Постанова
Іменем України
10 липня 2023 року
м. Київ
справа № 175/3416/16-ц
провадження № 61-5630св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6, в інтересах якого діє адвокат Мар`ян Іван Степанович, на заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2019 року у складі судді Реброва С. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2023 року у складі колегії суддів:
Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс" (далі - ТОВ "Автокредит Плюс", товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, визнання недійсною довіреності, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації, витребування транспортного засобу та реєстрації транспортного засобу.
На обґрунтування позову посилалося на таке. Відповідно до заяви про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу від 17 березня 2016 року № К500А!00000110 ОСОБА_3 отримав від ТОВ "Автокредит Плюс" у платне користування автомобіль марки "Mitsubishi", модель "Pajero Wagon", рік випуску: 2008, тип ТЗ: універсал-в, код кольору-колір: 1-чорний, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, та зобов`язався сплачувати щомісячні платежі, пов`язані з виконанням договору лізингу, у строк та у розмірі, що встановлені у додатку 2 графіка лізингових платежів, з переходом права власності на предмет лізингу після закінчення строку виконання договору. Зазначений автомобіль відповідно до свідоцтва про реєстрацію належить на праві власності ТОВ "Автокредит Плюс".
Того ж дня укладено договір поруки, згідно з яким ОСОБА_1 поручився перед ТОВ "Автокредит Плюс" за виконання ОСОБА_3 зобов`язань за договором від 17 березня 2016 року № К500А!00000110.
Взятих на себе зобов`язань ОСОБА_3 не виконав, у зв`язку з чим станом на 26 серпня 2016 року утворилась заборгованість за договором у розмірі 330 047,91 грн.
Надалі позивач дізнався, що 26 березня 2016 року ОСОБА_7, який діяв від імені позивача на підставі довіреності відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу № 144/01/8043-2016, продав спірний автомобіль ОСОБА_5 .
Зазначений договір купівлі-продажу завірений Територіальним сервісним центром 8043 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві. Спірний автомобіль переданий ОСОБА_5 на підставі акта приймання-передачі транспортного засобу від 26 березня 2016 року.
Позивач як власник транспортного засобу, відчуженого ОСОБА_7 від імені позивача на користь ОСОБА_5, не мав жодного відношення до самого правочину, не мав волі до укладання договору купівлі-продажу та не бажав настання наслідків у вигляді переходу права власності на транспортний засіб до третіх осіб. Позивач не отримав вартості майна і не погоджується із його вартістю згідно з договором купівлі-продажу.
Отже, при укладенні договору купівлі-продажу автомобіля порушені вимоги частин третьої, п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а дотримання вимог зазначеної статті є необхідними для чинності правочину.
Оскільки довіреність від 25 березня 2016 року № К5002157636558 не видавалась ОСОБА_7 та не була підписана позивачем, тому не є такою, що відповідає його волевиявленню та не вчинена у формі, встановленій законом. Оскільки договір купівлі-продажу автомобіля вчинений за довіреністю, яка не відповідає нормам ЦК України та яка підлягає скасуванню, то не дотримана встановлена законом форма договору, відсутнє волевиявлення власника (повноважного представника) на відчуження майна, тому цей договір також є недійсним.
З огляду на те, що на цей час спірний автомобіль перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 11 травня 2016 року серії НОМЕР_3, виданого на ім`я ОСОБА_6, позивач просив витребувати з чужого незаконного володіння спірне майно та зареєструвати право власності на автомобіль за ним.
З урахуванням наведеного просив стягнути з ОСОБА_3 та солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_8 заборгованість за договором фінансового лізингу, визнати недійсними довіреність та договір купівлі-продажу, скасувати державну реєстрацію права власності на спірний автомобіль та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, видані на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_6, витребувати транспортний засіб у ОСОБА_6 та зареєструвати транспортний засіб на позивача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2019 року позов задоволено частково.
Визнано недійсною довіреність від 25 березня 2016 року № K5002157636558, видану від імені ТОВ "Автокредит Плюс" на ім`я ОСОБА_7, з моменту її вчинення.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 26 березня 2016 року № 144/01/8043-2016 транспортного засобу - автомобіля марки "Mitsubishi", модель "Pajero Wagon", рік випуску: 2008, тип ТЗ: універсал-в, код кольору-колір: 1-чорний, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, оформлений на ім`я ОСОБА_5 .
Скасовано державну реєстрацію права власності на спірний автомобіль та визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 26 березня 2016 року серії НОМЕР_4, видане сервісним центром МВС України в м. Києві № 8043, про реєстрацію спірного транспортного засобу на ім`я ОСОБА_5 .
Скасовано державну реєстрацію прав власності на спірний автомобіль та визнано недійсним свідоцтво від 11 травня 2016 року серії НОМЕР_3, видане сервісним центром МВС України в м. Івано-Франківську, про реєстрацію транспортного засобу на ім`я ОСОБА_6 . Витребувано у ОСОБА_6 спірний транспортний засіб.
Ухвалено зареєструвати спірний транспортний засіб за ТОВ "Автокредит Плюс", надавши повноваження представникам ТОВ "Автокредит Плюс" у будь-якому сервісному центрі МВС України отримати (відновити) свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки "Mitsubishi", модель: "Pajero Wagon", рік випуску: 2008, тип ТЗ: універсал-в, код кольору-колір: 1-чорний, № кузова/шасі: НОМЕР_1 .
У задоволенні інших вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відсутні підстави для стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу, оскільки сторони при укладенні зазначеного договору не дотримались вимог законодавства щодо його нотаріального посвідчення, а тому такий договір є нікчемним та не породжує тих прав і обов`язків, настання яких бажали сторони. Водночас суд встановив, що ТОВ "Автокредит Плюс" не відчужувало спірний автомобіль, який вибув із його власності поза його волею, а тому транспортний засіб підлягає витребуванню в останнього власника ОСОБА_6 . Також суд вважав за можливе скасувати державну реєстрацію транспортного засобу на ОСОБА_6 та зареєструвати цей автомобіль за позивачем.
Короткий зміст судових рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що оспорюваний договір фінансового лізингу є нікчемним і не створює правових наслідків для сторін. Позовні вимоги в частині визнання недійсною довіреності та недійсним договору купівлі-продажу у вигляді довідки-рахунку не підлягають задоволенню, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог та у матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували право власності позивача на спірний автомобіль. Встановлені обставини свідчать, що відчуження автомобіля ОСОБА_5 здійснено працівниками ТОВ "Автокредит Плюс", а тому підстави для визнання недійсними довіреності та укладеного з ОСОБА_5 договору купівлі-продажу, а також для витребування автомобіля на користь банку у ОСОБА_6 відповідно до вимог статей 203, 215, 388 ЦК України відсутні. Відповідно немає підстав для задоволення похідних вимог щодо реєстрації права власності на автомобіль.
Постановою Верховного Суду від 01 лютого 2021 року касаційну скаргу
ТОВ "Автокредит Плюс" задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року в частині вирішення вимог
ТОВ "Автокредит Плюс" про визнання недійсною довіреності, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації, витребування транспортного засобу та реєстрації транспортного засобу скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У решті постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року залишено без змін.
Постанову суду касаційної інстанції мотивовано тим, що оспорюваний договір фінансового лізингу у вигляді заяви про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу від 17 березня 2016 року укладений у простій письмовій формі і нотаріально не посвідчений, а тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що такий договір є нікчемним і не створює будь-яких правових наслідків, окрім тих, що пов`язані з його недійсністю. Отже, Верховний Суд вважав правильним по суті рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у позові товариства про стягнення з ОСОБА_3 та солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_8 заборгованості за договором фінансового лізингу.
Однак суд касаційної інстанції вважав, що суд апеляційної інстанції на підставі наявних у матеріалах справи доказів належним чином не з`ясував, чи вибув автомобіль у ТОВ "Автокредит Плюс" поза його волею, чи є належним способом захисту порушеного права одночасно визнання недійсними довіреності, договору купівлі-продажу автомобіля та витребування транспортного засобу, а також чи є належним способом захисту позовна вимога про зобов`язання зареєструвати за позивачем транспортний засіб, оскільки вирішення цього питання не відноситься до компетенції суду, а є способом виконання судового рішення.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2023 року заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2019 року скасовано в частині реєстрації транспортного засобу заТОВ "Автокредит Плюс" та відмовлено в цій частині у задоволенні позову. В решті рішення суду залишено без змін
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що на час відчуження транспортного засобу на користь ОСОБА_5 від імені позивача діяв ОСОБА_4 за довіреністю, виданою на підставі протоколу наради позивача від 25 березня 2016 року та наказу позивача від 25 березня
2016 року, які підписані від імені директора ТОВ "Автокредит Плюс"
Кравчути В. А., однак згідно з висновком експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 22 листопада 2018 року підписи від імені ОСОБА_9 у довіреності, протоколі наради та наказі від 25 березня 2016 року виконані не ОСОБА_9, а іншою особою.
Таким чином, довіреністьТОВ "Автокредит Плюс" від 25 березня 2016 року не видавалась ОСОБА_7 та не була підписана представником позивача, а тому підлягає визнанню недійсною.
Суд вважав, що договір купівлі-продажу автомобіля вчинений за довіреністю, яка не відповідає нормам ЦК України та яка підлягає скасуванню, не дотримана встановлена законом форма договору, відсутнє волевиявлення власника (повноважного представника) на відчуження майна, тому цей договір також є недійсним. Спірний автомобіль перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 11 травня 2016 року серії НОМЕР_3, виданого на ім`я ОСОБА_6 та підлягає витребуванню в останнього набувача із вчиненням необхідних реєстраційних дій.
Стосовно позовної вимоги позивача про зобов`язання зареєструвати за позивачем транспортний засіб, то ця вимога не підлягає задоволенню, оскільки не є належним способом захисту, вирішення цього питання не відноситься до компетенції суду, а є способом виконання судового рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог про визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу автомобіля. Зазначає, що висновок експерта про те, що підпис у довіреності виконаний не ОСОБА_9 не може свідчити, що підпис виконаний не іншою уповноваженою особою позивача. Посилається на те, що він є добросовісним набувачем спірного транспортного засобу, а тому це майно не може бути у нього витребувано.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відзив на касаційну скаргу
У червні 2023 року від ТОВ "Автокредит Плюс" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Заявою про приєднання до публічного договору від 17 березня 2016 року № K500A!00000110 ОСОБА_3 надав свою згоду на приєднання до публічного договору про надання фінансового лізингу на умовах, що розміщені на веб-сайті.
ОСОБА_3 згідно з умовами договору отримав від ТОВ "Автокредит Плюс" у платне користування автомобіль марки "Mitsubishi", модель "Pajero Wagon", рік випуску: 2008, тип ТЗ: універсал-в, код кольору-колір: 1-чорний,
№ кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, та зобов`язався сплачувати щомісячні платежі, пов`язані з виконанням договору лізингу, у строк та у розмірі, що встановлені у додатку 2 графіка лізингових платежів, з переходом права власності на предмет лізингу після закінчення строку виконання договору.
Зазначений автомобіль відповідно до свідоцтва про реєстрацію належить на праві власності ТОВ "Автокредит Плюс".
Зобов`язання за вказаним договором від 17 березня 2016 року № K500A!00000110 забезпечено двома договорами поруки у розмірі 1 000 грн (т. 1, а. с. 8, 30), укладеними з ОСОБА_1 (договір поруки від 17 березня 2016 року № K500A!00000110) та ОСОБА_2 (договір поруки від 17 березня 2016 року № K500A!00000110).
Взятих на себе зобов`язань ОСОБА_3 не виконав, у зв`язку з чим станом на 26 серпня 2016 року утворилась заборгованість за договором у розмірі 330 047,91 грн, а саме: 291 872,85 грн - заборгованість із залишку вартості предмета лізингу; 29 524,58 грн - заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу; 4 858,88 грн - заборгованість за винагородою за проведення моніторингу предмета лізингу; 3 791,60 грн - заборгованість за пенею.
26 березня 2016 року ОСОБА_7, який діяв від імені позивача на підставі довіреності, та ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 144/01/8043-2016 перереєстрували спірний транспортний засіб на ОСОБА_5 (т. 1, а. с. 220-221)
Зазначений договір купівлі-продажу завірений Територіальним сервісним центром 8043 Регіонального сервісного центру МВС України в м. Києві.
Спірний автомобіль передано ОСОБА_5 на підставі акта приймання-передачі транспортного засобу від 26 березня 2016 року.
На цей час власником спірного транспортного засобу значиться ОСОБА_6, що підтверджується довідкою сервісного центру МВС в Івано-Франківської області від 29 червня 2017 року № 31/9/1627, де вказано що відповідно до Єдиного державного реєстру МВС України автомобіль марки "Mitsubishi", модель: "Pajero Wagon", рік випуску: 2008, № кузова/шасі: НОМЕР_1 зареєстровано 11 травня 2016 року в територіальному центрі 2641 МВС України в Івано-Франківській області на підставі договору купівлі-продажу від 11 травня 2016 року № 2544/01/2641(а. с. 30-34, т. 2).
Згідно із заявою директора ТОВ "Автокредит Плюс" Кравчути В. А. товариство не формувало і не видавало довіреність від 16 жовтня 2014 року № 1, у якій ОСОБА_7 уповноважується для отримання документів про перереєстрацію автомобіля "Mitsubishі Pajero", ЗНГ, 2008 р/в, універсал він-код JMYLYV98W8J002670 та отримання транзитних номерів. Вказаний співробітник не працював у штаті компанії та підпис і печатка на документах підроблені (т. 1, а. с. 29).
Відповідно до повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 18 січня 2017 року, про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру від 10 листопада 2016 року, слідчим Шевченківського управління юстиції Головного управління Національної поліції у м. Києві Сорокою Д. Є. проводиться досудове розслідування (внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 червня 2016 року за №12016100100007125) за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 289 Кримінального кодексу України (далі - КК України) щодо ОСОБА_10 за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, передбачених частинами третьою, четвертою статті 358 КК України, та щодо ОСОБА_7 за фактом підроблення документів за попередньою змовою групою осіб, використання завідомо підробленого документа та підроблення документів повторно
(т. 1, а. с.127-153).
Під час розгляду справи у суді першої інстанції на виконання ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2018 року Регіональний сервісний центр МВС в м. Києві направив на адресу суду оригінали витребуваних документів: договір купівлі-продажу
від 26 березня 2016 року, укладений між ТОВ "Автокредит Плюс" в особі Осипенка А. А., який діяв на підставі довіреності №К5002157636558; акт приймання-передачі транспортного засобу від 26 березня 2016 року; протокол наради від 25 березня 2016 року № К5002157636558, наказ
від 25 березня 2016 року № К5002157636558, довіреність від 25 березня
2016 року №К5002157636558, копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 23 березня 2016 року НОМЕР_5 (т.2 а.с.118-129).
Відповідно до зазначених правочинів, під час продажу автомобіля інтереси позивача представляв ОСОБА_7 на підставі довіреності, наказу та протоколу наради від 25 березня 2016 року.
Згідно з висновком експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 22 листопада 2018 року
№ 28/1.1/565 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_9 у довіреності
№ К5002157636558" від 25 березня 2016 року, в останньому рядку "Довіреності", яка була видана від імені ТОВ "Автокредит Плюс", виконані не ОСОБА_9, а іншою особою; підпис від імені ОСОБА_9 у наказі
від 25 березня 2016 року, в останньому рядку, який був виданий від імені
ТОВ "Автокредит Плюс", виконані не ОСОБА_9, а іншою особою; підпис від імені директора ТОВ "Автокредит Плюс" Кравчути В. А. у протоколі наради від 25 березня 2016 року, в останньому рядку, який виданий від імені
ТОВ "Автокредит Плюс", виконані не ОСОБА_9, а іншою особою.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.