ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 922/2088/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 та Фермерського господарства "Олександр-Х"
про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат з розгляду
касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2021, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі
за позовом керівника Богодухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району
до 1) Головного управління Держгеокадастру у Харківської області,
2) ОСОБА_1,
3) Фермерського господарства "Олександр-Х"
про скасування наказу, визнання недійсними договору та повернення ділянки,
(у судове засідання з`явився прокурор Підяш О. С.),
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2021 року керівник Богодухівської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківської області; ОСОБА_1 ; фермерського господарства "Олександр-Х" (далі - ФГ "Олександр-Х"), в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області від 10.06.2014 № 1181-СГ про надання ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (ріллі), загальною площею 57,6580 га із кадастровим номером № 6323281000:01:000:0770, яка розташована за межами с. Нагальне Коломацької селищної ради на території Богодухівського району Харківської області, для ведення фермерського господарства;
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 23.06.2015, площею 57,6580 га, кадастровий номер 6323281000:01:000:0770, з урахуванням додаткової угоди до нього від 16.08.2019, який укладений між Коломацькою селищною радою Богодухівського району та ФГ "Олександр-Х";
- зобов`язати ФГ "Олександр-Х" повернути у відання держави в особі Коломацької селищної ради Харківської області (об`єднана територіальна громада) земельну ділянку, загальною площею 57,6580 га, кадастровий номер 6323281000:01:000:0770, шляхам складання акта прийому - передачі.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.09.2021 у справі № 922/2088/21, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023, у задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 06.10.2021, у справі № 922/2088/21, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023, частково задоволено заяву ОСОБА_1 та ФГ "Олександр-Х" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Коломацької селищної ради Богодухівського району на користь ФГ "Олександр-Х" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 000,00 грн. В іншій частині в задоволенні заяви про розподіл судових витрат у справі відмовлено.
Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2021 і постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі № 922/2088/21 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Крім того, скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2021, та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі № 922/2088/21 в частині стягнення з Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області судових витрат на правову допомогу в сумі 9000,00 грн та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про стягнення судових витрат.
ОСОБА_1 та ФГ "Олександр-Х" звернулися до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просять скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2021, у справі № 922/2088/21, залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 в частині відмови у задоволенні заяв ФГ "Олександр-Х" та ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правову допомогу та прийняти у цій частині нове рішення, яким стягнути з Коломацької селищної ради Богодухівського району на користь ФГ "Олександр-Х" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 36 000 грн, а на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.
20.06.2023 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду ухвалено постанову у справі № 922/2088/21, якою касаційні скарги залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2021, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі № 922/2088/21 - без змін.
26.06.2023 до Касаційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 та ФГ "Олександр-Х" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, сплачених заявником за правову допомогу з розгляду справи № 922/2088/21 у касаційній інстанції, а саме стягнути з Коломацької селищної ради Богодухівського району на користь ФГ "Олександр-Х" 6 000 грн, а на користь ОСОБА_1 14 000 грн.
30.06.2023 від Коломацької селищної ради надійшли заперечення на заяву ОСОБА_1 та ФГ "Олександр-Х" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.
Заперечення аргументовані тим, що розмір гонорару адвоката, згідно з договором № 05/1 від 05.04.2023, передбачає витрати не лише в Касаційному господарському суду, а взагалі в судах будь-якої інстанції, в органах державної влади та органах місцевого самоврядування та не можуть бути стягнуті лише за перегляд в касаційному провадженні.
У заяві про ухвалення додаткового рішення зазначено, що професійна правова допомога адвоката на стадії касаційного провадження здійснюється у фіксованому розмірі та складає 14 000 грн, хоча у додатку № 1 від 20.06.2023 до Договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 05.04.2023 року та акті № 2 від 20.06.2023 виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги (юридичних послуг) № 05/1 порядок обчислення гонорару адвоката здійснюється у формі погодинної оплати. Водночас системний аналіз положень договору про надання правової допомоги від 05.04.2023 № 05/1, акта 1 виконаних робіт від 20.06.2023 № та додатку № 1 від 20.06.2023 до договору № 05/1, дозволяє дійти висновку, що гонорар за надання правової допомоги ФГ "Олександр- Х" та ОСОБА_1 встановлено у фіксованому розмірі. При цьому, конкретного механізму розрахунку розміру гонорару надані адвокатом документи не містять.
Вартість підготовки заяви про розподіл судових витрат заявником визначена у сумі 4000 грн ( 1 год. - 1000 грн х 4 год.), яка є занадто завищеною, оскільки заява створена в ЄСІТС фактично на 3-х аркушах паперу, не потребує витрат на копіювання документів, направлення учасникам справи в паперовому вигляді разом з додатками та описами вкладення, та доказами направлення учасникам справи до суду. Також дана заява не потребує фахової підготовки, професійних знань, практичного досвіду участі у судових засіданнях, аналізу чинного законодавства з урахуванням предмета спору та предмета доказування.
Вартість участі в судових засіданнях адвоката Мироненка С.С. становить 4000 грн (1 с/з. - 2000 грн. х 2 с/з.), що також є занадто завищеним, оскільки засідання здійснювалися в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, що не передбачає фактичного прибуття у приміщення суду.
07.07.2023 від Харківської обласної прокуратури надійшли заперечення на заяву ОСОБА_1 та ФГ "Олександр-Х" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат. Заперечення аргументовані тим, що відповідачами не надано належних доказів того, що заявлений розмір витрат є співмірним зі складністю справи і що такі витрати були неминучими.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.