Постанова
Іменем України
17 липня 2023 року
м. Київ
справа № 635/4559/21
провадження № 61-2342 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - на постанову Полтавського апеляційного суду від 31 січня 2023 року у складі колегії суддів: Хіль Л. М.,Дорош А. І., Пилипчук Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики.
Позовна заява мотивована тим, що 09 листопада 2020 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики, за умовами якого він передав відповідачу у позику 60 тис. доларів США, які останній зобовʼязався повернути до 30 квітня 2021 року. Факт отримання відповідачем від нього вказаних коштів підтверджується умовами укладеного між ними договором позики від 09 листопада 2020 року.
ОСОБА_2 свої зобов`язання за договором позики не виконав, борг не повернув, а тому він вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти за договором позики від 09 листопада 2020 року у гривні, які складатимуть еквівалент за офіційним курсом Національного банку України на дату ухвалення судового рішення 60 тис. доларів США, а також 318,67 доларів США - процентів річних.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 08 жовтня 2021 року у складі судді Даниленко Т. П. позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму основного боргу за договором позики від 09 листопада 2020 року в розмірі 1 579 884 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму процентів річних, нарахованих за договором позики від 09 листопада 2020 року, у розмірі 8 391,03 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач, як позичальник, належним чином взяті на себе зобов`язання за договором позики від 09 листопада 2020 року не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість за цим договором, яка підлягає стягненню з останнього, а саме основна сума позики у розмірі 60 тис. доларів США, що еквівалентно 1 579 884 грн, а також процентів річних у розмірі 381,67 доларів США, що еквівалентно 8 391,03 грн.
Додатковим рішенням Харківського районного суду Харківської області від 20 грудня 2021 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 - про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 тис. грн, а також суму судового збору за подання позовної заяви у розмірі 11 350 грн.
Додаткове рішення районного суду мотивовано тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені повністю, а понесенні ним судові витрати на професійну правничу допомогу підтвердженні належними та допустимими письмовими доказами, які відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача у розмірі 10 тис. грн із заявлених 163 400 тис. грн, виходячи із критеріїв реальності наданих адвокатом послуг, співмірності та справедливості. При цьому суд зазначив, що відповідачем заперечень щодо розміру заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу не надано. Крім того, позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 11 350 грн, які відповідно до статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 04 січня 2022 року поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Харківського районного суду Харківської області від 08 жовтня 2021 року. Відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 08 жовтня 2021 року.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 21 січня 2022 року справу призначено до розгляду на 23 червня 2022 року.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25 березня 2022 року № 14/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 11 січня 2023 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 08 жовтня 2021 року прийнято до свого провадження та призначено її розгляд на 31 січня 2023 року.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 31 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Харківського районного суду Харківської області від 08 жовтня 2021 року залишено без змін.
Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також вказав, що ОСОБА_2 свої зобов`язання за договором позики належним чином не виконав, кошти позивачу, як позикодавцю, не повернув, а тому утворилась заборгованість за цим договором, яка підлягає стягненню з нього. При цьому відповідачем не спростовано наданий позивачем розрахунок суми процентів річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України та умов договору. Посилання ОСОБА_2 на відсутність доказів, які б підтверджували факт передачі йому вказаних коштів, є безпідставними, оскільки спростовуються умовами договору позики від 09 листопада 2020 року, в якому зазначено, що, підписавши вказаний договір, сторони підтвердили передачу позикодавцем позичальнику суму позики у повному обсязі.
Апеляційний суд послався на відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Отже, додаткове рішення Харківського районного суду Харківської області від 20 грудня 2021 року в апеляційному порядку не оскаржувалося, а тому перегляду в касаційному порядку не підлягає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Харківського районного суду Харківської області. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - про зупинення дії судового рішення до закінчення його перегляд у касаційному порядку відмовлено.
У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - мотивована тим, що при розгляді апеляційної скарги суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, зокрема, не розглянув клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, допустив до участі у справі лише представників позивача, не повідомив відповідача про можливість участі у розгляді справи дистанційно згідно з ухвалою апеляційного суду від 26 січня 2023 року. У зв`язку з цим відповідач був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права, хоча він бажав особисто надати суду пояснення, але був позбавлений права бути почутим. Крім того, апеляційний суд не врахував, що між відповідачем та позивачем не досягнуто всіх істотних умов договору позики. Жодних коштів від позивача відповідач не отримував.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 - на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, в якому зазначено, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, а доводи касаційно скарги - безпідставними. Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Реалізація права учасника процесу на відкладення судового засідання не покладає на суд безумовного обов`язку задоволення відповідного клопотання, оскільки це є правом, а не обов`язком суду. Представник відповідача мав можливість приймати участь у розгляді справи в режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів, проте таким правом не скористався.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.