ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 920/1321/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Баранець О.М., Кібенко О.Р.
за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.,
за участю представників сторін:
представника позивача - Сіденко Л.В. (адвокат),
представника відповідача - Тиченко М.П. (самопредставництво)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Андрієнко В.В., судді - Буравльов С.І., Шапран В.В.)
від 08.03.2023
у справі за позовом Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз"
про стягнення 181017,54 грн
та за зустрічною позовною заявою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз"
до Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради
про визнання недійсним пункту 3.3. договору № 234/О
Короткий зміст позовних вимог та зустрічних позовних вимог
1. У грудні 2021 року Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради (далі - Комунальне підприємство) звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" (далі - Оператор ГРМ) про стягнення 181 017, 54 грн.
2. Позов обґрунтований тим, що відповідач порушив договірні зобов`язання щодо оплати послуг приймання, відведення та очищення стічних вод, наданих у період з червня 2019 року по червень 2021 року, тому в нього виникла заборгованість перед позивачем.
3. У січні 2022 року Оператор ГРМ звернувся до суду першої інстанції із зустрічним позовом до Комунального підприємства про визнання недійсним пункту 3.3. договору № 234/О від 01.11.2014, яким об`єм поверхневих вод визначається згідно з пунктами 4.10 - 4.12 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008 № 190 із змінами (далі - Правила № 190).
4. Зустрічний позов мотивований таким:
- пункт 3.3. договору, відповідно до якого об`єм повеневих вод визначається у відповідності до положень пунктів 4.10. - 4.12. Правил № 190 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить нормам вказаних Правил;
- вичерпний перелік способів визначення кількості стічних вод визначено пунктом 5.29. Правил № 190, а тому застосування пунктів 4.10. - 4.12. для визначення об`єму поверхневих вод є протиправним;
- пункти 4.10. - 4.12. Правил № 190 містяться в розділі IV указаних Правил, яка має назву "Приєднання об`єктів до системи централізованого питного водопостачання" і якою передбачено порядок визначення середньорічного об`єму стічних, дощових та снігових вод з метою визначення потужності, тоді як система обліку водопостачання та водовідведення передбачена розділом V Порядку №190;
- оскільки порядок визначення кількості (об`єму) поверхневих вод суперечить Правилам № 190, то відповідний пункт договору підлягає визнанню недійсним на підставі частини першої статті 215 ЦК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
5. 01.11.2014 Комунальне підприємство (виробник) та Оператор ГРМ (споживач) уклали договір на приймання, відведення та очищення дощових (снігових) вод, які потрапляють в каналізаційну мережу м. Суми № 234/О (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого виробник зобов`язується забезпечити приймання, відведення та очищення стічних вод, що утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення (далі поверхневі стічні води) і неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення споживача, або через дощозбірники і колодязі на мережі водовідведення, які розташовані на території споживача.
6. Згідно з п. 1.2. договору споживач зобов`язується своєчасно оплатити послуги виробника, визначені п. 1.1. даного договору.
7. Плата за надання послуг з приймання, відведення та очищення поверхневих стічних вод за звітний період визначається за об`ємом поверхневих вод та тарифом на послуги з водовідведення, затвердженим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. У разі зміни тарифу на водовідведення, споживач здійснює оплату послуг виробника за новими цінами згідно з виставленим рахунком (п. 3.2. договору).
8. Відповідно до п. 3.3. договору об`єм поверхневих вод визначається згідно з п. 4.10., п. 4.11., п. 4.12 Правил № 190 зі змінами, а саме:
- об`єм дощових вод визначається за кількістю опадів за теплий період року, на підставі метеорологічних даних Сумського обласного центру з Гідрометеорології; загального коефіцієнту стоку дощових вод, що враховує кількість дощових вод (шар або об`єм), що надходять у мережі водовідведення за певний період часу (місяць) від усієї суми атмосферних опадів, що випали за цей період; загальної площі стоку дощових вод з території споживача, га;
- об`єм снігових вод визначається за кількістю опадів за холодний період року, визначених за даними Сумського обласного центру з Гідрометеорології; загальним коефіцієнтом стоку снігових вод (з урахуванням прибирання снігу і втрат за рахунок часткового поглинання водопроникними поверхнями в період відлиги дорівнює 0, 6); загальною площею стоку снігових вод з території споживача, га.
9. Згідно з п. 3.4. договору обсяги стічних вод, що скидаються споживачем у міську каналізацію, визначаються на основі паспорта водного господарства та акта обстеження споживача.
10. За період часу з червня 2019 року по червень 2021 року позивач неодноразово виставляв відповідачу рахунки на оплату послуг, проте відповідач їх не оплачував.
11. Заперечуючи проти виставлених рахунків, Оператор ГРМ вказував таке: визначений об`єм поверхневих вод не відповідає пункту 5.29. Правил № 190, а Комунальне підприємство не може керуватися пунктами 4.10. - 4.12. Правил №190 (лист № 400-Сл-3030-0620 від 30.06.2020); Комунальне підприємство не зазначило детального розрахунку заборгованості, період, за який нараховано борг, пункт договору, яким передбачено нарахування суми боргу (листи №400007.1-Ск-32440720 від 14.07.2020, № 400007.2-Ск-8192-0821 від 30.08.2021).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
12. Рішенням Господарського суду Сумської області від 02.08.2022 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено, визнано недійсним пункт 3.3. договору, стягнуто з Комунального підприємства на користь Оператора ГРМ 2 270, 00 грн судового збору.
13. Рішення суду обґрунтовано таким:
- вичерпний перелік способів визначення кількості стічних вод визначено пунктом 5.29. Правил № 190 (1) за допомогою засобів обліку на водозаборах; 2) за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах; 3) за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною потужністю поверхневого водозабору; 4) на підставі витрат води на технологічні потреби; 5) на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення), який розширеному тлумаченню не підлягає. Пункт 5.29 Правил № 190 не розмежовує методи обліку стічних вод залежно від виду стічних вод;
- пункти 4.10. - 4.12. Правил № 190 містяться у розділі IV Правил "Приєднання об`єктів до систем централізованого питного водопостачання та водовідведення" та визначають порядок визначення середньорічного об`єму стічних, дощових та снігових вод з метою визначення потужності споруд, в той час як пункти 3.1., 3.14. - в розділі ІІІ "Розрахунки за відпущену питну воду та приймання стічних вод", а пункти 5.1., 5.29. - в розділі V "Система обліку водопостачання та водовідведення" (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №905/675/17 та від 07.02.2019 у справі №921/74/18);
- визначення в пункті 3.3. договору порядку визначення об`єму поверхневих вод з посиланням на пункти 4.10 - 4.12. Правил № 190 не відповідає вимогам законодавства про питну воду і питне водопостачання, що є підставою для визнання оспорюваного пункту договору недійсним на підставі статті 215 ЦК України;
- наслідком визнання недійсним пункту 3.3. договору є відмова у стягненні нарахованої заборгованості за первісним позовом.
14. 08.03.2023 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове, яким первісний позов задовольнив повністю, стягнув з Оператора ГРМ 161 405, 51 грн основного боргу, 5 671, 77 грн 3% річних, 13 940, 26 грн інфляційних втрат, 2 715, 26 грн судового збору та 4 072, 89 грн судового збору за перегляд справи апеляційною інстанцією. У задоволенні зустрічного позову відмовив повністю.
15. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована таким:
- Комунальне підприємство визначило кількість стічних вод із застосуванням підпункту 5 пункту 5.29. Правил № 190 (на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення) з огляду на те, що сторони у п. 3.3. договору погодили, що об`єм поверхневих вод визначається згідно з пунктами 4.10. - 4.12. Правил № 190;
- ініціатором методу визначення об`єму стічних поверхневих вод по формулі з урахуванням пунктів 4.10. - 4.12. Правил № 190 був Оператор ГРМ, що підтверджується паспортом водного господарства;
- пункти 4.10. - 4.12. Правил № 190 та п. 3.3 договору не є тотожними, оскільки згідно з пунктами 4.10. - 4.12. Правил № 190 об`єм поверхневих вод визначається за рік (середньорічний об`єм стічних вод), а згідно з п. 3.3. договору об`єм поверхневих вод визначається за місяць;
- сторони, урахувавши установлену законом свободу договору, погодили порядок визначення об`єму поверхневих вод з посиланням на пункти 4.10. - 4.12. Правил № 190, що не суперечить вимогам статей 6, 525, 598, 627, 651 ЦК України та статей 188, 291 ГК України, що є підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову;
- Комунальне підприємство у порядку, передбаченому договором, надало Оператору ГРМ послуги приймання дощових (снігових) вод, однак останній порушив п. 1.2., пп. 2.4.1. п. 2.4., п. 3.5. договору щодо оплати наданих послуг, а тому заборгованість, що утворилась, підлягає стягненню;
- у зв`язку простроченням виконання зобов`язання із своєчасної оплати до стягнення також підлягають 3 % річних та інфляційні втрати на підставі частини другої статті 625 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу
16. 06.04.2023 Оператор ГРМ звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити рішення суду першої інстанції в силі.
17. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник визначив пункти 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
18. Обґрунтовуючи наявність зазначених підстав касаційного оскарження, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема:
- пункти 4.10. - 4.12. розділу ІV Правил №190. Ці пункти застосовуються лише при врегулюванні питання приєднання споживачів до системи централізованого водопостачання та водовідведення, тобто при укладенні договору. У справі, яка переглядається, спірні правовідносини виникли щодо способу визначення об`єму стічних вод - виконання договору, що унеможливлює застосування цих пунктів. Суд не врахував висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 12.04.2018 у справі № 905/675/17, від 07.02.2019 у справі №921/74/18, щодо неможливості застосування зазначених пунктів у спірних правовідносинах (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України);
- статей 526, 530, 612, частини другої статті 625 ЦК України, пункти 1.2, підпункт 2.4.1 пункту 2.4, пункти 3.4, 3.5 договору, оскільки не погоджується з висновком суду щодо задоволення первісного позову. Скаржник вважає, що за умовами договору оплата послуг повинна здійснюватися на підставі рахунку. Рахунок на оплату послуг був виставлений пізніше заявленого періоду до нарахування інфляційних втрат та 3% річних. У такому випадку прострочення грошового зобов`язання не має місце, тому нарахування є передчасними. Суд не врахував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, що зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання та поділяє його долю. Відсутній висновок Верховного Суду стосовно застосування зазначених норм у контексті умов договору, що регулюють порядок оплати послуг (пункти 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України);
- статті 203, частини першої статті 215 ЦК України у сукупності з пунктами 4.10. - 4.12. Правил №190 та наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 19.04.2021 року № 97, який набрав чинності 13.07.2021. Цим наказом Правила № 190 викладені у новій редакції, пункти 4.10. - 4.12. щодо сплати вартості скидання дощових (снігових) вод виключені. Відсутній висновок Верховного Суду щодо відмови у задоволенні позову в частині визнання договору недійсним з посиланням на норму закону, яка втратила свою чинність на момент пред`явлення позову (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України).
19. 30.05.2023 від Комунального підприємства надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому сторона заперечила проти доводів скаржника.
20. Відзив на касаційну скаргу обґрунтовано таким:
- визначення кількості стічних вод передбачено із застосуванням підпункту. 5 пункту 5.29. Правил № 190 з огляду на те, що сторони у п. 3.3 договору погодили, що об`єм поверхневих вод визначається згідно з пунктами 4.10. - 4.12. Правил № 190;
- пункти 4.10. - 4.12. Правил № 190 не є тотожними з п. 3.3 договору (відміним є строк, за який визначається об`єм стічних вод);
- помилковим є посилання Товариства на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 905/675/17 та від 07.02.2019 у справі № 921/74/18, оскільки предметом вказаних справ було врегулювання переддоговірних спорів щодо укладення загальних договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, які виникли у зв`язку з тим, що сторони не досягли згоди щодо усіх умов договору. У справі, яка розглядається, договір вже був укладений;