ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2023 року
м. Київ
справа № 759/308/21
провадження № 51-2850км13
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року, постановлену в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100080003610, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 08 вересня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки і покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Крім того за цим вироком ОСОБА_6 визнано невинуватим і виправдано у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263 КК, оскільки не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується.
Також постановлено вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 20 липня 2022 року, за яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, виконувати самостійно.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він за встановлених та детально наведених судом першої інстанції у вироку обставин, будучи особою, яку протягом року було засуджено за ч. 1 ст. 309 КК:
- 12 серпня 2020 року у м. Києві незаконно придбав і зберігав для власного вживання, без мети збуту, особливо небезпечну психотропну речовину PVP у великому розмірі, яку разом зі скляним пристрієм для куріння з нашаруваннями психотропної речовини, в цей же день вилучили працівники поліції. Загальна маса вилученої психотропної речовини - PVP складає 2,413г;
- у невстановленому досудовим розслідуванням місці у невстановлений час за невстановлених обставин незаконно придбав для власного вживання особливо небезпечну психотропну речовину PVP у великому розмірі, яку почав незаконно зберігати при собі, без мети збуту і яку 15 жовтня 2020 року у нього вилучили працівники поліції. Загальна маса вилученої психотропної речовини - PVP складає 3,186 г.
Київський апеляційний суд ухвалою від 08 лютого 2023 року залишив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 без змін.
Вимоги і доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та заперечення інших учасників провадження
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій засудженого ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 309 КК, а також висновків про його виправдання за ст. 263 КК, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду й призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Суть доводів, наведених у касаційній скарзі прокурора, зводиться до вказівок на те, що апеляційний суд усупереч ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не надав оцінки конкретним доводам апеляційної скарги сторони обвинувачення про безпідставне застосування місцевим судом до ОСОБА_6 положень ст. 75 КК і, не зазначив підстав, з яких визнав ці доводи необґрунтованими.
Як вважає прокурор, апеляційний суд не звернув увагу на те, що ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин, однак, попри призначення йому покарань у виді штрафу та застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням, на шлях виправлення не стає, належних висновків для себе не робить, що, на думку прокурора, свідчить про його не бажання жити відповідно до моральних та соціальних принципів суспільства і вказує на підвищену суспільну небезпеку та необхідність призначення засудженому покарання з реальним його відбуванням.
Заперечень на касаційну скаргу прокурора до Верховного Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження у судовому засіданні
Прокурор, навівши відповідні пояснення, підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити з підстав зазначених у цій скарзі.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, установлених та перевірених місцевим судом, правильності кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 309 КК, а також щодо його виправдання за ст. 263 КК, Верховний Суд не перевіряв, оскільки законності й обґрунтованості судових рішень у цій частині прокурор не оскаржує.
Доводи сторони обвинуваченняпро необґрунтоване застосування до ОСОБА_6 положень ст. 75 КК та порушення апеляційним судом вимог ст. 419 КПК Верховний Суд вважає непереконливими.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК.
Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
Згідно з приписами ст. 75 КК (в редакції, що була чинна на момент скоєння засудженим інкримінованих йому дій), якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, урахувавши тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.