1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/1539/21 (910/7148/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Жуков С. В., Погребняк В. Я.,

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Росава", до якої приєдналося Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інтегріті"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2023

та рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2023

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Росава"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інтегріті"

про визнання недійсними правочинів боржника

в межах справи № 910/1539/21

за заявою Приватного акціонерного товариства "Росава"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Учасники справи:

ПрАТ "Росава": не з`явився;

ТОВ "ЗВ Ріелті": Логвиненко О. С. (адв.);

ТОВ "ФК "Інтегріті": Щербак Є. М. (адв.);

1. Короткий зміст заявлених вимог

1.1. Приватне акціонерне товариство "Росава" (далі - ПрАТ "Росава", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті" (далі - ТОВ "ЗВ Ріелті", відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Інтегріті" (далі - ТОВ "ФК "Інтегріті", відповідач-2), в якому просило визнати недійсними укладені 04.06.2018 між відповідачами договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки/застави, а також застосувати наслідки недійсності правочинів шляхом повернення сторін у первісний стан.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "ЗВ Ріелті" здійснило оспорювані правочини, внаслідок чого стало неплатоспроможним та виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим. Відтак, оспорювані договори підлягають визнанню недійсними на підставі статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), оскільки договори є такими, що вчинені на шкоду кредиторам, а тому є недійсними в силу загальних засад цивільного законодавства, зокрема, пункту 6 статті 3, частини третьої статті 13, статей 203, 215, 216, 234, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю з тих підстав, що:

- ТОВ "ЗВ Ріелті" не здійснювало відчуження майна, що призвело б до зменшення його активів, а навпаки отримало майно, а саме грошові кошти в розмірі 152002000 грн;

- у разі визнання недійсними оспорюваних договорів, боржник не звільняється від обов`язку повернення ТОВ "ФК "Інтегріті" грошових коштів, отриманих за цими договорами;

- позивачем не обґрунтовано та не доведено безпосереднього порушення оспорюваними договорами його прав та законних інтересів як заінтересованої особи, а також, як будуть вони захищені та відновлені в результаті визнання правочинів недійсними;

- задоволення позову не призведе до відновлення платоспроможності боржника чи отримання ним грошових коштів чи майна, за рахунок якого, він зможе погасити грошові вимоги кредиторів, зокрема, грошові вимоги позивача.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 залишено без змін рішення місцевого господарського суду від 16.02.2023 з наступних підстав:

- приписи статті 42 КУзПБ у частині підстав для визнання недійсними правочинів боржника не підлягають застосуванню до спірних правочинів, оскільки вони були вчинені боржником до дати введення в дію КУзПБ, тобто до 21.10.2019, тому у даному випадку підлягають застосуванню приписи статті 20 Закону про банкрутство;

- аргументи позивача про вчинення оспорюваних договорів з наміром ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами, невідповідності їх критеріям добросовісності, справедливості, тобто вчинення їх на шкоду кредиторам боржника у даній справі є недоведеними;

- твердження позивача про зловживання правом з боку сторін оспорюваних правочинів та зменшення активу ТОВ "ЗВ Ріелті" не знайшло свого підтвердження;

- за оспорюваними правочинами ТОВ "ЗВ Ріелті" сплатило кошти і отримало актив у вигляді права вимоги за відповідними зобов`язаннями, за рахунок якого товариство має можливість отримати задоволення своїх вимог;

- матеріали справи не місять доказів, на підставі яких можна було б оцінити майновий стан боржника на час укладення оспорюваних правочинів та зміни його майнового стану внаслідок укладення оспорюваних правочинів;

- матеріали справи не містять доказів того, що внаслідок укладення оспорюваних правочинів боржник став неплатоспроможним.

3. Встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи

3.1. 04.06.2018 між ТОВ "ФК "Інтегріті" (первісний кредитор) та ТОВ "ЗВ "Ріелті" (новий кредитор) укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги (оспорюваний правочин), за умовами якого:

- первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору права вимоги, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених у додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - "боржники", включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, надалі за текстом - "права вимоги", за наступними договорами: кредитними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, перелік яких зазначений у додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - "основні договори"; договорами застави та поруки з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, перелік яких зазначений у додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - "договори забезпечення". Новий кредитор сплатив первісному кредитору за права вимоги грошові кошти в сумі та у порядку, визначеними умовами цього договору. Сторони домовились, що відступлення первісним кредитором новому кредитору прав вимоги за договорами іпотеки та застави, що були укладені в забезпечення виконання зобов`язань боржників за основними договорами та були посвідчені нотаріально, відбувається за окремими договорами, які укладаються між сторонами одночасно із укладання цього договору та підлягають нотаріальному посвідченню (пункт 2.1);

- за відступлення права вимоги за основними договорами та договорами забезпечення, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує первісному кредитору кошти у сумі 157 002 000 грн (далі за текстом - ціна договору). Ціна договору сплачена новим кредитором первісному кредитору у повному обсязі до моменту підписання та набуття чинності цим договором на підставі та у відповідності до умов попереднього договору про відступлення прав вимоги (Договір комісії), укладеного між первісним кредитором (виконавцем) та новим кредитором (замовником) 26.04.2018 (пункт 4.1).

3.2. 04.06.2018 між ТОВ "ФК "Інтегріті" (первісний іпотекодержатель / заставодержатель) та ТОВ "ЗВ "Ріелті" (новий іпотекодержатель / заставодержатель) укладено Договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки/застави, за умовами пункту 1 якого первісний іпотекодержатель/заставодержатель відступає набувачу, а набувач набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного іпотекодержателя/заставодержателя до іпотекодавців, заставодавців зазначених у додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників іпотекодавців / заставодавців, спадкоємців іпотекодавців / заставодавців, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки іпотекодавців / заставодавців або які зобов`язані виконати обов`язки іпотекодавців / заставодавців, за іпотечними договорами, договором застави, з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та іпотекодавців / заставодавців за такими договорами, до цього договору, який є додатком №1 та невід`ємною частиною цього договору (далі - договори іпотеки/застави).

3.3. ТОВ "ФК "Інтегріті" набув вищезазначені права вимоги до боржників, поручителів, заставодавців, іпотекодавців за ціною 152 002 000 грн на підставі Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 01.06.2018 та Договору про відступлення прав вимоги за договорами застави/іпотеки від 01.06.2018, посвідчений державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Кароєвою-Яремчук Т.М. за реєстровим №15-274, укладених з Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит", за результатами відкритих торгів № UA-EA-2018-03-19-000105-а від 25.04.2018.

3.4. Провадження у справі №910/1539/21 про неплатоспроможність боржника -ТОВ "ЗВ Ріелті" відкрито 16.03.2021, а оспорюванні у порядку статті 42 КУзПБ та статей 3, 13, 234 ЦК України договори укладені 04.06.2018, тобто більш ніж один рік до відкриття провадження у цій справі та до дати введення в дію КУзПБ.

3.5. Позивач необґрунтовано посилався у позовній заяві на приписи статті 42 КУзПБ в частині встановленого законодавцем трирічного строку для звернення із заявою про визнання оспорюваних правочинів недійсними. У даному випадку підлягає застосуванню річний строк, передбачений положеннями статті 20 Закону про банкрутство щодо визначення підстав, за якими оспорюваний правочин може визнаватися недійсним, оскільки саме ця норма права існувала на час укладення та виконання оспорюванних правочинів (договорів).

3.6. Оскільки оспорювані правочини укладені 04.06.2018, тобто більше ніж один рік до дати відкриття провадження у справі № 910/1539/21 про банкрутство ТОВ "ЗВ "Ріелті" (16.03.2021), вони укладені поза межами "підозрілого періоду", передбаченого статтею 20 Закону про банкрутство та не можуть бути визнані недійсними з підстав, передбачених названою статтею, як спеціального нормативно-правого акту, чинного на час укладення та виконання таких правочинів.

3.7. Як зловживання правом з боку сторін оспорюваних правочинів, так і зменшення активу ТОВ "3В Ріелті" позивачем не доведено. Навпаки, ТОВ "3В Ріелті", укладаючи оспорювані договори, отримало право вимоги до наступних позичальників, поручителів, заставодавців, іпотекодавців:

- ПАТ "КИЇВСОЮЗШЛЯХПРОЕКТ" (код ЄДРПОУ 01388437), який є позичальником, заставодавцем та поручителем;

- ПАТ "СУДНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "ЗАЛІВ" (код 14307251), який є поручителем та заставодавцем;

- ТОВ "ТРИЄЛ" (код ЄДРПОУ 22968848), який позичальником та заставодавцем;

- ПАТ "СТАХАНОВСЬКИЙ ЗАВОД ТЕХНІЧНОГО ВУГЛЕЦЮ" (код ЄДРПОУ 05389959), який є позичальником, заставодавцем та іпотекодавцем;

- ПрАТ "F&C REALTY" (код ЄДРПОУ 23496142), який є поручителем, заставодавцем та іпотекодавцем;

- ПрАТ "РОСАВА" (код ЄДРПОУ 30253385), який є заставодавцем;

- ПрАТ "ІНІЦІАТОР+" (код ЄДРПОУ 24372433), який є позичальником та заставодавцем;

- ТОВ "ЄРИСТІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (код ЄДРПОУ), який є поручителем;

- ТОВ "ІНІЦІАТОР-РІЕЛТІ" (код ЄДРПОУ 33751526), який є позичальником, заставодавцем та іпотекодавцем;

- ТОВ "ВОСТОК-РУДА" (код ЄДРПОУ 19354901), який є заставодавцем та поручителем;

- МАЛРЕД1 ВЕНЧЕРЗ ЛІМІТЕД, який є заставодавцем;

- ТОВ "ОСНОВА-ЦІННІ ПАПЕРИ" (код ЄДРПОУ 37044551, який є заставодавцем;

- ФАРМА ДИСТРИБЬЮТИНГ КОРП. який є заставодавцем;

- ТОВ "ГОБАРТ" (код ЄДРПОУ 35264276), який є заставодавцем;

- ТОВ "ДІ.ЕР.АЙ" (код ЄДРПОУ 32384836), який є заставодавцем;

- ТОВ "КАСТРІП-ТЕХНОЛОГІЯ" (код ЄДРПОУ 32424465), який є заставодавцем;

- ТОВ "ПРОМІНЕК" (код ЄДРПОУ 31087034), який є поручителем;

- ТОВ "НОВІ ПРОМИСЛОВІ ТЕХНОЛОГІЇ" (код ЄДРПОУ 32312599), який є поручителем;

- ТОВ "ТОКМАЦЬКА ФЕРОСПЛАВНА КОМПАНІЯ" (код ЄДРПОУ 33913835, який є іпотекодавцем.

3.8. Тобто боржник у даній справі за оспорюваними правочинами отримав актив у вигляді права вимоги за відповідними зобов`язаннями, за рахунок якого товариство має можливість отримати задоволення своїх вимог, а тому ці договори не можуть бути визнані такими, що укладені на шкоду кредиторам та мають ознаки фраудаторних правочинів.

3.8. Суд апеляційної інстанції відхилив аргументи позивача про неврахування місцевим господарським судом Висновку про вартість об`єкта незалежної оцінки (кредитного портфеля, а саме прав вимоги за зобов`язаннями за кредитними договорами), оскільки позивач звернувся до суду першої інстанції з відповідним клопотанням про долучення до матеріалів справи вказаного доказу на стадії розгляду справи по суті, тобто, після закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

3.8.1. За висновком суду апеляційної інстанції, у позивача було достатньо часу після відкриття провадження у даній справі (16.08.2022), подати до суду першої інстанції відповідний доказ, ухвала у справі № 757/26144522к, на яку посилається скаржник в обґрунтування арешту його грошових коштів у безготівковому вигляді в АТ "Південний", датована 22.09.2022, тобто більше ніж через місяць після відкриття провадження у даній справі, а договір на проведення незалежної оцінки майна № 8/2023, на який посилається скаржник, датований лише 19.01.2023.

3.8.2. Позивач у клопотанні про долучення доказів, поданому до суду першої інстанції 02.02.2023, просив поновити процесуальний строк на подачу доказу та сам зазначив, що до поважних причин пропуску процесуальних строків відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк, проте, наявність таких обставин не довів. За висновком суду апеляційної інстанції, судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права щодо залишення без розгляду вказаного клопотання, проте, це порушення не призвело до прийняття неправомірного судового рішення.

3.8.3. Проте, навіть врахування поданого позивачем доказу на підтвердження ринкової вартості активу, придбаного ТОВ "ЗВ Ріелті" за оспорюваними правочинами, не вплинуло б на результат розгляду даного спору, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів того, що внаслідок укладення оспорюваних правочинів боржник став неплатоспроможним.

3.9. Під час розгляду справи сторони підтвердили, що на даний час ТОВ "3В Ріелті" не втрачено можливість отримати задоволення вимог за відповідними договорами, право вимоги за якими йому було передано за оспорюваними правочинами.

3.10. Аргументи позивача про те, що протягом 4-х років ТОВ "ЗВ Ріелті" не вчинено жодних дій, спрямованих на стягнення заборгованості з позичальників та фінансових/майнових поручителів тощо, відхилено судом апеляційної інстанції як такі, що базуються на припущеннях, матеріали справи не містять повного аналізу інформації, аналізу всіх доказів, які необхідні для того, щоб дійти такого висновку. До того ж, згідно з наданими поясненнями представника ТОВ "ЗВ Ріелті", які підтверджені також іншими сторонами справи, у тому числі і самим позивачем, ТОВ "ЗВ Ріелті" зверталося з кредиторськими вимогами до боржників, щодо яких відкриті провадження у справах про банкрутство.

3.11. Посилання позивача на те, що з наявних судових справ про стягнення заборгованості вбачається, що строк виконання грошових зобов`язань сплинув декілька років тому, як і строк позовної давності за ними, відхилені судом апеляційної інстанції, оскільки:

- доводи щодо неможливості стягнення боргу за такими зобов`язаннями перед ТОВ "ЗВ Ріелті" є припущеннями;

- відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Таким чином, якщо відповідна заява не заявлена, то і відсутні підстави щодо відмови у позові у зв`язку із спливом строку позовної давності, в такому разі обґрунтований позов може бути задоволений.

3.12. Позивач зазначав про те, що в межах справи №911/2498/18(911/2583/20) розглядався позов ПрАТ "Росава" про визнання недійсними: Договору №835 від 01.04.2020 про відступлення права вимоги, що укладений між ПрАТ "Росава", ТОВ "Преміорі" та ТОВ "ЗВ Ріелті"; Договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №33 від 23.01.2018, № 355 від 20.04.2018, №571 від 05.09.2018, укладених між ПрАТ "Росава" та ТОВ "ЗВ Ріелті"; стягнення з ТОВ "ЗВ Ріелті" на користь ПрАТ "Росава" грошових коштів в сумі 361012 908,18 грн.

3.12.1. При цьому, у вказаній справі судом встановлено, що 23.01.2018 між ПрАТ "Росава" (позикодавець) та ТОВ "ЗВ Ріелті" (позичальник) укладено Договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №33, відповідно до умов якого (п.1.1-1.4) позикодавець зобов`язується надати позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу у розмірі 183 500 000 грн шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника. Фінансова допомога надається терміном до 28.02.2018. Вказаний в цьому пункті строк може бути продовжений або скорочений за згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору. Пунктом 1.5. Договору визначено, що позикодавець зобов`язаний вказати у платіжному дорученні наступне призначення платежу: "Надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору № 33 від 23.01.2018 без ПДВ". Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 28.02.2018, якщо інше не буде додатково узгоджено сторонами, а в частині розрахунків, до повного виконання зобов`язань (п.3.1 Договору). Згідно виписки з банківського рахунку ПрАТ "Росава" в ПАТ "КБ "Акордбанк" та платіжного доручення №462 від 24.01.2018, Банкрутом було перераховано на користь ТОВ "ЗВ Ріелті" грошові кошти на загальну суму 183 500 000 грн, з призначенням платежу "надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору № 33 від 23.01.2018 без ПДВ".

3.12.2. За твердженням позивача, кошти у розмірі 157 002 000 грн, сплачені у травні 2018 ТОВ "ЗВ Ріелті" на користь ТОВ "ФК "Інтегріті" за оспорюваними правочинами, мали б бути спрямовані на погашення заборгованості ПрАТ "Росава" у розмірі 183500000 грн, строк погашення якої сплинув 28.02.2018 саме на підставі вищевказаного договору .

3.12.3. При цьому ухвалою Господарського суду Київської області від 08.12.2020 у справі № 911/2498/18 (911/2583/20) заяву ПрАТ "Росава" від 04.08.2020 б/№ (вх№2614/20) до ТОВ "ЗВ Ріелті" та ТОВ "Преміорі" про визнання недійсними правочинів боржника та стягнення коштів задоволено частково, зокрема, визнано недійсним Договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 23.01.2018 №33, що укладений між ПрАТ "Росава" та ТОВ "ЗВ Ріелті" (ухвала набрала законної сили 30.03.2021).

3.12.4. Суд апеляційної інстанції відхилив відповідні доводи позивача, оскільки договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 23.01.2018 №33, визнано судом недійсним, а згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Тобто на час укладення оспорюваних правочинів у ТОВ "ЗВ Ріелті" не існувало заборгованості перед ПрАТ "Росава" у сумі 183 500 000 грн за договором від 23.01.2018 №33, який визнаний недійсним з моменту його укладення.

3.13. Твердження позивача на те, що укладання оспорюваних договорів призвело до неплатоспроможності боржника є лише припущенням, оскільки матеріали справи не місять доказів, на підставі яких можна було б оцінити майновий стан боржника на час укладення оспорюваних правочинів та зміни його майнового стану внаслідок укладення оспорюваних правочинів.

3.14. Сторони підтвердили, що на даний час у справі про банкрутство ТОВ "ЗВ Ріелті" не проведено інвентаризацію майна боржника, тобто, на час розгляду позову, матеріали справи не містили доказів того, що внаслідок укладення оспорюваних правочинів боржник став неплатоспроможним.

3.15. Матеріали справи не містять доказів того, що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання за оспорюваними правочинами майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів, як необхідної умови для визнання відповідного правочину недійсним за вказаної позивачем підстави.

3.16. Позивач не довів, а матеріалами справи не підтверджено наявність у сторін оспорюваних правочинів умислу, наявність інших цілей, ніж передбачені правочином, невідповідність внутрішньої волі сторін зовнішньому її прояву, відсутність намірів щодо настання правових наслідків спірних договорів.

4. Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

4.1. 26.05.2023 ПрАТ "Росава" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, до якої приєдналося ТОВ "ФК "Інтегріті", в якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2023, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

4.2. Скаржник вважає, що ухвалені у цій справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, оскільки:

- суд апеляційної інстанції не застосував статтю 42 КУзПБ, яка підлягала застосуванню, натомість застосував статтю 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка не підлягала застосуванню;

- суд першої інстанції неправильно застосував, а суд апеляційної інстанції не застосував статтю 42 КУзПБ, яка підлягала застосуванню;

- суд першої інстанції не застосував, а суд апеляційної інстанції неправильно застосував пункт 6 частини 1 статті 3, частину 5 статті 13, статті 203, 215, 216, 234, 509 ЦК України, які підлягали застосуванню;

- суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду щодо застосування наведених норми права у подібних правовідносинах, зокрема викладених у постановах від 28.10.2021 у справі №911/1012/13, від 05.04.2023 у справі №920/10/21 (920/868/21), від 24.11.2021 у справі №905/2030/19 (905/2445/19), від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17, від 02.06.2021 у справі №904/7905/16, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 03.03.2020 у справі №910/7976/17, від 03.03.2020 у справі №916/3600/15, від 26.05.2020 у справі №922/3796/16, від 04.08.2020 у справі №04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі №904/4262/17, від 22.04.2021 у справі №908/794/19 (905/1646/17), від 28.07.2022 у справі №902/1023/19 (902/1243/20);

- судами порушені норми процесуального права: статті 2, 80, 86, 236, 269, 282 ГПК України.

5. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги

5.1. ТОВ "ФК "Інтегріті" у заяві про приєднання до касаційної скарги ПрАТ "Росава" повністю підтримало аргументи, наведені скаржником, та просило Суд задовольнити скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалені за поданим ПрАТ "Росава" позовом, та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

5.2. Відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

6. Касаційне провадження

6.1. Ухвалою Верховного Суду від 20.06.2023 відкрито касаційне провадження у справі №910/1539/21(910/7148/22) за касаційною скаргою ПрАТ "Росава" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2023, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.07.2023 о 14:45.

6.2. 03.07.2023 до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "ФК "Інтегріті" про приєднання до касаційної скарги ПрАТ "Росава" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 у справі №910/1539/21(910/7148/22) на підставі статті 297 ГПК України.

6.3. Ухвалою Верховного Суду від 04.07.2023 заяву ТОВ "ФК "Інтегріті" повернуто без розгляду.

6.4. 07.07.2023 до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "ФК "Інтегріті" про приєднання до касаційної скарги ПрАТ "Росава" у справі №910/1539/21(910/7148/22) на підставі статті 297 ГПК України.

6.5. Ухвалою Верховного Суду від 10.07.2023 заяву ТОВ "ФК "Інтегріті" приєднано до касаційної скарги ПрАТ "Росава" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 у справі №910/1539/21(910/7148/22).

6.6. В судовому засіданні 11.07.2023 представник ТОВ "ФК "Інтегріті" підтримав касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просив Суд скаргу задовольнити. Представник ТОВ "3В Ріелті" заперечувала проти касаційної скарги, просила Суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

6.7. ПрАТ "Росава" не забезпечило явку свого представника у судове засідання, про поважність причин нез`явлення не повідомило.

6.8. До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 11.07.2023.

6.9. Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю учасників, які не забезпечили явку представників.

7. Позиція Верховного Суду

7.1. В межах справи про банкрутство №910/1539/21 ТОВ "ЗВ Ріелті" розглядається позов ПрАТ "Росава" до ТОВ "ЗВ Ріелті" та ТОВ "ФК "Інтегріті" про визнання недійсними укладених між відповідачами 04.06.2018 договорів про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки/застави, а також застосування наслідків недійсності правочинів.

7.2. Позивач вважає, що оспорювані правочини підлягають визнанню недійсними на підставі статті 42 КУзПБ як такі, що вчинені на шкоду кредиторам, та в силу загальних засад цивільного законодавства: пункту 6 статті 3, частини третьої статті 13, статей 203, 215, 216, 234, 509 ЦК України.

7.3. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у позові, зазначивши про недоведеність стверджуваних позивачем порушень.

7.4. Аргументи касаційної скарги зводяться до невірного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

7.5. Врахувавши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених у цій справі обставин, Верховний Суд зазначає наступне.

7.6. Визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених у частині другій статті 16 ЦК України. Разом з цим, застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18).

7.7. За змістом касаційної скарги вбачається, що вимога про визнання недійсними договорів відступлення прав вимоги від 04.06.2018 обґрунтована вчиненням боржником до відкриття провадження у справі про банкрутство фраудаторних правочинів.

7.8. Відносно критеріїв (ознак), за якими правочин може бути кваліфікований, як фраудаторний, колегія суддів зазначає наступне.

7.9. Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.


................
Перейти до повного тексту