ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 907/217/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозяйка"
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 01.07.2022 (суддя Пригуза П. Д.)
і постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 (головуючий суддя Галушко Н. А., судді Желік М. Б., Орищин Г. В.)
у справі № 907/217/22
за позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозяйка"
про стягнення коштів, розірвання договору оренди та повернення об`єкта оренди,
(у судовому засіданні взяв участь представник відповідача - Буришин В. В.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради (далі - позивач, Департамент) звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозяйка" (далі - відповідач, ТОВ "Хозяйка") про стягнення 649 762,08 грн заборгованості зі сплати орендної плати за додатковою угодою від 14.04.2021 до договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуального визначеного майна від 01.09.2003 № 599/0, 43 623,49 грн пені, розірвання договору, та повернення об`єкта оренди за актом приймання-передачі.
2. Позовні вимоги обґрунтовані обставинами неналежного виконання відповідачем умов додаткової угоди від 14.04.2021 до договору оренди від 01.09.2003 № 599/0 нерухомого або іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ужгорода в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за користування підвальним приміщенням площею 18,8 кв.м за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. А. Волошина, 8.
Короткий зміст судових рішень
3. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 01.07.2022 позов задоволено повністю.
4. Рішення суду мотивовано доведеністю позивачем обставин систематичного невиконання відповідачем зобов`язань за спірним договором протягом 9 місяців, внаслідок чого у останнього виникла значна заборгованість з орендної плати. При цьому судом враховано, що відповідач жодним чином не відреагував на пропозиції позивача щодо добровільного погашення дебіторської заборгованості та передачі Департаменту орендованого приміщення за актом-приймання передачі. Суд зазначив, що під час судового розгляду справи відповідачем жодних заяв по суті справи не надано і не спростовано наявності спірної суми заборгованості з орендної плати та факту систематичного невиконання обов`язків за договором.
5. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що на момент ухвалення судом рішення від 01.07.2022, в матеріалах справи були відсутні докази про повідомлення відповідача щодо дати, часу та місця розгляду справи, а отже суд першої інстанції не дотримався вимог процесуального законодавства щодо належного повідомлення відповідача та розглянув справу за його відсутності, що є беззаперечною підставою для скасування судового рішення відповідно до пункту 3 частини третьої статті 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
7. Разом з тим, приймаючи нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд апеляційної інстанції виходив з обставин наявності у відповідача станом на квітень 2022 року заборгованості за користування об`єктом оренди більше ніж за 9 місяців (за період з квітня 2021 року по березень 2022 року), що не може свідчити про належне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором.
8. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи про зворотне є необґрунтованими, оскільки такі ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються встановленими апеляційним судом обставинами справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. ТОВ "Хозяйка" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції для продовження розгляду.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
10. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "Хозяйка" посилається на невжиття судом першої інстанції заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, що є підставою для безумовного скасування судового рішення та відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 02.06.2020 у справі № 910/17792/17.
11. Водночас, не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, скаржник зазначає про неправильне застосування апеляційним судом пункту 5 частини першої статті 227 та статті 269 ГПК України та без урахування висновків щодо застосування таких норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 46/603, від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.05.2021 у справі № 917/349/20, від 05.10.2021 у справі № 922/3666/20, від 29.07.2021 у справі № 917/14/20, від 27.02.2018 у справі № 904/6636/17.
12. На переконання скаржника, апеляційним судом було необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду в іншій справі № 907/110/22 з підстав незаявлення такого клопотання до суду першої інстанції.
13. Скаржник наголошує, що такий висновок апеляційного суду є взаємосуперечливим висновку цього ж суду щодо неналежного повідомлення відповідача судом першої інстанції про дату, час і місце судового розгляду справи, що, в свою чергу, і слугувало підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
14. При цьому скаржник вважає помилковими висновки апеляційного суду про обізнаність відповідача щодо наявності судового провадження у цій справі з посиланням на ухвалу суду першої інстанції від 21.02.2022 у справі № 907/110/22, оскільки провадження у справі, що переглядається, було відкрито лише 12.05.2022, а прийнята ухвала суду у іншій справі з процесуальних питань не могла мати преюдиційного значення для цієї справи.
15. Отже, на думку скаржника, апеляційний суд був зобов`язаний розглянути по суті клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, та за наслідком розгляду з`ясувати наявність або відсутність об`єктивної неможливості розгляду цієї справі до вирішення іншої справи.
Позиція інших учасників справи
16. Департамент подав відзив на касаційну скаргу з пропуском строку, встановленого в ухвалі Верховного Суду від 31.05.2023 та без клопотання про його продовження, а тому з урахуванням приписів частини другої статті 118 ГПК України, відзив залишається без розгляду.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
17. 14.04.2021 між Департаментом (орендодавець) та ТОВ "Хозяйка" (орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди нежитлового приміщення від 01.09.2003 № 599/0, згідно з умовами якої договір оренди викладено в новій редакції.
18. Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець (Департамент) передав, а орендар (ТОВ "Хозяйка") прийняв в строкове платне користування підвальне приміщення площею 18,8 кв. м. за адресою: м. Ужгород, вул. А. Волошина, 8.
19. Власником зазначеного вище приміщення є територіальна громада міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 13.08.2015, індексний номер 42247468. В інвентаризаційний справі № 3019 зазначено, що підвальні приміщення за адресою: м. Ужгород, вул. А. Волошина, 8 мають площу 18,8 кв.м. Вартість об`єкта оренди згідно з незалежною оцінкою станом на 09.12.2020 становить 138 106,00 грн.
20. Згідно з пунктом 2.1 договору оренди вступ орендаря в користування майном настає з моменту підписання сторонами договору оренди та акта приймання-передачі. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається територіальна громада в особі Ужгородської міської ради, а орендар користується ним протягом строку оренди (пункт 2.2 договору).
21. Договір є чинним, оскільки він був укладений на строк з 14.04.2021 до 14.04.2026, тобто строком на 5 років.
22. Згідно з пунктом 3.4 договору оренди за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату орендодавцю балансоутримувачу комунального майна в розмірі 100 % орендної плати на рахунки балансоутримувача об`єкта. Орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичного користування об`єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі.
23. У пункті 3.6 договору оренди визначено, що не допускається зменшення орендної плати, визначеної договором протягом строку його дії, крім випадків, визначених законодавством, з урахуванням вимог, передбачених порядком передачі майна в оренду.
24. Відповідно до пункту 4.1 договору оренди розмір орендної плати визначається за результатами проведеного аукціону від 30.03.2021 на підставі протоколу № UA-PS-2021-03-09-000006-3 і становить 70 000,00 грн в місяць.
25. Згідно з пунктом 4.8 договору оренди в разі несплати орендної плати протягом 3-х місяців, орендодавець має право ініціювати дострокове розірвання договору оренди в односторонньому порядку, попередивши орендодавця письмово. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
26. У пункті 5 договору оренди сторони узгодили, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та безперешкодно протягом 3 днів передати орендодавцю об`єкт оренди у разі припинення договору оренди.
27. Пунктом 6 договору оренди передбачено обов`язок орендодавця передати орендарю об`єкт оренди по акту приймання передачі, який підписується орендарем, орендодавцем та балансоутримувачем (у випадку наявності). Крім того, орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до договору або його розірвання в разі погіршення стану орендованого об`єкта оренди, внаслідок його неналежного використання або невиконання умов договору.
28. Відповідно до пункту 7.1 договору оренди за невиконання або неналежне виконання умов та зобов`язань згідно з договором оренди сторони несуть відповідальність згідно із чинним законодавством України. В договорі передбачено, що спори, які виникають за ним або в зв`язку з ним не вирішені шляхом переговорів вирішуються в судовому порядку.
29. Згідно з пунктом 9.1 договору оренди, договір може бути розірваним за погодженням сторін. Договір може бути розірваним за рішенням суду у разі невиконання сторонами умов договору оренди. У разі припинення договору оренди, орендар протягом 3-х календарних днів зобов`язаний повернути орендодавцю об`єкт по акту приймання-передачі в належному стані, не гіршому, ніж під час передачі в його оренду з урахуванням природного зносу об`єкта оренди.
30. Як зазначив позивач, відповідачем було допущено накопичення дебіторської заборгованості за договором оренди через несплату орендної плати за користування об`єктом оренди більше ніж за 9 місяців підряд, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 20.04.2022.
31. На виконання умов пункту 7.2 договору оренди, 07.02.2022 позивачем було надіслано лист-вимогу (претензію) відповідачу № 30.01-13/94 про стягнення заборгованості за укладеним між сторонами договором в сумі 420 314,03, в якій позивач зазначав, що невиконання сторонами своїх зобов`язань за договором може призвести до його розірвання. Дана претензія була вручена відповідачу 21.02.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 21.02.2022.
32. Також, 16.02.2022 Департаментом було скеровано на адресу ТОВ "Хозяйка" повідомлення № 30.01-12/290 про розірвання договору через невиконання відповідачем своїх обов`язків за договором оренди, в якому наголошено про необхідність підписання акта приймання-передачі орендованого нежитлового приміщення.
33. Відповідачем не вжито заходів щодо погашення заборгованості, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у цій справі про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, розірвання договору оренди нерухомого майна та повернення за актом приймання-передачі об`єкта оренди.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
34. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
Щодо оскарження рішення суду першої інстанції
35. Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою ТОВ "Хозяйка" є, зокрема, рішення Господарського суду Закарпатської області від 01.07.2022 у справі № 907/217/22, яке оскаржується відповідачем з підстав порушення судом норм процесуального права внаслідок розгляду справи за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового розгляду.
36. Проте, як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду Закарпатської області від 01.07.2022 у справі № 907/217/22 вже скасовано судом апеляційної інстанції з прийняттям по суті розгляду спору нового рішення у цій справі, а саме постанови Західного апеляційного господарського суду від 07.03.2023, яка також є предметом касаційного перегляду за касаційною скаргою ТОВ "Хозяйка".
37. Отже, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що наведені ним доводи у касаційній скарзі в даному випадку правового значення не мають, оскільки мета поданої касаційної скарги фактично досягнута - судове рішення вже є скасованим судом апеляційної інстанції, і, відповідно, не може бути предметом касаційного перегляду.
Щодо оскарження постанови суду апеляційної інстанції
38. Скаржник посилається на помилковість зроблених судом апеляційної інстанції висновків щодо відсутності підстав для задоволення поданого відповідачем під час апеляційного перегляду справи клопотання про зупинення апеляційного провадження у цій справі до вирішення іншої господарської справи № 907/110/22 з підстав незаявлення такого клопотання в суді першої інстанції.
39. Суд касаційної інстанції, відхиляючи довід скаржника щодо безпідставного незупинення апеляційним судом провадження у цій справі до вирішення іншої справи № 907/110/22 виходить з такого.
40. Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
41. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.