1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2023 року

м. Київ

справа № 298/534/21

провадження № 51-2524 км 23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2022 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 23 січня 2023 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесені до ЄРДР за № 12021078070000050 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Костринська Розтока Великоберезнянського району Закарпатської області, жителя АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 5 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Зазначеним вироком також вирішено питання щодо долі речового доказу.

Вказане кримінальне провадження розглянуто із застосуванням положень ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Відповідно до вироку, ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 05 травня 2021 року о 09:00, перебуваючи на полі неподалік свого будинку АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, під час сварки з ОСОБА_8, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, завдав потерпілому один удар дерев`яним стовпчиком по обличчю, чим заподіяв йому легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 23 січня 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишено без задоволення, а вирок Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2022 року стосовно ОСОБА_7 - без змін.

Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 ставить питання про скасування вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. На обґрунтування своїх вимог вказує, що суд першої інстанції розглянув кримінальне провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, однак не з`ясував, чи правильно розуміє ОСОБА_7 положення цієї статті, та належним чином не роз`яснив йому наслідків розгляду кримінального провадження в такому порядку, не впевнився у добровільності його позиції, що підтверджується звукозаписом судового засідання. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції не провів допит обвинуваченого так, як це передбачено ст. 351 КПК, не з`ясував, чи правильно він розуміє зміст обставин, які викладені в обвинуваченні. Зокрема, під час допиту обвинуваченого суд не встановив спосіб, мотив та мету вчинення кримінального правопорушення, враховуючи, що ОСОБА_7 беззаперечно не визнав, що завдав потерпілому один удар, хоча вину при цьому визнав. Вважає, що зазначені порушення процесуального закону залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції, який не досліджував звукозапис судового засідання, хоча сторона захисту заявляла таке клопотання в апеляційній скарзі. Крім того, стверджує, що суд апеляційної інстанції провів апеляційний розгляд за відсутності захисника, який не був належним чином повідомлений про день, час та місце апеляційного розгляду, чим порушено право ОСОБА_7 на захист.

У письмових запереченнях прокурор ОСОБА_9, вказуючи про необґрунтованість доводів касаційної скарги захисника, просить таку скаргу залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення касаційної скарги захисника, просила оскаржувані судові рішення залишити без зміни.

Засуджений ОСОБА_7 до початку касаційного розгляду подав заяву, у якій підтримав касаційну скаргу його захисника, просив її задовольнити, при цьому просив проводити касаційний розгляд у його відсутність.

Про розгляд кримінального провадження у касаційному порядку у його відсутність також клопотав захисник ОСОБА_6, про що зазначив у прохальній частині своєї касаційної скарги.

Інші учасники були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, у судове засідання не з`явилися, клопотань про відкладення касаційного розгляду до Суду не направляли.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

У касаційній скарзі захисник вказує про допущені місцевим та апеляційним судами істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, чим порушено право ОСОБА_7 на захист.

Зокрема, захисник стверджує, що суд першої інстанції розглянув кримінальне провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, однак не з`ясував, чи правильно розуміє ОСОБА_7 положення цієї статті, та належним чином не роз`яснив йому наслідків розгляду кримінального провадження в такому порядку, не впевнився у добровільності його позиції, що підтверджується звукозаписом судового засідання.

Вважає, що зазначені порушення процесуального закону залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції, який не досліджував у судовому засіданні звукозапис судового засідання, хоча сторона захисту заявляла таке клопотання в апеляційній скарзі. Крім того, стверджує, що суд апеляційної інстанції провів апеляційний розгляд за відсутності захисника, який не був належним чином повідомлений про день, час та місце апеляційного розгляду, чим порушено право ОСОБА_7 на захист.

Однак із зазначеними доводами захисника колегія суддів погодитися не може з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.


................
Перейти до повного тексту