору про надання послуг з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 25 лютого 2010 року № 1010021, укладеного з Управлінням юстиції.
23 квітня 2010 року проведено прилюдні торги з реалізації нерухомого майна.
23 квітня 2010 року за результатами проведення прилюдних торгів ПП "НИВА-В.Ш." затвердило протокол № 1010021/1, в якому зазначено, що переможцем торгів стала ОСОБА_1 . Ціна продажу реалізованого майна становить 3 151 011, 87 грн.