ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2023 року
м. Київ
справа №380/12269/22
адміністративне провадження № К/990/15946/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 380/12269/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року (головуючий суддя: Гулкевич І. З.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року (колегія у складі: головуючого судді: Содова-Хомюк Н. М., суддів: Онишкевич Т. В., Сеник Р. П.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік ОСОБА_1 у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік ОСОБА_1 у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що він є учасником бойових дій та відповідно має пільги, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Позивач стверджує, що з 27 лютого 2020 року розмір грошової допомоги до 5 травня у 2022 році підлягає нарахуванню у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Однак, в порушення зазначених вимог законодавства разову грошову допомогу у 2022 році позивачу виплачено у розмірі, меншому, ніж передбачено ч.5 ст.12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Вважає, такі дії відповідача протиправними, та просить задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, покликаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 01 грудня 2022 року у справі № 580/2869/22 та враховуючи положення ч.2 ст. 20 Закону №389-VІІІ, ч.7 ст. 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, дійшов висновку, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого Постановою № 540.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 02 травня 2023 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Як на підставу касаційного оскарження позивач покликається на наявність підстав для відступу від правової позиції, сформульованої у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2022 року у справі №580/2869/22, відповідно до якого суд апеляційної інстанції вирішив спір. Обґрунтовує підстави для відступу тим, що Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" не встановлює обмеження розміру одноразової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої ст. 12-16 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551). Постанова Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року № 540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Постанова КМ України № 540) не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки Уряд не уповноважений приймати рішення щодо розмірів державних соціальних стандартів та гарантій. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 30 листопада 2022 року у справі №640/8186/22 визнав протиправною Постанову КМ України № 540.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 травня 2023 року вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Стеценко С. Г., судді: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.
8. Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року залишено без руху. Надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
9. На адресу Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що на даний час проходить службу в Збройних Силах України, зазначене вплинуло на можливість позивача вчасно звернутися з касаційною скаргою, на підтвердження чого надає до суду копію військового квитка.
10. Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
11. Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2023 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 18 липня 2023 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1, є учасником бойових дій згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 12 червня 2015 року.
Позивачу у 2022 році виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня в розмірі 1491,00 грн, що підтверджується відповіддю відповідача.
13. Не погоджуючись з розміром виплаченої одноразової грошової допомоги до 5 травня, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
15. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
17. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.