ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2023 року
м. Київ
справа № 520/12930/19
адміністративне провадження № К/9901/27963/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року (головуючий суддя: Бабаєв А.І.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року (головуючий суддя: Сіренко О.І., судді: Калиновський В.А., Кононенко З.О.) у справі № 520/12930/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт Нерухомість" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
29 листопада 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт Нерухомість" (далі також позивач або ТОВ "Контракт Нерухомість") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області (далі також відповідач або ГУ Держпраці), у якому просило суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу на ТОВ "Контракт Нерухомість" № ХК6617/299/2НД/АВ/П/ТД-Ф від 11 листопада 2019 року.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 13 березня 2020 року позов задовольнив.
Визнав протиправною та скасував постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт Нерухомість" № ХК6617/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 11 листопада 2019 року.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 вересня 2020 року, з урахуванням ухвали суду від 09 листопада 2020 року про виправлення описки, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року залишив без змін.
26 жовтня 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, надіслана 23 жовтня 2020 року, у якій скаржник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.
Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
28 грудня 2020 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням Держпраці у Харківській області винесено наказ № 1722 від 30 вересня 2019 року про проведення інспекційного відвідування, зокрема ТОВ "Контракт Нерухомість".
На підставі наказу для здійснення заходу державного нагляду у формі інспекційного відвідування було оформлено направлення на проведення інспекційного відвідування № 02.03-03/3033 від 30 вересня 2019 року.
За результатом інспекційного відвідування Головним управлінням Держпраці в Харківській області складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК6617/299/НД від 01 жовтня 2019 року та вимога про надання документів № ХК6617/299/ПД від 01 жовтня 2019 року, якою було зобов`язано керівника ТОВ "Контракт Нерухомість" у строк до 10 год. 16 жовтня 2019 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
15 жовтня 2019 року ТОВ "Контракт Нерухомість" на виконання вимоги про надання документів № ХК6617/299/ПД від 01 жовтня 2019 року, надало документи, зокрема договори про надання послуг, укладені між фізичними особами: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (Замовники) та ТОВ "Контракт Нерухомість" (Виконавець). Згідно вказаних договорів Виконавець зобов`язується надати освітні послуги з курсу "Основи рієлтерської справи", а Замовник зобов`язується оплатити надані Виконавцем послуги.
16 жовтня 2019 року Головним управлінням Держпраці в Харківській області складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК6617/299/2НД від 16 жовтня 2019 року та вимогу про надання документів № ХК6617/299/2ПД від 16 жовтня 2019 року, якою було зобов`язано керівника ТОВ "Контракт Нерухомість" у строк до 10 год. 24 жовтня 2019 року надати документи, а саме: навчальний план освітньої послуги курсу "Основи рієлторської справи", копію статуту підприємства.
24 жовтня 2019 року Головним управлінням Держпраці в Харківській області складено акт інспекційного відвідування № ХК6617/299/2НД/АВ.
У висновках акта інспекційного відвідування ТОВ "Контракт Нерухомість" зазначено про порушення вимог частин 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (далі також КЗпП України), а саме позивачем було допущено 5 працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 .
На підставі висновків акта інспекційного відвідування №ХК6617/299/2НД/АВ від 24 жовтня 2019 року Головним управлінням Держпраці в Харківській області було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК6617/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 11 листопада 2019 року у розмірі 625 950,00 гривень.
IIІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постанова Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу на ТОВ "Контракт Нерухомість" №ХК6617/299/2НД/АВ/П/ТД-Ф від 11 листопада 2019 року, на думку позивача, є протиправною.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що Головне управління Держпраці в Харківській області у спірних правовідносинах діяло згідно чинного законодавства.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
За позицією судів попередніх інстанцій, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведений допуск до роботи та виконання робіт на користь позивача громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без належного оформлення.
Суди акцентували увагу на тому, що відеозаписом інспекційного відвідування ТОВ "Контракт Нерухомість" зафіксовано пояснення вищезазначених осіб, згідно із якими вони не перебувають у трудових відносинах, не отримають заробітну плату та не виконують роботу на користь позивача.
Також суди зазначили, що згідно із цивільно-правовими договорами виконавець зобов`язується надати освітні послуги з курсу "Основи рієлтерської справи", а Замовник зобов`язується оплатити надані Виконавцем послуги.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме: постанови від 22 квітня 2020 року у справі № 160/8902/18 та від 03 березня 2020 року у справі № 1540/3913/18.
За позицією скаржника, судами попередніх інстанцій не з`ясовувалося чи є договори цивільно-правового характеру договорами, які врегульовуються положеннями ЦК України або укладені для приховування трудових відносин, тобто суди не дослідили чи відповідали зазначені правочини реальним правовідносинам між позивачем та іншими сторонами цих договорів.
Також зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржується з підстав, передбачених частиною другою статті 353 КАС України, оскільки суд апеляційної інстанції не зробив жодних висновків щодо фактичних обставин справи та в повному тексті постанови зазначені відомості стосовно іншої справи.
Щодо виявлених під час перевірки порушень зазначає, що в приміщенні позивача знаходились п`ять осіб, які виконували роботу в інтересах адміністрації "Контракт Нерухомість":
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, під час відеофіксації зазначили, що стажуються (навчаються) за курсом "рієлторська справа" два тижні. Згідно із інформацією розміщеною на офіційному сайті товариства "Контракт Нерухомість" ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, перебувають на посадах агентів з продажу нерухомості, ОСОБА_3 на посаді експерта з продажу нерухомості.
Скаржник акцентує увагу на тому, що вищезазначені особи здійснювали роботи перебуваючи на посадах агент з нерухомості та рієлтор, які відносяться до розділу 3, фахівці, агенти з торгівлі майном. Зазначені посади відповідають класифікатору професій ДК 003:2010.
Також скаржник ставить під сумнів дійсність квитанцій, які були надані позивачем на підтвердження наданих послуг.
Стверджує, що право надання освітніх послуг підлягає ліцензуванню, а позивач не є суб`єктом освітньої діяльності.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року,з урахуванням ухвали про виправлення описки, є повністю законними та обґрунтованими. Суди дослідили усі наявні докази в матеріалах справи та надали їм обґрунтовану правову оцінку.
Акцентує увагу на тому, що позивачем не надавалися освітні послуги, які потребують отримання ліцензії. Стверджує, що в цьому випадку замовник та виконавець прийшли до згоди укласти саме такі договори про надання освітніх послуг, а ГУ Держпраці у Харківській області жодним належним та достовірним доказом не довела, що між сторонами існували інші відносини, ніж ті, що передбачені цивільно-правовими договорами.
Позивач наполягає на тому, що зазначені особи не перебувають у трудових відносинах, не отримують заробітну плату та не виконують роботу на користь ТОВ "Контракт Нерухомість".
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідач, Головне управління Держпраці у Харківській області є суб`єктом владних повноважень - територіальним органом Державної служби України з питань праці, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у відповідній області.
Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21 серпня 2019 року (далі по тексту - Порядок № 823) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Відповідно до пункту 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що під час проведення інспекційного відвідування ТОВ "Контракт Нерухомість" встановлено порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України, а саме адміністрацією ТОВ "Контракт Нерухомість" було допущено 5 працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 .
За результатами інспекційного відвідування позивача складений акт інспекційного відвідування юридичної особи №ХК6617/299/2НД/АВ від 24 жовтня 2019 року.
Статтею 265 КЗпП України передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю.
Згідно статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу зокрема в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року (далі по тексту - Порядок №509) визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 однією з підстав для накладення штрафів є акт, складений за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.
Так, на підставі висновків акта інспекційного відвідування № ХК6617/299/2НД/АВ від 24 жовтня 2019 року Головним управлінням Держпраці в Харківській області було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК6617/299/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 11 листопада 2019 року у розмірі 625 950,00 гривень.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, специфіка спірних правовідносин щодо притягнення до відповідальності на підставі статті 265 КЗпП України полягає у відсутності документального оформлення трудових відносин та встановлені факту допуску осіб до роботи без документального оформлення. Вказане визначає предмет доказування та коло доказів по справі.
Відповідно до частин 1, 2 статті 72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із частинами 1, 2 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Щодо безпосередньо виявлених порушень, які стали підставою накладення штрафу у спірних правовідносин слід зазначити таке.
З урахуванням предмету спору у справі, що розглядається, а також беручи до уваги встановлені судами попередніх інстанцій обставини, заявлені ТОВ "Контракт Нерухомість" підстави позову, аргументи сторін, юридичну природу та характер спірних правовідносин, ключовим питанням, яке постає під час касаційного перегляду ухвалених судами попередніх інстанцій судових рішень, є питання про те, чи виникли між позивачем і вказаними у оспорюваній постанові особами трудові відносини, або ж мали місце відносини цивільно - правового характеру, урегульовані відповідними правочинами.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.