ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2023 року
м. Київ
Справа № 910/17743/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В.,
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.,
за участю представників:
Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора-У" - арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (особисто),
Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" Арсенал страхування": Головащенко К. Г.,
ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6: Вегери А. А.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора-У" - арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023
у складі колегії суддів: Сотнікова С. В. - головуючого, Полякова Б. М., Гарник Л. Л.
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2022
у складі судді Паська М. В.
у справі за заявою Публічного акціонерного товариства "Авант-банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора-У"
про банкрутство
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Вступ
1. Ліквідатор Товариства 1 щодо якого здійснюється провадження у справі про банкрутство звернувся до суду із заявою про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника колишнього учасника та керівника Товариства, Акціонерного товариства з яким було укладено договір постачання та зберігання продукції, посадових осіб Банку з яким Товариство уклало договір кредиту для забезпечення зобов`язань за яким уклало договір застави майна, що перебувало на зберіганні у Акціонерного товариства, Експертної компанії, яка здійснила оцінку предмету застави, Страхової компанії, яка є страховиком заставного майна, а також кінцевих бенефіціарних власників та керівника Товариства 2, якому боржник відразу після отримання траншу кредиту перерахував кошти в якості оплати товару за договором купівлі-продажу.
2. Суд першої інстанції у задоволенні заяви ліквідатора відмовив з посиланням на те, що на час відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства 1 були відсутні норми Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), які регулюють притягнення осіб до субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства.
3. Апеляційний господарський суд не погодився з місцевим господарським судом щодо відмови у задоволенні заяви ліквідатора з підстав відсутності на момент порушення провадження у справі норм, які регулюють субсидіарну відповідальності, однак визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні зазначеної заяви ліквідатора, проте з підстав недоведення ліквідатором вчинення визначеними ним особами дій, які б підтверджували доведення ним боржника до банкрутства, а також ненадання ним доказів на підтвердження вжиття дієвих та вичерпних дій і заходів з метою повернення до ліквідаційної маси боржника грошових коштів, які, за його твердженням, були незаконно виведені із володіння боржника, як то звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсними правочину, повернення одержаного за недійсним правочином, стягнення безпідставно одержаних грошових коштів тощо.
4. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи касаційну скаргу ліквідатора, має вирішити питання щодо:
1) умов та підстав покладення субсидіарної відповідальності на винних осіб у доведенні боржника до банкрутства?
2) можливості розгляду та задоволення заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на винних осіб у доведенні боржника до банкрутства за відсутності попереднього визнання недійсними правочинів боржника вчинених за участі таких осіб, повернення одержаного за недійсним правочином, стягнення безпідставно одержаних грошових коштів тощо?
3) покладення субсидіарної відповідальності на боржника та третю особу, який уклав договори поставки, зберігання без мети їх реального виконання задля отримання банківського кредиту та подальшого виводу грошових коштів в день їх надходження від Банку на користь третьої особи?
5. Суд за результатом розгляду касаційної скарги дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на учасника Товариства 1 (керівника боржника на момент укладення договору кредиту та перерахування коштів Товариству 2) та бенефіціарних власників й керівника Товариства 2, виходячи з таких міркувань.
Короткий зміст і підстави наведених у заяві вимог
6. Господарським судом міста Києва здійснюється провадження у справі № 910/17743/18 за заявою Публічного акціонерного товариства "Авант-банк" (далі - ПАТ "Авант-банк", ініціюючий кредитор, банк) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора-У" (далі - ТзОВ "Аврора-У", боржник) відкрите ухвалою від 24.01.2019.
7. 23.02.2022 ліквідатор ТзОВ "Аврора-У" - арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович (далі - ліквідатор боржника/ТзОВ "Аврора-У" - Демчан О. І., скаржник) звернувся до Господарського суду міста Києва в межах справи про банкрутство ТзОВ "Аврора-У" із заявою від 21.02.2022 вих. № 02-68/125 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства на винних осіб, в якій просив:
1) покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТзОВ "Аврора-У" в розмірі 195 995 053,42 грн, у зв`язку із доведенням його до банкрутства на таких осіб:
- ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) (учасники та керівники ТзОВ "Аврора-У");
- ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ), ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 ), ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 ), ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7 ), ОСОБА_8 (далі - ОСОБА_8 ), ОСОБА_9 (далі - ОСОБА_10 ), ОСОБА_11 (далі - ОСОБА_11 ), ОСОБА_12 (далі - ОСОБА_12 ), ОСОБА_13 (далі - ОСОБА_13 ), ОСОБА_14 (далі - ОСОБА_14 ), ОСОБА_15 (далі - ОСОБА_15 ), ОСОБА_16 (далі - ОСОБА_16 ) (усі посадові особи ПАТ "Авант-банк"), ОСОБА_17 (далі - ОСОБА_17 ) та ОСОБА_18 (далі - ОСОБА_18 ) (уповноважені представники ПАТ "Авант-банк");
- Приватне акціонерне товариство "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний" (далі - ПрАТ "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний") (контрагент боржника та постачальник за договором на постачання продукції від 09.11.2014 № 11/2014ТБ);
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Експерт-альянс" (далі - ТзОВ "Експерт-альянс") (суб`єкт оціночної діяльності, виконавець звітів з незалежної оцінки товарів в обороті (належних боржнику) від 22.09.2015 та від 20.11.2015);
- Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал страхування" (далі - ПрАТ "СК "Арсенал страхування") (страховик заставного майна боржника - товарів в обороті);
- ОСОБА_19 (далі - ОСОБА_19 ) (кінцевий бенефіціарний власник ТзОВ "Арт трейдінг" через участь у ТзОВ "Імперіал агро" та ТзОВ "ГРУ-М" станом на 22.09.2015), ОСОБА_20 (далі - ОСОБА_20 ) (кінцевий бенефіціарний власник ТзОВ "Арт трейдінг" через участь у ТзОВ "Імперіал агро" та ТзОВ "ГРУ-М" станом на 25.11.2015), ОСОБА_21 (далі - ОСОБА_21 ) (керівник ТОВ "Арт трейдінг");
2) стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ПрАТ "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний", ТзОВ "Експерт-альянс", ПрАТ "СК "Арсенал страхування", ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 на користь ТзОВ "Аврора-У" грошові кошти в розмірі 111 016 728,27 грн в якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТзОВ "Аврора-У".
8. Заява ліквідатора ТзОВ "Аврора-У" - Демчана О. І. мотивована тим, що результаті незаконних дій посадових осіб та учасників ТзОВ "Аврора-У", посадових осіб ПАТ "Авант-банк", посадових осіб та учасників ТзОВ "Арт трейдінг", ПрАТ "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний", ПрАТ "СК "Арсенал страхування", ТзОВ "Експерт-альянс" виникла кредиторська заборгованість в сумі 111 016 728,27 грн, яка залишається непогашеною через відсутність активів у ТзОВ "Аврора-У", що призвело до його стійкої неплатоспроможності та банкрутства.
9. За твердженням ліквідатора боржника - Демчана О. І. наведені особи створили умови - уклали договори поставки, зберігання без мети їх реального виконання, здійснили оцінку заставного майна, застрахували заставне майно задля отримання банківського кредиту та подальшого виводу грошових коштів на користь третьої особи. При цьому, як зазначає ліквідатор, заставне майно фактично було відсутнє у боржника станом на дату отримання кредиту, а перерахування грошових коштів на користь ТзОВ "Арт трейдінг" відбувалося на підставі договорів купівлі-продажу по яких сторони не подавали податкової звітності, що ставить під сумнів реальність цих угод. Тобто неправомірні дії колишнього керівництва ТзОВ "Аврора-У" полягають у безпідставному виведені кредитних коштів в якості оплати за договорами в загальному розмірі 97 994 183,33 грн з метою подальшого ухилення від погашення кредиторської заборгованості перед кредитором.
10. Крім того, ліквідатор боржника - Демчан О. І. зазначає, що колишній учасник та керівник ТзОВ "Аврора-У" ОСОБА_1 та ОСОБА_2, незважаючи на виникнення у боржника у 2016 році грошового зобов`язання перед банком на підставі кредитного договору, не вживали заходів для запобігання банкрутства товариства, повідомлення учасника щодо наявності ознак банкрутства та не ініціювали звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство. До того ж, колишній керівник ТзОВ "Аврора-У ОСОБА_2 не виконав вимог частини другої статті 59 КУзПБ та вимог ухвали суду від 23.09.2019 щодо передачі ліквідатору бухгалтерської та іншої документації, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей боржника.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
11. 08.12.2022 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу у справі № 910/17743/18, якою відмовив ліквідатору ТзОВ "Аврора-У" - Демчану О. І. у задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його керівника/засновників та третіх осіб у зв`язку з банкрутством боржника.
12. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що на час відкриття провадження у справі про банкрутство боржника не існувало норми про притягнення керівника, засновників та третіх осіб до відповідальності за доведення боржника до банкрутства, а отже була відсутня цивільна відповідальність в рамках справи про банкрутство боржника.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
13. Північний апеляційний господарський суд постановою від 28.03.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/17743/18 змінив, виклавши її мотивувальну частину в редакції своєї постанови. В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/17743/18 залишив без змін.
14. Апеляційний господарський суд висновок суду першої інстанції щодо відсутності на момент порушення провадження норм про притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності визнав помилковим, зазначивши, що питання субсидіарної відповідальності посадових осіб боржника та його засновників як за статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), так і за статтею 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) має тотожне правове регулювання, а тому відмова суду першої інстанції у задоволенні поданої ліквідатором заяви з наведених в ухвалі мотивів є необґрунтованою.
15. Водночас, суд апеляційної інстанції визнав відсутніми підстави для задоволення заяви ліквідатора ТзОВ "Аврора-У" - Демчана О. І. про покладення субсидіарної відповідальності з підстав недоведення ліквідатором вчинення визначеними ним в заяві особами дій з доведення боржника до банкрутства, а також ненадання ліквідатором доказів на підтвердження вжиття дієвих та вичерпних дій і заходів з метою повернення до ліквідаційної маси боржника грошових коштів, які він вважає були незаконно виведені із володіння боржника, як то звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсними правочину, повернення одержаного за недійсним правочином, стягнення безпідставно одержаних грошових коштів тощо.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
16. 28.04.2023 ліквідатор ТзОВ "Аврора-У" - Демчан О. І. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/17743/18, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух касаційної скарги
17. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/17743/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 02.05.2023.
18. Ухвалою від 25.05.2023 Верховний Суд задовольнив клопотання ліквідатора ТзОВ "Аврора-У" - Демчана О. І. та поновив йому строк на подання касаційної скарги; відкрив касаційне провадження у справі № 910/17743/18 за касаційною скаргою ліквідатора ТзОВ "Аврора-У" - Демчана О. І.; призначив розгляд скарги у відкритому судовому засіданні на 25.05.2023; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 19.05.2023.
19. 25.05.2023 Верховний Суд постановив ухвалу, якою відклав розгляд справи до 08.06.2023.
20. У судове засідання 08.06.2023 з`явилися ліквідатор боржника - Демчан О. І. та представники ПрАТ "СК" Арсенал страхування", ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6, які надали усні пояснення щодо поданої касаційної скарги у справі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, підстави касаційного оскарження
(Ліквідатор ТзОВ "Аврора-У" - Демчан О. І.)
21. Ліквідатор ТзОВ "Аврора-У" - Демчан О. І. в якості підстави касаційного оскарження оскаржених судових рішень визначає приписи пунктів 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням чого в обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, зокрема, таке:
- суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи статті 41 Закону про банкрутство (до 21.10.2019), частини другої статті 61 КУзПБ щодо підстав притягнення винних осіб у доведенні боржника до банкрутства до субсидіарної відповідальності;
- суди попередніх інстанцій порушили норми статей 13, 86, частини п`ятої статті 236 ГПК України щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів заявника чи їх спростування, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи;
- апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про неможливість притягнення до субсидіарної відповідальності третіх осіб, які беруть участь у відносинах з боржником з метою особистої вигоди та внаслідок дій яких боржник втратив платоспроможність;
- суд апеляційної інстанції не дослідив обставин за яких укладався кредитний договір ТзОВ "Аврора-У" та за яких кошти були перераховані ТзОВ "Арт трейдінг";
- суди не дослідили обставин бездіяльності колишнього керівника ТзОВ "Аврора-У" ОСОБА_2 щодо невчинення ним дій з витребування товарів у ТзОВ "Арт трейдінг" чи повернення коштів, які перераховані після отримання кредиту, приховування документів банкрута, непередання їх ліквідатору;
- суди попередніх інстанцій не дослідили наданих ліквідатором доказів щодо прийнятих рішень посадовими особами ПАТ "Авант-банк", правочинів із передачі боржником неіснуючого товару в заставу, обставин подальшого спрямування кредитних коштів на користь ТзОВ "Арт трейдінг", участі ОСОБА_2, ОСОБА_1 у діях із доведення боржника до банкрутства;
- висновки апеляційного господарського суду щодо невчинення ліквідатором заходів для перевірки господарських операцій із ТзОВ "Арт трейдінг" не відповідають матеріалам справи.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
(ПрАТ "СК" Арсенал страхування")
22. ПрАТ "СК" Арсенал страхування" у поданому ними до суду відзиві на касаційну скаргу не погоджується із доводами скарги ліквідатора боржника - Демчана О. І. та просить суд залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, зазначаючи, зокрема, таке:
- апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що зокрема ПрАТ "СК" Арсенал страхування" не може бути віднесено до суб`єктів субсидіарної відповідальності, оскільки не вчинювало жодних неправомірних дій, які в подальшому призвели до банкрутства ТзОВ "Аврора-У";
- суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності на ПрАТ "СК" Арсенал страхування", оскільки матеріали справи не містять жодних доказів щодо вини страхової компанії у доведенні боржника до банкрутства;
- договір страхування не є дією, яка призвела до відсутності майна боржника, а ПрАТ "СК" Арсенал страхування" не є особою, яка може приймати рішення щодо активів боржника.
( ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 - посадові особи ПАТ "Авант-банк")
23. ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 - відповідачі 5 - 10, 12 - 14 (посадові особи ПАТ "Авант-банк") у наданому до суду відзиві заперечують щодо касаційної скарги ліквідатора боржника - Демчана О. І. та просять суд відмовити у її задоволенні, зазначаючи, зокрема, таке:
- відповідачі 5 - 10, 12 - 14 не є суб`єктами субсидіарної відповідальності, оскільки не є засновниками (учасниками, акціонерами), бенефіціарами, пов`язаним із заінтересованими особами відносно боржника та не є особами, які мали змогу визначити та впливати на поведінку боржника в господарських відносинах;
- ліквідатором не надано доказів, що відповідачі мали можливість впливати та впливали на рішення, в тому числі надавали розпорядження або вказівки посадовим особам ТзОВ "Аврора-У" на укладення кредитного договору з банком. У заяві ліквідатора не зазначено складових суб`єктивної сторони правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності до відповідачів 5 - 10, 12 - 14;
- у діях відповідачів 5 - 10, 12 - 14 відсутні ознаки правопорушення щодо доведення ТзОВ "Аврора-У" до банкрутства та ознак віднесення їх до суб`єктів правопорушення, оскільки вони не отримували жодної вигоди від протиправної поведінки керівництва ТзОВ "Аврора-У" та ТзОВ "Арт трейдінг", відповідачі 5 - 10, 12 - 14 не отримали вигоди у вигляд збільшення активів в результаті укладення боржником договору кредиту та перерахування коштів ТзОВ "Арт трейдінг", відповідачі 5 - 10, 12 - 14 не отримали істотний актив боржника на підставі актів, рішень, правочинів тощо.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій
24. Вирішуючи наведене в пункті 4 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.
Щодо підстав покладення субсидіарної відповідальності на винних осіб за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його банкрутства
25. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі - КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
26. Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (наразі - КУзПБ).
27. Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
28. Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
29. Отже одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.
30. Тому створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів забезпечує недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок.
31. Одним із юридичних механізмів досягнення таких гарантій захисту прав кредиторів та унеможливлення застосовування процедури банкрутства як інструменту виключно списання боргів є, зокрема, застосування доктрини "пронизування корпоративної вуалі" (piercing the veil of incorporation) згідно якої суд може покласти відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи на органи управління юридичної особи.
32. У чинному КУзПБ доктрина "пронизування корпоративної вуалі" знайшла своє втілення в інститутах солідарної відповідальності керівника боржника (частина шоста статті 34 КУзПБ) та субсидіарної відповідальності керівників, засновників (учасників, акціонерів) боржника, інших осіб (частина друга статті 61 КУзПБ від 21.10.2019 (частини п`ятої статті 41 Закону про банкрутство (до 21.10.2019), які можливо реалізувати в межах справ про банкрутство юридичних осіб.
33. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
34. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом (абзаци другий, третій частини другої статті 61 КУзПБ).
35. Отже, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.
36. Метою субсидіарної відповідальності як інституту є створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок, відтак забезпечення стабільності функціонування ринку та фінансової дисципліни.
37. Юридичним механізмом досягнення такої мети та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок є притягнення винних осіб у доведенні боржника до банкрутства, які використовували таку особу як прикриття ("вуаль") для досягнення своїх цілей (отримання доходів, матеріальної вигоди, зокрема через зловживання правом тощо), до додаткової (субсидіарної) відповідальності і стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог.
38. Визначене частиною другою статті 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).
39. Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника; об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів; суб`єктами правопорушення є особи визначені частиною другою статті 61 КУзПБ; суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).
40. Тлумачення положень частини другої статті 61 КУзПБ із застосуванням філологічного, системного та телеологічного (цільового) способів її інтерпретації свідчить, що у ній закріплено припис згідно з яким суб`єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є: 1) засновники (учасники, акціонери); 2) керівники боржника; 3) інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.
41. До третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника, у зв`язку з доведенням його до банкрутства частини другої статті 61 КУзПБ відносяться будь-які особи, наслідком дій або бездіяльності яких стало банкрутство юридичної особи (див. висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16).
42. Законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону такого правопорушення. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої статті 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема:
1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;
2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях;
3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо.
43. Аналогічні за змістом висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство сформовано у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 01.10.2020 у справі № 914/3120/15, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, від 10.12.2020 у справі 922/1067/17.
44. Згідно з цими правилами суб`єктом субсидіарної відповідальності може бути особа, яка отримала істотну (відносно масштабу діяльності боржника) вигоду у вигляді збільшення активів, яка не могла б утворитися у випадку відповідності дій засновників та керівника боржника закону, в т.ч. принципу добросовісності. Тобто до суб`єктів субсидіарної відповідальності слід віднести осіб, які отримали істотний актив боржника на підставі актів, рішень, правочинів тощо прийнятих засновниками чи керівником боржника на шкоду інтересам останнього та його кредиторів, які можуть виражатися, зокрема у:
- прийнятті ключових ділових рішень з порушенням принципів добросовісності та розумності, в тому числі узгодження, укладення або схвалення правочинів на завідомо невигідних умовах або з особами завідомо нездатними виконати свої зобов`язання ("фірмами одноденками" тощо);
- наданні вказівок з приводу вчинення явно збиткових операцій;
- призначенні на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи;
- створенні і підтриманні такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам;
- використанні документообігу, який не відображає реальних господарських операцій;
- отриманні такими особами істотних переваг з такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу), сукупного доходу, отримуваного від здійснення даної діяльності особами, об`єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь ряду цих осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження; - використанні і розпорядженні майном боржника, як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів;
- вчинення інших юридичних дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці тощо.
Наведений перелік прикладів не є вичерпним.
45. Тлумачення частини п`ятої статті 41 Закону про банкрутство (до 21.10.2019), частини другої статті 61 КУзПБ (від 21.10.2019) свідчить про відсутність заборони для покладення субсидіарної відповідальності на суб`єктів відповідальності, якщо на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство їх повноваження припинились. Час, що минув з дати припинення повноважень суб`єктів відповідальності до дати порушення справи про банкрутство боржника, не є вирішальним чинником, що впливає на встановлення складу об`єктивної сторони правопорушення, однак має враховуватися судами поряд з іншими обставинами справи при встановленні причинно-наслідкового зв`язку між винними діями суб`єкта відповідальності та настанням негативних наслідків у боржника, які є підставою субсидіарної відповідальності (зокрема, встановлення обставин щодо можливості усунення таких негативних наслідків іншими посадовими особами боржника, які були наділені управлінськими функціями щодо боржника після припинення повноважень суб`єкта відповідальності, однак не вчинили належних дій з усунення негативних наслідків).
46. Для визначення статусу особи як відповідача по субсидіарній відповідальності за зобов`язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.
47. Визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до частини п`ятої статті 41 Закону про банкрутство (до 21.10.2019), частини другої статті 61 КУзПБ (від 21.10.2019) та з урахуванням положень статті 74, 76, 77 ГПК України причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів) обов`язок чого покладається на ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв`язку також належить до об`єктивної сторони цього правопорушення (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020 у справі № 904/6379/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17).
48. Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.
49. Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутства боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.
50. У цьому разі відсутність в осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав.
51. Тому, якщо ліквідатор із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність.
52. Отже, якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. В силу статті 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої поведінки (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16).