ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/4079/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання Коровай Л.В.,
представників учасників справи:
прокурора: Шелест М.В.,
від позивача: Пулинець А.С.,
від відповідача: Куницький В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Першого заступника керівника Київської міської прокуратури
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді: Трофименко Т.Ю.
від 19.10.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Ткаченко Б.О., Суліма В.В., Гаврилюк О.М.
від 09.02.2023
за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України
до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про стягнення 163 582 875,50 грн,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2022 року Перший заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави особі Кабінету Міністрів України (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Відповідач) про стягнення 163 582 875,50 грн пені до загального фонду Державного бюджету України, яка обґрунтована несвоєчасною сплатою Відповідачем дивідендів до Державного бюджету за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році.
2. В обґрунтування позову Прокурор зазначив, що станом на момент подання позову до суду Відповідачем не сплачено пеню у розмірі 163 582 875,50 грн, нараховану за несвоєчасно сплачені дивіденди до державного бюджету у період з 02.07.2019 по 22.07.2019.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовано тим, що доказів сплати Відповідачем правомірно нарахованої пені у розмірі 163 582 875,50 грн за порушення зобов`язань зі своєчасної сплати дивідендів до державного бюджету у період з 02.07.2019 по 22.07.2019 матеріали справи не містять, а тому суди дійшли висновку щодо обґрунтованості позовних вимог. Водночас, у даному випадку право на нарахування пені на суму несвоєчасно сплачених дивідендів виникло з 02.07.2019 по 22.07.2019, а тому строк позовної давності для її заявлення тривав відповідно до 02.07.2020-22.07.2020. Прокурор звернувся до суду з даним позовом лише 01.06.2022, тобто, після спливу строку позовної давності. А тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вимога Прокурора про стягнення з Відповідача 163 582 875,50 грн пені задоволенню не підлягає, з огляду на пропуск строку позовної давності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
5. Прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2023, в якій просив вказані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
6. Підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункти 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України:
- пункт 1: суд апеляційної інстанції застосував статтю 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без урахування висновків Верховного Суду викладених у постановах від 15.05.2020 у справі №922/1467/19, від 29.06.2022 у справі №907/272/20. Крім того, суд апеляційної інстанції застосував статтю 260 ЦК України без урахування висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 28.05.2020 у справі №910/13119/17.
- пункт 3: відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини п`ятої статті 267 ЦК України у подібних правовідносинах щодо визнання поважними причин пропуску строків позовної давності у зв`язку із оскарженням у судовому порядку та тривалим судовим розглядом підстави нарахування пені, стягнення якої, у подальшому, стало предметом спору у даній справі.
7. Відповідачем надано відзив на касаційну скаргу, в якому він просив відмовити у її задоволенні та залишити судові рішення попередніх інстанцій без змін.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Засновником та єдиним акціонером Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 20077720) є держава в особі Кабінету Міністрів України.
9. 24 квітня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №461-р "Питання річних загальних зборів акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", яким затверджено річний звіт НАК "Нафтогаз України" за 2018 рік. Пунктом 3 зазначеного розпорядження затверджено такий розподіл чистого прибутку НАК "Нафтогаз України" за 2018 рік та розмір річних дивідендів, що спрямовуються:
- 90 відсотків чистого прибутку в розмірі 12251932,2 тис. гривень - на виплату дивідендів до державного бюджету;
- 5 відсотків чистого прибутку в розмірі 680662,9 тис. гривень - до резервного капіталу;
- 5 відсотків чистого прибутку в розмірі 680662,9 тис. гривень - на розвиток.
10. Крім того, пунктом 3 зазначеного розпорядження приписано виплату дивідендів провести згідно з вимогами законодавства не пізніше 30.06.2019.
11. Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 25.10.2019 № 258 відповідно до абзацу сьомого частини п`ятої статті 11 Закону № 185-V, пункту 2 Порядку формування та реалізації дивідендної політики держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 702, та пункту 7 Порядку нарахування пені на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100%, АТ "НАК "Нафтогаз України" нараховано пеню за несвоєчасно сплачені дивіденди до державного бюджету, згідно з доданим до наказу розрахунком, а саме: за період з 02.07.2019 по 22.07.2019 нараховано пеню у розмірі 163 582 875,50 грн у зв`язку з несвоєчасною сплатою частини дивідендів у розмірі 8 167 954 800,00 грн.
12. За наслідками оскарження зазначеного наказу у судовому порядку рішенням Окружного адміністративного суду міста Київ від 02.06.2020 у справі №640/24774/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного від 23.09.2020 та постановою Верховного Суду від 25.11.2021, у задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відмовлено.
13. Звертаючись до суду, Прокурор зазначив, що до цього часу Відповідачем не сплачено пеню у розмірі 163 582 875,50 грн, нараховану за несвоєчасно сплачені дивіденди до державного бюджету у період з 02.07.2019 по 22.07.2019.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів
1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 256. Поняття позовної давності
1. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Стаття 258. Спеціальна позовна давність
1. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
2. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
1) про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Стаття 260. Обчислення позовної давності
1. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
2. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
Стаття 261. Початок перебігу позовної давності
1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
3. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.
5. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Стаття 263. Зупинення перебігу позовної давності
1. Перебіг позовної давності зупиняється:
1) якщо пред`явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);
2) у разі відстрочення виконання зобов`язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;
3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;
4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.
2. У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин.
3. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Стаття 264. Переривання перебігу позовної давності
1. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.
2. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
3. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Стаття 267. Наслідки спливу позовної давності
1. Особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.
2. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.
3. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
4. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
5. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
32. Господарський процесуальний кодекс України
Стаття 74. Обов`язок доказування і подання доказів
1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 86. Оцінка доказів
1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
2. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
3. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 300 Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
33. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), яка зазначається в ухвалі про відкриття касаційного провадження та визначає межі розгляду справи судом касаційної інстанції (частина четверта статті 294, частина перша статті 300 ГПК України).
34. Відповідно до вимог та доводів касаційної скарги судове рішення оскаржується лише з підстав, передбачених частиною першою статті 310 ГПК України, що є підставою касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 цього Кодексу.
35. Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною першої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення виключно в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, тому перевіряє лише дотримання норм матеріального та процесуального права, на які скаржник посилається як на підстави для обов`язкового скасування судового рішення.
36. Як зазначалось Судом вище, першою підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України. В касаційній скарзі Скаржник, зокрема, зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував статтю 267 ЦК України без урахування висновків Верховного Суду викладених у постановах від 15.05.2020 у справі №922/1467/19, від 29.06.2022 у справі №907/272/20. Крім того, суд апеляційної інстанції застосував статтю 260 ЦК України без урахування висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 28.05.2020 у справі №910/13119/17.
37. У зазначених вище постановах від 15.05.2020 у справі №922/1467/19, від 29.06.2022 у справі №907/272/20 Верховним Судом було викладено наступні висновки:
"Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.
До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим."
38. В справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях зазначено, що в якості обставин, які свідчить про поважність причин пропуску строку для звернення до суду, Прокурор посилається на оскарження в судовому порядку наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 25.10.2019 № 258 "Про нарахування пені акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та ухвалення остаточного судового рішення у справі № 640/24774/19 Верховним Судом лише 25.11.2021, після якого стало можливим вирішення питання для пред`явлення цього позову.