ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2023 року
м. Київ
справа № 320/3351/21
адміністративне провадження № К/990/32385/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Гімона М.М., Васильєвої І.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу №320/3351/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аді" до Головного управління ДПС у Київській області про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2022 (суддя Леонтович А.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2022 (головуючий суддя Костюк Л.О., судді: Бужак Н.П., Кобаль М.І.),
В С Т А Н О В И В :
У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "АДІ" (далі також - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі також - відповідач, контролюючий орган), у якому просило стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби у Київській області на користь Товариства пеню у розмірі 93037,22 грн за період з 05.03.2016 по 19.01.2021 (включно) у зв`язку з простроченням відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 112139, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що узгоджена сума бюджетного відшкодування перерахована на рахунок Товариства із порушенням встановлених законодавством строків, у зв`язку з чим в силу положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) на суму заборгованості має нараховуватись пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення, яка підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2022, позов задоволено.
Стягнуто з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "АДІ" пеню у розмірі 93037, 22 грн за період з 05.03.2016 по 19.01.2021 (включно) прострочення відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 112139, 00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що невідшкодована Товариству в установлений нормами статті 200 ПК України строк сума ПДВ у розмірі 112139, 00 грн є сумою бюджетної заборгованості, на яку відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України підлягає нарахуванню пеня в розмірі 93037, 22 грн, на стягнення якої позивач має право.
Також суди вказали, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів.
З такими рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився контролюючий орган та звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, контролюючий орган вказує на неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України та статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказує, що згідно сформованих висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах в першу чергу мають бути перевірені строки звернення до суду з відповідними позовними вимогами; позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого ПДВ з Державного бюджету України не може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України.
Ухвалою Верховного Суду від 05.12.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2022 у цій справі.
Товариство у відзиві на касаційну проти доводів та вимог останньої заперечило, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, надаючи оцінку порушеному контролюючим органом питанню дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом, колегія суддів виходить з такого.
З обставин цієї справи вбачається, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, підтверджено право позивача на отримання сум бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі, встановленому судом.
У зв`язку з невідшкодуванням підтверджених в судовому порядку сум бюджетного відшкодування з ПДВ позивач з посиланням на пункт 200.23 статті 200 Податкового кодексу України звернувся з цим позовом про стягнення на його користь пені.
У цій справі відповідач наголошує на пропуску Товариством встановленого Кодексом адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до суду.
Відтак, ключовим питанням є дотримання позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами про стягнення пені нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ.
За визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктом 200.10 статті 200 ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 ПК України).
Пунктом 200.12 статті 200 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (пункт 200.13 статті 200 ПК України).
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин ПК України визначав, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.
При цьому, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення.
Як передбачено положеннями пункту 200.15 статті 200 ПК України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.