ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2023 року
м. Київ
Справа № 442/1249/20
провадження № 51-2324км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
за участю:
прокурора ОСОБА_5
потерпілої (відеоконференція) ОСОБА_6,
потерпілого (відеоконференція) ОСОБА_7,
представника потерпілої (відеоконференція) ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Львівського апеляційного суду від 14 березня 2023 року та потерпілої ОСОБА_6 і потерпілого ОСОБА_7 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 жовтня 2020 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 14 березня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140110001132, за обвинуваченням
ОСОБА_9,ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 121 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області вироком від 09 жовтня 2020 року визнав ОСОБА_9 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень і призначив йому покарання: за ч. 1 ст. 125 КК України у виді 200 годин громадських робіт; за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначив ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнив ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та поклав обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Стягнув з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 7 491,21 грн матеріальної шкоди та 20 000 грн моральної шкоди. Стягнув з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 3 000 грн моральної шкоди. Стягнув з ОСОБА_9 на користь Дрогобицької міської ради витрати на лікування потерпілого ОСОБА_7 у розмірі 7 720 грн. Вирішив питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_9 23 червня 2019 року, приблизно о 22.00 год., перебуваючи на подвір`ї будинку АДРЕСА_2, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, під час сварки із ОСОБА_6 на ґрунті особистих неприязних відносин умисно завдав їй один удар кулаком в око. Продовжуючи свої протиправні дії, приблизно о 22.15 год. ОСОБА_9 схопив останню рукою за волосся, після чого умисно завдав їй один удар кулаком в око, чим спричинив потерпілій легкі тілесні ушкодження.
Крім цього, 23 червня 2019 року, приблизно о 22.10 год. ОСОБА_9, перебуваючи на тому ж подвір`ї, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, під час сварки з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, умисно завдав йому один удар кулаком в лобну ділянку голови зі зміщенням до середини чола та один удар в ділянку лівої скроні, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, а саме субдуральних гематом з ознаками компресії головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 14 березня 2023 року апеляційні скарги потерпілої ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_7 залишив без задоволення, а вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_9 - без зміни.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотні порушеннями вимог кримінального процесуального закону, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано звільнив ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання на підставі положень ст. 75 КК України, не навівши для цього достатніх підстав, що залишилось поза увагою суду апеляційної інстанції.
Зокрема зазначає, що апеляційний суд не врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини їх вчинення, дані про особу засудженого, а саме те, що вчинений злочин відноситься до тяжких, посягає на життя та здоров`я; обвинувачений свою поведінку критично не оцінив, не намагався усунути негативні наслідки скоєного, збитки потерпілим не відшкодував.
Також прокурор не погоджується з висновками про щире каяття засудженого, оскільки посткримінальна поведінка не свідчить про його бажання виправити наслідки вчиненого злочину.
Потерпіла ОСОБА_6 у касаційній скарзі просить змінити оскаржувані судові рішення в частині вирішення її цивільного позову та стягнути з ОСОБА_9 на її користь 20 000 грн на відшкодування моральної шкоди. Вважає, що суд першої інстанції при вирішенні цивільного позову не достатньо врахував характер спричинених їй тілесних ушкоджень та їх наслідки, а саме погіршення зору.
Також не погоджується з висновками судів щодо щирого каяття засудженого, оскільки останній не просив у неї вибачення. Зазначає, що навіть витрати на її лікування склали більше 3000 грн, які суд визначив їй як моральну шкоду.
Потерпілий ОСОБА_7 за змістом касаційної скарги просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості.
Вважає, що суд безпідставно визнав обставинами, які пом`якшують покарання, щире каяття ОСОБА_9, оскільки він до цього часу не відшкодував жодних коштів, а також те, що злочин було вчинено через образливі висловлювання з боку потерпілої ОСОБА_6, оскільки такого не було.
Також потерпілий вказує, що визначений судом розмір заподіяної моральної шкоди не відповідає тим моральним стражданням, яких він зазнав у зв`язку із вчиненням протиправних дій, оскільки він пережив хірургічне втручання, значний фізичний біль, емоційний стрес. Наслідки перенесених травм призвели до порушення сну, швидкої втомлюваності, пригніченості, дратівливості. До цього часу потерпілий відчуває фізичний біль в ділянці хірургічного втручання, що призвело до погіршення життєдіяльності та зниження добробуту. Зазначає, що навіть витрати на його лікування перевищили стягнуту на його користь суму моральної шкоди в розмірі 20 000 грн.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор, потерпілі та представник потерпілої підтримали касаційні скарги і просили їх задовольнити.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обʼєктивно зʼясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні ним кримінальних правопорушень та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 121 КК України в поданих касаційних скаргах не оспорюються.