Постанова суду № 200/6795/20-а від 13.07.2023 про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та пені

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року

м. Київ

справа № 200/6795/20-а

адміністративні провадження № К/9901/29170/21, К/9901/31121/21, К/9901/31147/21, К/9901/31718/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Дашутіна І.В.,

секретар судового засідання - Титенко М.П.,

за участю:

представника позивача - Верещаги Т.В.,

представників відповідачів:

Державної податкової служби України - Бонки В.В.,

Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - Єгорова А.Є.,

Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві -Бойко М.А.,

Головного управління ДПС у Донецькій області - Шаркаєвої Х.С.,

Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод", Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року (суддя 1-ї інстанції Аляб`єв І.Г.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2021 (колегія суддів: Компанцієць І.Д., Гайдар А.В., Казначеєв Є.Г.) у справі №200/6795/20-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" до Державної податкової служби України, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління ДПС у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та пені,

ВСТАНОВИВ:

22.07.2020 Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з врахуванням остаточно змінених позовних вимог, просив:

- поновити строки звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з Державного бюджету України на користь ПрАТ "Єнакієвський металургійний завод" пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості за період з 03.04.2015 по 18.02.2018 включно.

- стягнути з Державного бюджету України на користь ПрАТ "Єнакієвський металургійний завод" заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за грудень 2014 року, лютий, травень та червень 2015 року в сумі 271346310 грн. та пеню, нараховану на суму такої заборгованості в розмірі 499627539 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що на підставі п.200.7 ст. 200 ПК України позивачем подано до СДПІ з обслуговування великих платників податку у м.Донецьку МГУ ДФС податкові декларації з податку на додану вартість, згідно яких були задекларовані суми бюджетного відшкодування ПДВ, а саме: грудень 2014 року, лютий 2015 року, травень 2015 року та червень 2015 року.

Однак, станом на момент розгляду справи, відповідні суми не відшкодовані, тому підлягають стягненню разом із нарахованою сумою пені за весь час затримки.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ПРАТ "Єнакієвський металургійний завод" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року, лютий 2015 року, травень 2015 року та червень 2015 року у розмірі 164 655629,95 гривень та пеню у розмірі 287612767, 05 гривень.

Зобов`язано Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків провести документальну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовану ПРАТ "Єнакієвський металургійний завод" у декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року.

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

За наслідками апеляційного перегляду справи, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2021 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року скасовано. Позов ПАТ "Єнакієвський металургійний завод" задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо повернення з Державного бюджету суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Приватному акціонерному товариству "Єнакієвський металургійний завод" за грудень 2014 року, лютий, травень, червень 2015 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ "Єнакієвський металургійний завод":

- суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2014 року в розмірі 31018390 гривень, за лютий 2015 року в розмірі 107477955 гривень, за травень 2015 року в розмірі 70033398 грн, за червень 2015 року в розмірі 62816567 грн;

- пеню за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за грудень 2014 року в розмірі 12155110,20 грн, за лютий 2015 року в розмірі 109 178107,73 грн, за травень 2015 року в розмірі 25836479,62 грн, за червень 2015 року в розмірі 23 174071,22 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, сторони подали касаційні скарги, в яких, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просили скасувати рішення суду.

В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що не погоджується з судовими рішеннями в частині відмови в задоволенні позову про стягнення з Державного бюджету України пені за порушення строків відшкодування ПДВ за грудень 2014, лютий 2015, травень 2015, червень 2015 року. Просить суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог та задовольнити позовні вимоги щодо стягнення пені за порушення строків відшкодування ПДВ за зазначений період у повному обсязі.

На обґрунтування доводів касаційних скарг (доводи і вимоги є аналогічними), Державна податкова служба України та Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків зазначають, що з 01.01.2017 у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 до підрозділу 11 Перехідних Положень Податкового кодексу України введено норми п.55, п.56, згідно яких установлено, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється в межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку". В порушення цих приписів, судами попередніх інстанцій взагалі не досліджувалось питання наявності на єдиному казначейському рахунку позивача коштів, за рахунок яких можливе таке відшкодування та стягнення пені. Крім того, зазначають, що судом апеляційної інстанції не досліджувалось питання, що повернення відповідних сум має вирішуватися шляхом внесення відповідних відомостей до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. Також акцентують увагу суду на пропуск позивачем строків звернення до суду з даним позовом, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Відповідачі просили суд касаційні скарги задовольнити, судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати у частині задоволення позовних вимог та в цій частині відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування доводів касаційної скарги Головного управління ДПС у Донецькій області зазначено, що судами попередніх інстанцій не повно з`ясовано обставини справи, не враховано правові позиції Верховного Суду.

Вказує, що вимоги про стягнення заборгованості з бюджету і вимоги про стягнення пені, нарахованої на весь час невиконання суб`єктом владних повноважень встановленого законом обов`язку можуть бути пред`явлені в межах 1095-денного строку. Законом встановлено строк давності, за збігом якого вимоги щодо сум бюджетного відшкодування та пені у податкових відносинах припиняються. Скаржник просить суд скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Підставою для оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції скаржниками зазначено п.п.1, 3 ч.4 ст. 328 КАС України, а також неправильне застосування норм матеріального права без дотримання норм процесуального права.

Суду надійшли відзиви на касаційні скарги від ПрАТ "Єнакієвський металургійний завод", Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві та додаткові пояснення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року, в якій самостійно визначено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 53 645 880 грн., разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування.

Податковим органом проведена камеральна перевірка даних позивача, задекларованих у цій податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки від 19 лютого 2015 року №31/28-03-47/00191193, яким встановлено порушення позивачем вимог підпункту14.1.8 пункту 14.1статті 14, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2014 року на суму 1116226 грн. В акті перевірки зазначено, що висновки щодо бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за грудень 2014 року будуть здійсненні після проведення заходів передбачених Податковим кодексом України.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.03.2015 №0000034700/1400/10/28-03-47, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року у сумі 1116226 грн, яке скасовано рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.06.2015 року, залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.07.2015 року у справі №805/1304/15-а.

Крім того, у справі №805/2258/17-а Позивач ПрАТ "Єнакієвський металургійний завод" звернувся до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про зобов`язання внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування суми податку на додану вартість за липень-грудень 2014 року та лютий-червень 2015 року в загальній сумі 462 676 805,00 грн. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року позов задоволено, зобов`язано внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування суми податку на додану вартість за липень-грудень 2014 року та лютий-червень 2015 року в загальній сумі 462 676 805,00 грн.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 9 липня 2019 року залишено без змін постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року у справі №805/2258/17-а в частині зобов`язання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні данні щодо відшкодування Приватному акціонерному товариству "Єнакієвський металургійний завод" суми податку на додану вартість за серпень 2014 року 2 950 450,00 грн, за вересень 2014 року 817676,00 грн, за жовтень 2014 року 282714,00 грн, за листопад 2014 року 1002865,00 грн, за лютий 2015 року 515 091, 00 грн, за березень 2015 року 30857209,00 грн, за квітень 2015 року 57 278 413, 00 грн.

На виконання рішення суду по справі №805/2258/17-а податковим органом проведена позапланова документальна перевірка достовірності декларування від`ємного значення та сумою податкового кредиту по деклараціям за листопад, грудень 2014 року, травень, червень 2015 року та бюджетного відшкодування ПДВ по деклараціям за грудень 2014 року, січень, травень, червень 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 01.10.2018 №97/28-10-47-06/0191193, яким встановлено порушення позивачем вимог підпункту 14.1.8 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1,198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.3,200.4статті200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 110999571 грн, в т.ч., зокрема за грудень 2014 року в сумі 22627490 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.10.2018 року №0004364706, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року у сумі 22627490 грн, та травень 2015 року у сумі 24000944 грн., які на час розгляду справи судом апеляційної інстанції вважались неузгодженими, оскільки податкове повідомлення-рішення оскаржувалось в судовому порядку (справа №200/2495/19-а). На час здійснення касаційного перегляду, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 квітня 2023 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року (яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.10.2018 року №0004364706) та постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року залишена без змін.

Судами встановлено, що на час розгляду справи позивачу не відшкодовані суми бюджетного відшкодування за грудень 2014 року у розмірі 31018390 грн. (53 645880 грн - 22627490 грн), за травень 2015 року у розмірі 70033398 грн. (94034342 грн - 24000944 грн), за червень 2015 року у розмірі 62816567 грн (93523115 грн - 30706548 грн).

Крім того, позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року, в якій самостійно визначено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку 33913493 грн (рядок 23.2), суму залишку від`ємного значення попередніх (звітних) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку 107 477955 грн. та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Податковим органом проведена камеральна перевірка даних позивача, задекларованих у цій податковій звітності, результати якої викладені в акті перевірки від 9 квітня 2015 року № 125/28-03-47/0019119, яким встановлено порушення позивачем вимог підпункту 14.1.8 пункту 14.1 статті 14, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за лютий 2015 року на суму ПДВ 1 734 576 грн. В акті перевірки зазначено, що висновки щодо бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за лютий 2015 року будуть здійсненні після проведення заходів передбачених Податковим кодексом України.

За результатами перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 12 травня 2015 року №0000124700/2569/10/28-03-47, №0000134700/2570/10/28-03-47, за наслідками адміністративного оскарження прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 03 серпня 2015 року №0000704700/1241/10/28-03-40 на суму 787274,95 грн, №0000724700/1238/10/28-03-40 на суму 483315,93 грн, які частково скасовані в судовому порядку.

Позивачу 23 квітня 2015 року відшкодовано 33 398 402 грн податку на додану вартість, та відшкодовано 515091 грн за судовим рішенням у справі №805/2258/17-а.

Сума бюджетного відшкодування за лютий 2015 року у розмірі 107477955 грн не відшкодована, в тому числі, 787275 грн згідно з судовим рішенням у справі №805/2943/15-а, та 106690680 грн за наслідками камеральної перевірки від 09.04.2015 року.

У справі №805/2943/15-а постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 січня 2019 року залишено без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року, якими визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 03 серпня 2015 року №0000704700/1241/10/28-03-40 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 787274,95 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 393636,97 грн. та № 0000724700/1238/10/28-03-40 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 483315,93 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 241658,46 грн.

Позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 року, в якій самостійно визначено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку 94034342 грн, разом з якою позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, у якій відображено суму бюджетного відшкодування в розмірі 94034342 грн.

Позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, в якій самостійно визначено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку 93523115 грн, разом з якою позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, у якій відображено суму бюджетного відшкодування в розмірі 93523115 грн (а.с.43-52 том 1)

В квітні 2020 ПрАТ "ЄМЗ" звернулося до відповідачів з заявою про відображення інформації в Реєстрі заяв про повернення бюджетного відшкодування про узгоджену суму бюджетного відшкодування в розмірі 257972816 грн та відшкодування відповідних сум (т.1., а.с. 80-83).

Листом Офісу великих платників податків ДПС від 26.06.2020 №23265/10/28-10/28-10-51-04-3 повідомлено, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено механізму відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, та структуру такого реєстру (т.1., а.с. 84-85).

Задовольняючи частково позовні вимоги у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що суми відшкодування ПДВ, заявлені позивачем до стягнення у цьому позові, за грудень 2014, травень та червень 2015 року є узгодженими, підставою їх невиплати податковий орган називає виключно відсутність законодавчого механізму такої виплати, проте, з врахуванням позиції Верховного Суду, відповідні суми підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача з нарахуванням пені. Відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що в акті камеральної перевірки за лютий 2015 року відсутнє твердження про узгодження заявленої суми ПДВ, відповідачем не проводилась документальна перевірка цих сум, така бездіяльність відповідачем не обґрунтована та є протиправною, тому з виходом за межі позовних вимог суд першої інстанції вважав належним способом захисту порушених прав позивача зобов`язати відповідача провести документальну перевірку достовірності заявлених сум бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2015 року.

Судом апеляційної інстанції скасовано рішення суду першої інстанції і зазначено, що з огляду на відсутність механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування, з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, висловлених у постанові від 12 лютого 2019 року у справі №826/7380/15, ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права Позивача, є визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Донецькій області щодо повернення з Державного бюджету суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачу за грудень 2014 року, лютий, травень, червень 2015 року і стягнення з Державного бюджету України через орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на користь Позивача заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість.

Щодо строку звернення до суду, суд апеляційної інстанції погодився з висновком судом першої інстанції про наявність поважних підстав поновлення такого строку, про що зазначено в ухвалі Донецького окружного адміністративного суду про поновлення строку звернення до суду від 13 квітня 2021 року.

В частині задоволення позовних вимог про стягнення пені на суму бюджетної заборгованості, суд апеляційної інстанції, з урахуванням судової практики, висловленої у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів палати Касаційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року в справі № 822/553/17, зазначивши, що з метою забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, дійшов висновку про необхідність нараховувати пеню на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, діючої на кожний такий день, протягом строку дії заборгованості, включаючи день погашення.

Отже, судом апеляційної інстанції стягнуто суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 271346310 грн., та пені 170343768,77 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також з урахуванням меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає наступне.

Приписами Податкового кодексу України встановлено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (п.п.14.1.18, 14.1.162 ст. 14).

................

Перейти до повного тексту