ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2023 року
м. Київ
справа № 688/3420/19
провадження № 51-978км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 29 листопада 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12019240270000722, за обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полонного Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 389 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 лютого 2020 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 1 ст. 389 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70, п. п. "б" п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом переведення покарання у виді обмеження волі у покарання у виді позбавлення волі, повного складання призначених покарань ОСОБА_8 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 71, п. п. "б" п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини основного покарання та повністю невідбутої частини додаткового покарання за вироком Шепетівського міськрайонного суду від 22 січня 2019 року ОСОБА_8 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 11 місяців 24 дні.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком 21 липня 2019 року близько 06:45 ОСОБА_8, перебуваючи неподалік приміщення поліклініки вузлової лікарні станції Шепетівка, що на вул. Залізничній, 55 у м. Шепетівка Хмельницької області, помітивши на руці потерпілого ОСОБА_9 золоту обручку, умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння його майном, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я, дістав з автомобіля ВАЗ-2107 (державний номерний знак НОМЕР_1 ) викрутку, підійшов до потерпілого та завдав рукою одного удару в лобну ділянку голови та близько трьох ударів в обличчя, заподіявши йому легке тілесні ушкодження. Після цього, приставив викрутку до тулуба потерпілого справа та в такий спосіб здійснив йому погрози застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я, які потерпілий сприйняв за реальні. Внаслідок опору з боку потерпілого ОСОБА_8 викруткою заподіяв ОСОБА_9 легкі тілесні ушкодження, після чого схопив потерпілого за праву руку та зняв із безіменного пальця золоту обручку вагою 4,05 г вартістю 4860 грн, заволодівши майном на зазначену суму.
Крім того, ОСОБА_8 засуджений вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2019 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування основного покарання у виді обмеження волі з випробовуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік. Отримавши під розписку 22 січня 2019 року в приміщенні Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області вищевказаний вирок, ОСОБА_8, розуміючи обмеження, пов`язані з призначеним покаранням та умовами його відбування, 21 липня 2019 року умисно ухилився від відбування зазначеного покарання та достовірно знаючи, що вироком суду позбавлений права керувати транспортними засобами, не маючи посвідчення водія, о 06:30 та згодом цього ж дня керував автомобілем марки ВАЗ-2107 зеленого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_1 у м. Шепетівці по вулицях Залізничній, Валі Котика, 400-річчя Шепетівки та проспекту Миру, чим порушив вимоги п. 1 ч.1 ст. 34, ч. 2 ст. 35 Кримінально-виконавчого кодексу України, тим самим ухилився від відбування вказаного покарання.
Таким чином, ОСОБА_8 скоїв злочини, передбачені: ч. 1 ст. 187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій); ч. 1 ст. 389 КК України - ухилення засудженого від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 29 листопада 2022 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та в його інтересах захисника ОСОБА_10 задоволено частково. Вирок місцевого суду від 28 лютого 2020 року щодо обвинуваченого ОСОБА_8 змінено.
У порядку ч. 2 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК України) виключено з мотивувальної частини вироку посилання на рецидив злочинів як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 .
Із резолютивної частини вироку виключено посилання на засудження ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 389 КК України та застосування ч. 1 ст. 70, пп. "б" п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України при призначенні ОСОБА_8 покарання за ч. 1
ст. 389 КК України.
Постановлено вважати ОСОБА_8 засудженим за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 71, пп. "б" п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини основного покарання та повністю невідбутої частини додаткового покарання за вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2019 року остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 11 місяців 24 дні. У решті вирок суду залишено без змін.
Вимоги, викладені в касаційних скаргах, та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У своїй касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. В обґрунтування своїх вимог захисник зазначає, що на час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції були відсутні витяг з ЄРДР за ч. 1 ст. 187 КК України, документи, які підтверджують повноваження слідчих ОСОБА_11, ОСОБА_12 та процесуальних прокурорів ОСОБА_13 і ОСОБА_14 у цьому кримінальному провадженні. Стверджує, що ці документи та повідомлення про початок досудового розслідування, доручення про проведення досудового розслідування, постанови про об`єднання матеріалів досудового розслідування, повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження прокурор надав у суді апеляційної інстанції. На думку захисника, апеляційний суд безпідставно проігнорував клопотання сторони захисту про визнання недопустимими таких доказів: протоколу огляду місця події від 21 липня 2019 року, висновку експерта від 22 липня 2019 року № 305, постанови про визнання та приєднання до матеріалів справи речових доказів від 22 липня 2019 року, протоколу впізнання від 21 липня 2019 року, протоколу слідчого експерименту від 21 липня 2019 року, протоколу впізнання від 26 липня 2019 року, протоколу слідчого експерименту від 26 липня 2019 року, постанов про визнання та приєднання до матеріалів справи речових доказів від 23 та 29 липня 2019 року, протоколу затримання особи від 21 липня 2019 року, висновку судово-психіатричного експерта. Вважає, що апеляційний суд безпідставно відхилив посилання обвинуваченого та його захисників щодо неправомірних дій працівників поліції, якими ОСОБА_8 12 вересня 2019 року було завдано тілесних ушкоджень під час його доставлення до ІТТ № 5 ГУНП у Хмельницькій області з ДУ "Хмельницький слідчий ізолятор". Зазначає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано залишив без задоволення клопотання прокурора про направлення до Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) матеріалів для належної перевірки цих відомостей.
У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. При цьому наголошує, що не було прийнято жодного процесуального рішення уповноваженим органом за наслідками розгляду заяви ОСОБА_8 про застосування до нього недозволених методів під час досудового розслідування, незважаючи на те, що прокурор заявляла клопотання про направлення матеріалів для належної перевірки цих відомостей до ДБР.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу прокурора, а касаційну скаргу захисника просив задовольнити частково.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.