Постанова
Іменем України
05 липня 2023 року
м. Київ
справа № 727/5738/21
провадження № 61-11447св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Яремка В. В.
(суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, Державна архітектурно-будівельна інспекції України, Державна інспекції архітектури та містобудування України, ОСОБА_4,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації, Відділ культурної спадщини Чернівецької міської ради, Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, від імені якої діє адвокат Рендюк Наталія Василівна, на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 29 квітня 2022 року у складі судді Чебан В. М. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Половінкіної Н. Ю., Височанської Н. К., Одинака О. О.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області (далі - Управління ДАБІ), Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради (далі - Інспекція ДАБК), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі- ДАБІ України), Державної інспекції архітектури та містобудування України, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації, Відділ культурної спадщини Чернівецької міської ради, Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
На обґрунтування позову позивачі посилалися на таке.
Вони є співвласниками будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 4531790 співвласником будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_4, якій належить 35/300 частини зазначеного будинку.
ОСОБА_4 здійснила самочинне будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом із порушенням вимог Державних будівельних норм 360-92 "Планування і забудова міських і сільських поселень" щодо дотримання мінімально допустимої відстані до існуючих об`єктів, інсоляції, на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, у межах буферної зони об`єкта культурної спадщини, занесеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області при реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт на АДРЕСА_1, поданої ОСОБА_4, не враховано, що вихідні дані площі будівництва, поверховості та візуального вигляду будівлі згідно з робочим проєктом не відповідають тим першочерговим даним, які замовник погодила з Міністерством культури України відповідно до історико-містобудівного обґрунтування і на підставі яких розроблено робочий проєкт будівництва.
Проєктна документація, розроблена на замовлення ОСОБА_4, не відповідає вимогам Закону України "Про охорону культурної спадщини", оскільки замовник не отримала погодження Міністерства культури України про затвердження робочого проєкту на будівництво на АДРЕСА_1, а тому зазначена невідповідність вказаним вимогам закону є підставою для скасування декларації про початок будівельних робіт.
Здійснення ОСОБА_4 будівництва порушує право ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5, правонаступником якої є ОСОБА_1, на належне користування будинком АДРЕСА_1 .
Уточнивши позовні вимоги, позивачі просили скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 17 листопада 2014 року № ЧВ 082143210287, яка прийнята від забудовника ОСОБА_4, на будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом, що розташований на земельній ділянці розміром 0,0182 га на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 29 квітня 2022 рокупозов задоволено. Скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 17 листопада 2014 року за № ЧВ 082143210287, яка була прийнята від забудовника ОСОБА_4, на будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом, що розташований на земельній ділянці розміром 0,0182 га на АДРЕСА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Міністерством культури України проєктна документація на будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом на АДРЕСА_1 не погоджена, ОСОБА_4 дозвіл на земельні роботи не отримала, матеріали щодо інформування Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО стосовно будівництва не направлялися.
Проте Міністерством культури України погоджено проєктну документацію на будівництво іншого розробника - Приватного підприємства "Баухаус" (далі - ПП "Баухаус") та видано ОСОБА_4 дозвіл № 22-009/17 на проведення земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць з метою виконання будівельних робіт на об`єкті "Будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом" на території АДРЕСА_1, історичний ареал міста після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 17 листопада 2014 року № ЧВ 082143210287.
Водночас встановлено порушення ОСОБА_4 цільового використання земельної ділянки, оскільки відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії 1-ЧВ № 000571, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24 лютого 2015 року, витягу з Державного земельного кадастру від 08 лютого 2015 року цільове використання вказаної земельної ділянки визначено для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Отже, ОСОБА_4 порушила права ОСОБА_5, правонаступником якої є ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, оскільки здійснює будівництво на суміжній земельній ділянці з порушенням нормативних протипожежних відстаней, встановлених додатком 3.1 Державних будівельних норм 360-92**, без дотримання суворого режиму (обмеження) земель історико-культурного призначення.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 29 квітня 2022 року змінено в мотивувальній частині, викладено його у редакції зазначеної постанови апеляційного суду.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 29 квітня 2022 року в частині позовних вимог до ДАБІ України, Управління ДАБІ скасовано, провадження у справі закрито.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про невідповідність цільового призначення земельної ділянки, на якій ОСОБА_4 здійснює будівництво, фактичним намірам забудови, оскільки будівництво здійснюється на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети.
Щодо рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог до ДАБІ України, Управління ДАБІ, то воно підлягає скасуванню, а провадження у справі в цій частині - закриттю, оскільки відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань діяльність ДАБІ України, Управління ДАБІ припинено.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У листопаді 2022 року ОСОБА_4, від імені якої діє адвокат Рендюк Н. В.,звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 29 квітня 2022 рокута постанову Чернівецького апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року в частині зміни рішення суду першої інстанціїскасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Постанову Чернівецького апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ДАБІ України, Управління ДАБІ залишити без змін.
На обґрунтування касаційної скарги посилається на таке.
Право на виконання будівельних робіт, яке виникло у неї ( ОСОБА_4 ) після реєстрації декларації, не є свідченням порушень прав та законних інтересів позивачів. Це відбувається тільки у тому випадку, якщо виконання таких будівельних робіт порушує право чи законний інтерес інших осіб.
Розглядаючи спір, суди попередніх інстанцій не вдавалися до аналізу підстав звернення позивачів до суду з точки зору їх спрямованості на захист їхніх цивільних прав, у тому числі з точки зору ефективності обраного способу захисту, а обмежилися загальними фразами про наявність порушень прав позивачів фактом набуття замовником права на виконання будівельних робіт.
Предметом спору є скасування реєстрації декларації на початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Управлінням ДАБІ 17 листопада 2014 року № ЧВ 082143210287, проте корегування ПП "Баухаус" проєктної документації відбулось у 2016 році.
Таким чином, враховуючи предмет спору, суд повинен встановити факт внесення замовником до декларації недостовірних даних саме на момент її реєстрації. Водночас такі недостовірні дані повинні стосуватись прав позивачів, а задоволення їх вимог - мати наслідком ефективний захист їх прав та інтересів, що мінімізує можливість виникнення спорів у подальшому та забезпечує поновлення прав позивачів.
Підстави, на які посилаються позивачі у позові про скасування реєстрації декларації, вже були предметом судового розгляду, за результатами якого позивачам роз`яснено право на звернення до суду з позовом про приведення відповідачкою ОСОБА_4 об`єкта незавершеного будівництва відповідно до норм ДБН, що відповідатиме інтересам сторін спору.
Такий спосіб захисту є ефективним, оскільки спрямований на захист майнових прав позивачів, на відміну від скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, яку після усунення всіх недоліків забудовник має право зареєструвати повторно.
Таким чином, висновки судів про те, що реєстрація декларації впливає на права позивачів, оскільки спрямована на виникнення у замовника права виконувати будівельні роботи, є помилковими.
Суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови не врахував висновків Верховного Суду щодо застосування норми права про преюдиціальність обставин, встановлених у судовому рішенні, що набрало законної сили.
Так, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові погодився з висновками суду першої інстанції про невідповідність цільового призначення земельної ділянки, на якій ОСОБА_4 здійснює будівництво, фактичним намірам забудови, здійснення нею будівництва на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети. Суд апеляційної інстанції вважав помилковими доводи представника відповідача про належність земельної ділянки за кодом 02.01 Класифікації видів цільового призначення земель до земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Проте Верховний Суд, за результатами перегляду за касаційною скаргою ОСОБА_2 постанови Чернівецького апеляційного суду від 07 травня 2021 року, у постанові від 02 червня 2022 року вважав встановленими такі обставини: земельна ділянка, на якій ведеться будівництво, передана ОСОБА_4 рішенням Чернівецького міськвиконкому від 20 жовтня 1998 року № 481/14 у постійне користування з цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку та господарських споруд; право користування земельною ділянкою зареєстроване у встановленому законом порядку Управлінням Держземагентства у м. Чернівцях Чернівецької області, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 7310136300:05:002:0069, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру та з якого випливає, що земельна ділянка, яка перебуває у користуванні ОСОБА_4, відноситься до земель житлової та громадської забудови та згідно з класифікацією видів цільового призначення земель, затверджених наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, віднесена до підрозділу 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Отже, Верховний Суд не спростував висновку суду апеляційної інстанції у зазначеній частині, у зв`язку з чим за результатами розгляду касаційної скарги вважав за можливе будівництво на вказаній земельній ділянці об`єкта нерухомості.
Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 233/3516/18-ц, від 14 лютого 2019 року у справі № 911/792/18, від 04 березня 2021 року у справі № 824/2290/15-а, від 26 листопада 2019 року у справі № 922/643/19, від 10 грудня 2019 року у справі № 910/6353/19, від 15 жовтня 2019 року у справі № 813/8801/14, від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17, від 19 грудня 2019 року у справі № 916/1041/17, від 26 листопада 2019 року у справі № 902/201/19, від 15 жовтня 2019 року у справі № 908/1090/18.
У січні 2023 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_2 , у якому вона просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Відзив мотивований тим, що суд першої інстанції правильно зазначив, що станом на дату реєстрації декларації, 17 листопада 2014 року, спірна земельна ділянка згідно з державним актом на право постійного користування землею серії І-ЧВ № 000571 надана для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, який розташований за адресою АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 зареєструвала декларацію та розпочала будівництво без належно розробленого та затвердженого проєкту, вказаного в цій же декларації, на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети, а також з порушенням протипожежних вимог, встановлених у чинному на час реєстрації декларації додатку 3.1 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", а тому об`єкт будівництва є самочинним у розумінні статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що є підставою для скасування реєстрації декларації відповідно до частини другої статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2022 рокувідкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4, від імені якої діє адвокат Рендюк Н. В., на підставі пункту 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення огляду на таке.
Встановлені судами обставини
Суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням 7 сесії 22 скликання Чернівецької міської ради народних депутатів від 18 травня 1995 року № 94 центральну частину м. Чернівців оголошено історико-культурною заповідною зоною.
Відповідно до Коригування історико-архітектурного опорного плану і проєкту зон охорони пам`яток та визначення меж і режимів використання історичних ареалів м. Чернівців, затвердженого рішенням 14 сесії 5 скликання Чернівецької міської ради від 28 лютого 2007 року № 252 та наказом Міністерства культури і туризму України від 16 червня 2007 року
№ 661/0/16-07, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, знаходиться в межах комплексної охоронної зони центрального історичного ареалу м. Чернівців, а також в межах буферної зони культурної спадщини, занесеної до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Згідно з листом Відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради від 04 травня 2018 року житловий будинок АДРЕСА_1, що перебуває у спільній частковій власності позивачів та відповідачки ОСОБА_4, має статус цінної історичної забудови.
Відповідно до договору дарування від 20 серпня 2004 року серії ВВК № 738329 ОСОБА_3 прийняла в дар 35/300 частини будинку з відповідною частиною належних до нього надвірних будівель та споруд, що знаходяться на АДРЕСА_1 . Також у договорі зазначено, що на земельній ділянці розташовано: житловий будинок літ. "А", цегляний, загальною площею 291,80 кв. м, в тому числі житловою 144,20 кв. м, огорожа 1- 3.
На підставі свідоцтва про право на спадщину від 26 жовтня 1984 року за ОСОБА_2 зареєстровано право спільної часткової власності на 35/300 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться на АДРЕСА_1 .
На підставі договору дарування від 19 листопада 1966 року, свідоцтва про право на спадщину від 26 липня 1967 року та свідоцтва про право на спадщину від 26 жовтня 1984 року за ОСОБА_5 зареєстровано право спільної часткової власності на 140/300 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться на АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 набула право власності на 35/300 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Першої Чернівецької державної нотаріальної контори Підгорною С. П. 24 жовтня 1984 року, зареєстрованого в реєстрі за номером 1-1056.
Рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради народних депутатів від 20 жовтня 1998 року № 481/14 ОСОБА_4 надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,0182 га на АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 отримала державний акт на право постійного користування землею на АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, площею 0,0182, виданий головою Чернівецької міської ради народних депутатів 29 грудня 1998 року № 1002.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 24 лютого 2015 року № 34050572 здійснено реєстрацію права користування ОСОБА_4 земельною ділянкою площею 0,0182 га на АДРЕСА_1, кадастровий номер 7310136300:05:002:0069, з цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08 лютого 2015 року № НВ-73000925032015 здійснено реєстрацію права постійного користування ОСОБА_4 земельною ділянкою площею 0,0182 га на АДРЕСА_1, кадастровий номер 7310136300:05:002:0069, з цільовим призначенням 02.01 - землі житлової та громадської забудови для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради надано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 22 липня 2014 року № 736/14, замовник - ОСОБА_4 .
До матеріалів справи приєднано робочий проєкт будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом на АДРЕСА_1, виконаний Приватним підприємством "Археотектос" (далі - ПП "Археотектос").
Державним підприємством "Спеціалізована державна експерта організація - Центральна служба української державної будівельної експертизи" ДП "Укрдержбудекспертиза" у Чернівецькій області надано експертний звіт щодо робочого проєкту на будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом на АДРЕСА_1 від 29 жовтня 2014 року № 26-1350-14.
Управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради 17 листопада 2014 року здійснено реєстрацію декларації ОСОБА_4 про початок виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом на АДРЕСА_1 .
Відділ охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради надав висновок від 05 грудня 2014 року № 12-15-1327/697 щодо розгляду проєктної документації (стадія робочий проєкт) будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом на АДРЕСА_1, розробленої ПП "Археотектос", яким погоджено будівництво.
Науково-методичною радою з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України розглянуто питання щодо коригування історико-містобудівного обґрунтування будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом на АДРЕСА_1 на замовлення ОСОБА_4 за проєктом, розробленим ПП "Археотектос", результати якого оформлені протоколом засідання від 16 листопада 2016 року № 106.
До матеріалів справи приєднано робочий проєкт будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом на АДРЕСА_1, розроблений ПП "Баухаус" під керівництвом головного архітектору проєкту ОСОБА_6 .
Повідомлення Міністерством культури України від 17 січня 2017 року № 7/10/61-17 про погодження матеріалів (робочого проєкту, паспорта опорядження фасадів) на будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом на АДРЕСА_1 стосується погодження робочого проєкту будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом на АДРЕСА_1, розробленого ПП "Баухаус" під керівництвом головного архітектору проєкту ОСОБА_6 .
Актом Інспекції ДАБК позапланової перевірки будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом на АДРЕСА_1, від 13 листопада 2017 року № 33 виявлено відхилення від проєктних рішень, збільшено габаритні розміри об`єкта будівництва, в результаті чого площа забудови земельної ділянки складає 99,7 кв. м, а за проєктом - 89,0 кв. м, що перевищує максимальний відсоток забудови земельної ділянки (54,8 % при максимально допустимому 50 %).
Між осями А-В по осі 3 в рівні першого поверху влаштовано два віконних прорізи (за проєктом - чотири) та в доступному для огляді місці не встановлено стенд з інформацією про об`єкт будівництва.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина друга статті 5 ЦПК України).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Відповідний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18), від 30 січня 2019 року у справі