ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2023 року
м. Київ
справа № 160/8319/20
адміністративне провадження № К/9901/35506/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 160/8319/20
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Акціонерне товариство "Альфа-Банк", про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Жукова Є. О.) від 26 листопада 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Божко Л. А., Лукманова О. М., Дурасова Ю. В.) від 25 березня 2021 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Акціонерне товариство "Альфа-Банк", в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17 січня 2020 року: № 00029733005 на загальну суму 227 009,61 грн; № 0002993305 на загальну суму 18 917,46 грн; № 0002983305 на загальну суму 170 грн.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем не дотримано порядку проведення перевірки строку розгляду скарги на податкові повідомлення-рішення, а також протиправно не застосовано до правовідносин між позивачем та АТ "УкрСоцбанк" положення Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо прощення (анулювання) заборгованості за кредитом в іноземній валюті на придбання житла.
Позивач наголошує, що відсотки за користування кредитом, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його самостійним рішенням не є доходом, який підлягає оподаткуванню в розумінні ПК України. Проте в ході проведення перевірки відповідачем не було з`ясовано фактичний склад та розмір складових прощеної заборгованості, що, в свою чергу, призвело до неправомірного нарахування податкових зобов`язань.
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року, ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 27 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року, та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року, і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
5. 27 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Усенко Є. А. - головуючий суддя, Гімон М. М., Яковенко М. М.).
6. Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
7. 15 листопада 2021 року до Верховного Суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року, та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року - без змін.
8. 28 червня 2023 року Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 1022/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл справи, з підстави обрання до Великої Палати Верховного Суду судді Усенко Є. А., що унеможливлює її участь у розгляді позовних заяв.
9. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2023 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
10. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі підпункту 191.1.1 статті 191.1 пункту 19.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, статті 79 ПК України, та наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 20 вересня 2019 року № 441-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1" головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Шмигель М. Є. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акта.
12. За результатами проведеної перевірки контролюючим органом було складено акт від 01листопада 2019 року за №765/0436-33-05/2673915161 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року".
13. В зазначеному вище акті перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення ОСОБА_1 : підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 176.1 статті 176, пункту 179.1 статті 179 ПК України, а саме: неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік, абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167 з урахуванням норм підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 Розділу IV ПК України у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом у результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2018 рік на загальну суму 181 607,69 грн; підпунктів 1.2, 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом у результаті чого донараховано військовий збір за 2018 рік на загальну суму 15 133,97 грн.
14. На підставі висновків акту перевірки відповідач 17 січня 2020 року прийняв податкові повідомлення-рішення, а саме: № 00029733005 на загальну суму 227 009,61 грн; № 0002993305 на загальну суму 18 917,46 грн; № 0002983305 на загальну суму 170 грн.
15. При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що під час перевірки, контролюючим органом було використано відомості, що містяться в інформаційних базах даних ІС "Податковий блок", центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.
16. Підставою, що передувала винесенню оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало наступне.
17. 05 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та АТ "Укрсоцбанк" був укладений договір кредиту № 120/08-КВ/013 в іноземній валюті.
18. Відповідно до пункту 1.1. зазначеного вище договору, сума кредиту склала - 41 600 дол. США.
19. Відповідно до пункту 1.2.2 Договору визначено, що погашення кредиту буде здійснюватись у відповідному порядку до 20 числа (включно) кожного місяця, починаючи з жовтня 2008 року (останній платіж - вересень 2028 року), та з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 04 вересня 2028 року.
20. 05 вересня 2008 року між АТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір від 05 вересня 2008 року № 120/08-КЗ/013 відповідно до умов якого АТ "Укрсоцбанк" передає ОСОБА_1 в іпотеку у якості забезпечення виконання АТ "Укрсоцбанк" зобов`язань за договором кредиту № 120/08-КВ/013 від 02 вересня 2008 року нерухоме майно, що придбане ОСОБА_1 за кредитні кошти, надані АТ "Укрсоцбанк" відповідно до умов договору, яким обумовлено основне зобов`язання, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
21. 18 червня 2010 року між АТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до Договору кредиту № 120/08-КВ/013 від 02 вересня 2008 року, якою пункт 1.1 договору викладено в новій редакції: кредитор надає позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 41 600 доларів США, з якої фактична заборгованість станом на 18 червня 2010 року становить 38 659 дол. США, зі сплатою 14,00 % річних, та з кінцевим терміном погашення суми основної заборгованості до 04 вересня 2018 року, на умовах визначених договором.
22. В матеріалах справи також міститься відомості, що між АТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 27 березня 2017 року укладено додаткову угоду до Договору кредиту № 120/08-КВ/013 від 05 вересня 2008 року з АТ "Укрсоцбанк". Відповідно до пункту 1 додаткової угоди, сторонами було змінено діючий порядок виконання ОСОБА_1 зобов`язань щодо повернення заборгованості, застосувавши схему повернення заборгованості відповідно до продукту "Debt Settlement 3" та встановлено з 27 березня 2017 року фіксовану процентну ставку за користування кредитом у розмірі 0,01% річних. Згідно із пунктом 6 додаткової угоди, АТ "Укрсоцбанк" має право у відповідності до вимог статті 605 ЦК України звільнити позичальника ( ОСОБА_1 ) від подальшого виконання зобов`язань за кредитним договором повністю або частково на розсуд Банку, шляхом направлення Банком відповідного рекомендованого листа (повідомлення).
23. 28 березня 2017 року ОСОБА_1 внесла 20 000 доларів США в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту № 120/08-КВ/013 від 05 вересня 2008 pоку, у зв`язку з чим АТ "Укрсоцбанк" було видано Довідку про стан кредиторської заборгованості у сегменті роздрібного бізнесу від 28 березня 2017 року, копія якої міститься в матеріалах справи. В довідці зазначено, що ОСОБА_1 шляхом внесення коштів в розмірі 20 000 доларів США виконала зобов`язання перед Банком, внаслідок чого заборгованість за договором кредиту № 120/08-КВ/013 від 05 вересня 2008 року станом на 28 березня 2017 року складає 55 194,30 доларів США. Також вказаною довідкою АТ "Укрсоцбанк" повідомило, що банк звільнить ОСОБА_1 від подальшого виконання зобов`язань щодо повернення частини заборгованості за договором кредиту № 120/08-КВ/013 від 05 вересня 2008 року в сумі 55 197,06 доларів США протягом 6 місяців з моменту 28 березня 2017 року, про що ОСОБА_1 буде повідомлено рекомендованим листом.
24. 03 грудня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис № 10681120104002827 про припинення АТ "Укрсоцбанк" ідентифікаційний код 00039019. Правонаступником АТ "Укрсоцбанк" вказане АТ "Альфа-Банк", ідентифікаційний код 23494714.
25. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
26. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшли висновку, що контролюючий орган, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Такий висновок судів попередніх інстанцій обґрунтовано тим, що матеріалами справи підтверджено, що передумовами для винесення відповідачем оскаржуваним податкових повідомлень-рішень, стали наступні обставини: наявність додаткового блага в сумі 1 009 862,38 грн у позивача, яке відповідає визначенню, наведеному в підпункті 164.2.17 (д) пункту 164.2 статті 164 ПК України, а також відсутність з боку позивача як факту декларування наведеного вище додаткового блага у зазначеній сумі, так і відсутність сплати позивачем до бюджету всіх сум податків і зборів відповідно до норм ПК України, наведених вище, внаслідок отримання такого додаткового блага.
28. При цьому суди попередніх інстанцій зауважили про необґрунтованість тверджень ОСОБА_1 щодо неправомірного нарахування податкових зобов`язань з огляду на не з`ясування відповідачем фактичного складу та розміру складових прощеної заборгованості, оскільки матеріалами справи підтверджено, що спірні податкові зобов`язання ОСОБА_1 були розраховані виключно на основі анульованої основної суми кредитної заборгованості, і сума прощених відсотків до розрахунку не включалася.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
29. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
30. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
31. Зокрема в доводах касаційної скарги позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень у цій справі не були враховані висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 27 грудня 2018 року по справі № 826/23712/15 згідно якої оподатковуваним доходом позивача є лише основна заборгованість за кредитом, прощена (анульована) банком. Прощені (анульовані) банком проценти за користування кредитом не є доходом платника податків, а тому база оподаткування повинна визначатись лише з суми, прощеної (анульованої) банком, яку позивач фактично отримав за банківським кредитом, без врахування процентів.
Проте, всупереч цьому, суди підтримали рішення відповідача щодо включення прощеної суми процентів до оподатковуваного доходу позивача, чим порушили норми матеріального права.