ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/1412/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О. В. - головуючого, Жукова С. В., Погребняка В. Я.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.
розглянув касаційну скаргу Кам`янської міської ради
на постанову Центрального апеляційного господарського суду (головуючий - Ю.Б. Парусніков, судді: Т. А. Верхогляд, І.О. Вечірко) від 15.03.2023
та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя А.Є. Соловйова) від 12.07.2022
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трабл-Шутер сервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробізнесбуд"
про визнання банкрутом.
Учасники справи:
представник кредитора (Кам`янської міської ради) - Московська О.Г., в порядку самопредставництва,
представник боржника - Проскурін Д.О. (арбітражний керуючий), ліквідатор.
1. Короткий зміст вимог
1.1. 30.03.2020 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив: відкрити, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трабл-Шутер сервіс", провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробізнесбуд" (далі - Боржник) в загальному порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), визнати вимоги Кредитора до Боржника, ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядженням майном та призначити розпорядника майна тощо.
03.09.2020 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив: припинити процедуру розпорядження майном Боржника та повноваження розпорядника майна, затвердити план санації Боржника у редакції, схваленій зборами кредиторів 31.08.2020, ввести процедуру санації Боржника з призначенням керуючим санацією арбітражного керуючого Проскуріна Дмитра Олександровича тощо.
1.2. 10.01.2022 кредитор - Кам`янська міська рада, подала заяву про визнання недійсними правочинів Боржника, а саме:
- договорів від 14.01.2019 № 14/01, від 21.03.2019 № 21/03 та від 02.04.2019 № 02/04 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги та додаткових угод до кожного з них від 15.04.2019 № 1, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Придніпровська агропромислова компанія" і Боржником;
- договору № 05-19 від 03.05.2019 про відступлення права вимоги, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Придніпровська агропромислова компанія" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Аюрлекс";
- договору № 04-20/4 від 08.04.2020 про відступлення права вимоги, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аюрлекс" та Кредитором, в частині права Кредитора вимагати від Боржника належного виконання грошового зобов`язання з повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, отриманої Боржником від Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровська агропромислова компанія", яка виникла за договорами від 14.01.2019 № 14/01, від 21.03.2019 № 21/03 та від 02.04.2019 № 02/04 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги та додатковими угодами до них.
1.3. Заява обґрунтована укладенням оспорюваних договорів про надання фінансової допомоги на шкоду кредиторам, відсутністю мети їх укладення, наявністю ознак фраудаторності, а також фіктивністю цих угод, оскільки вони вчинені без наміру створити юридичні наслідки в момент їх укладення. Правочини про відступлення права вимоги заперечуються також з тих підстав, що вони укладені із заінтересованими особами всупереч інтересам Боржника, за відсутності доказів звернення до Боржника з вимогами про повернення грошових коштів, що є предметом вказаних угод. Також заявник вказав на безпідставність укладення оспорюваних договорів цесії, оскільки в момент їх укладення Боржник мав грошові вимоги для погашення заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги.
2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій
2.1. 12.07.2022 Господарський суд Дніпропетровської області постановив ухвалу (залишену без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.03.2023) про відмову в задоволенні клопотання Позивача про витребування доказів та в задоволенні заяви Позивача про визнання оспорюваних правочинів недійсними.
2.2. Судові рішення мотивовані відсутністю підстав для визнання недійсними оспорюваних правочинів, оскільки Боржник не є стороною оспорюваних договорів про відступлення права вимоги, тоді як положення статті 42 КУзПБ допускають оспорення лише тих правочинів, стороною яких є боржник. Також суди зазначили, що норми статті 42 КУзПБ як підстава для недійсності правочинів не поширює свою дію на ті оспорювані правочини, що вчинені до введення в дію вказаного Кодексу та відповідних приписів статті 42. Крім цього, заявник не вказав конкретно, в чому полягає недодержання сторонами вимог закону саме в момент укладення оспорюваних правочинів. На спростування підстав для недійсності оспорюваних договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги як фіктивних за правилами статті 234 Цивільного кодексу України суди вказали на виконання цих угод з боку контрагента Боржника шляхом перерахування йому коштів на виконання вказаних угод, що виключає можливість визнати вказані правочини недійсними з підстав їх фіктивності. Відхилення клопотання заявника про витребування доказів у справі мотивоване недотриманням заявником вимог щодо порядку та підстав для витребування судом доказів у справі, оскільки в клопотанні не наведено обставин, які можуть підтвердити витребувані докази (податкова звітність про отримання прибутку), а також не визначено предмет доказування, на підтвердження якого заявник просить витребувати докази.
3. Встановлені судами обставини
3.1. Боржник (позичальник) 14.01.2019 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Придніпровська агропромислова компанія" договір № 14/01 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, відповідно до пункту 1.1 якого позикодавець надає позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України у сумі 390 500 грн 00 коп.
3.2. Боржник (позичальник) 21.03.2019 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Придніпровська агропромислова компанія" договір № 21/03 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, відповідно до пункту 1.1 якого позикодавець надає позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України у сумі 5 000 грн 00 коп.
3.3. Боржник (позичальник) 02.02.2019 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Придніпровська агропромислова компанія" договір № 02/04 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, відповідно до пункту 1.1 якого позикодавець надає позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України у сумі 650000,00 грн.
3.4. На виконання зобов`язань за договорами про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 14/01 від 14.01.2019, № 21/03 від 21.03.2019 та № 02/04 від 02.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Придніпровська агропромислова компанія" перерахувало Боржнику грошові кошті в сумі 1 045 500 грн 00 коп., що підтверджується випискою по відкритому в Акціонерному товаристві "Укрсиббанк" рахунку Боржника у даній справі № UА843510050000026001034001200 від 01.02.2022 і не заперечується сторонами у справі.
3.5. Боржник 01.05.2019 підтвердив заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Придніпровська агропромислова компанія" за договорами № 02/04 від 02.04.2019, № 14/01 від 14.01.2019 та № 21/03 від 21.03.2019 шляхом підписання акту звірки від 01.05.2019.
3.6. Товариство з обмеженою відповідальністю "Придніпровська агропромислова компанія" (цедент) уклало 03.05.2019 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аюрлекс" (цесіонарій) договір уступки права вимоги (цесії) № 05-19, відповідно до пункту 2 якого цесіонарій набуває право вимагати від Боржника належного виконання грошового зобов`язання з повернення отриманої безвідсоткової поворотної фінансової допомоги в сумі 1 045 500 грн 50 коп., яке виникло на підставі договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 14/01 від 14.01.2019, №21/03 від 21.03.2019 та № 02/04 від 02.04.2019, укладених між цедентом і Боржником.
3.7. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аюрлекс" (цедент) уклало 08.04.2020 з Кредитором (цесіонарій) договір уступки права вимоги (цесії) № 04-20/4, відповідно до пункту 2 якого цесіонарій набуває право вимагати від Боржника належного виконання грошового зобов`язання з повернення отриманої безвідсоткової поворотної фінансової допомоги в сумі 6 337 474 грн 10 коп., яке у тому числі виникло на підставі договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 14/01 від 14.01.2019, № 21.03.2019 та № 02/04 від 02.04.2019, укладених між цедентом і Боржником.
3.8. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2020 відкрито провадження у цій справі за заявою Кредитора про банкрутство Боржника.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2020 визнані додаткові грошові вимоги Кредитора до Боржника, у тому числі за договором уступки права вимоги від 08.04.2020 № 04-20/4.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. 02.06.2023 Кам`янська міська рада подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.03.2023 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2022 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Кам`янської міської ради про визнання правочинів недійсними.
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1. Згідно з аргументами в касаційній скарзі, підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди припустилися порушень норм процесуального права, а саме статті 7, частини восьмої статті 45 КУзПБ та статей 27, 120, 121 ГПК України, так як, попри визначення заявником Боржника як відповідача за заявою про визнання недійсними оспорюваних правочинів, суди між тим не залучили його до участі в розгляді цієї заяви, не направляли відповідні ухвали, внаслідок чого Боржник був позбавлений можливості та необхідності надати пояснення щодо порушеного питання, а суди не врахували висновки Верховного Суду щодо наслідків розгляду справи за наведених процесуальних порушень, які викладені в постанові від 18.01.2022 у справі № 922/313/20.
5.2. Згідно з аргументами в касаційній скарзі, підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України також з тих підстав, що суди дійшли неправильного висновку про непоширення на оспорювані правочини правил недійсності, встановлених в статті 42 КУзПБ, неправильно застосували норми цієї статті у поєднанні з положеннями щодо позовної давності - статтями 256, 261, 264 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), висновки про що сформульовані в ухвалі Верховного Суду від 12.05.2022 у справі № 922/2960/17.
5.3. Також скаржник вказав на процесуальні порушення, оскільки суди не дослідили оспорювані договори, стан їх виконання Боржником, відповідні докази та пояснення на підтвердження виконання договорів сторонами, зокрема, щодо виникнення у Кредитора права вимоги до Боржника, а також суди не дослідили докази щодо активів Боржника в період, коли укладались оспорювані договори відступлення права вимоги, зокрема з урахуванням обставин, встановлених в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2020 у справі № 904/4363/19 (про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника, ініційованої за його заявою) щодо активів у Боржника на суму 41 419 306 грн 73 коп. У зв`язку з цим скаржник зазначив про незаконність відмови судом у клопотанні щодо витребування від податкового органу стосовно запиту інформації щодо суми задекларованих доходів Боржника.
5.4. Крім цього, скаржник вказав, що суди не дослідили повноваження керівництва сторін правочинів на укладення відповідних договорів та підписання актів звірки розрахунків за ними в контексті застосування положень статті 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", не врахували заінтересованість (зацікавленість) осіб при вчинення оспорюваних правочинів, в тому числі і призначеного арбітражного керуючого, який при укладенні оспорюваних правочинів з Боржником був керівником відповідних підприємств -контрагентів Боржника за правочинами, тоді як Шафранська Г.П. була одночасно керівником Боржника та Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровська агропромислова компанія" тощо, а Боржник взаємопов`язаний із контрагентами та сторонами за оспорюваними правочинами через третіх осіб, на що суди уваги не звернули, тоді як Верховний Суд сформулював відповідні висновки в постанові від 01.02.2022 у справі № 922/313/20.
6. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо правил розгляду вимог про недійсність правочину у справі про банкрутство
6.1. Предметом розгляду у справі про банкрутство Боржника стали заперечуванні одним із його кредиторів - Кам`янською міською радою, правочини про відступлення права вимоги та про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги.
Правовою підставою для недійсності цих правочинів заявник вказав на відсутністю мети їх укладення, наявність ознак фраудаторності, фіктивність - вчинення без наміру створити юридичні наслідки в момент їх укладення (стаття 234 ЦК України), а також щодо правочинів про відступлення права вимоги - на укладення їх із заінтересованими особами стосовно Боржника, всупереч його інтересам.
У зв`язку з цим Суд, передусім, звертається до визначених законом правил розгляду у справі про банкрутство заяви з вимогами про визнання недійсними правочину (правочинів).
6.2. Приписами статті 12 ГПК України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).