ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2023 року
м. Київ
справа №640/16003/22
адміністративні провадження №К/990/35/23, №К/900/2445/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за заявою Арбітражного керуючого ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення його позову до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), Національного банку України, про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, провадження в якій відкрито
за касаційними скаргами Національного банку України та Міністерства юстиції України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року, постановлену в складі судді Васильченко І.П., і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Василенка Я.М.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст обставин справи
1. Арбітражний керуючий ОСОБА_1 (далі - арбітражний керуючий ОСОБА_1, позивач) 22 вересня 2022 року звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), Національного банку України, в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, оформлене протоколом засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 12 вересня 2022 року №113/09/22, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого;
- визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України від 21 вересня 2022 року №3995/5 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та анулювання свідоцтва.
2. У подальшому арбітражний керуючий ОСОБА_1 подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просив забезпечити вказаний позов шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 21 вересня 2022 року №3995/5 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та анулювання свідоцтва до набрання законної сили рішенням суду в справі.
ІІ. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року заяву арбітражного керуючого ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. До моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/16003/22 зупинено дію наказу Міністерства юстиції України від 21 вересня 2022 року №3995/5 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та анулювання свідоцтва.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Національного банку України залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року - без змін.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційних скарг
5. Національний банк України та Міністерство юстиції України подали до Верховного Суду касаційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
6. Національний банк України у касаційній скарзі зазначає, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухваленими судами попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неправильним застосуванням норм статей 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), без урахування висновків, зроблених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року в справі №800/521/17 та Верховним Суд у постановах від 10 вересня 2018 року в справі №804/8343/17, від 25 квітня 2019 року в справі №826/10936/18, від 30 вересня 2020 року в справі №640/1305/20, від 24 листопада 2020 року в справі №640/9636/20, від 06 грудня 2022 року в справі №140/8745/21.
7. Міністерство юстиції України касаційну скаргу обґрунтовує тим, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального і процесуального права, при застосуванні приписів статей 150, 151 КАС України не враховано висновків Верховного Суду, зроблених у постановах від 10 вересня 2018 року в справі №804/8343/17, від 20 вересня 2019 року в справі №809/195/18, від 24 червня 2021 року в справі №640/27951/20. Міністерство юстиції України також посилається на правові позиції, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі №800/521/17, від 06 лютого 2020 року в справі №9901/241/19 та Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2019 року в справі №826/13306/18, від 25 квітня 2019 року в справі №826/10936/18, від 16 травня 2019 року в справі №826/14303/18, від 30 жовтня 2019 року в справі №640/6225/19, від 12 лютого 2020 року в справі №640/17408/19, від 27 лютого 2020 року в справі №640/16242/19, від 13 вересня 2021 року в справі №ЗД/460/2/20.
8. Національний банк України та Міністерство юстиції України наголошують на тому, що суди попередніх інстанцій безпідставно задовольнили заяву арбітражного керуючого ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 21 вересня 2022 року №3995/5 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та анулювання свідоцтва до моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі; скаржники вважають, що ухвалюючи рішення про вжиття заходів забезпечення позову вказаним способом суди фактично вирішили позовні вимоги, що згідно з вимогами законодавства є недопустимим.
ІV. Рух справи у суді касаційної інстанції
9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Мацедонської В.Е., Уханенка С.А. ухвалами від 09 січня 2023 року та від 20 березня 2023 року відкрив касаційні провадження за вказаними касаційними скаргами.
10. 19 січня 2023 року від адвоката Забаріна А.Ф., який діє в інтересах арбітражного керуючого ОСОБА_1, надійшов відзив на касаційну скаргу Національного банку України із проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року - без змін, оскільки вони є законними та обґрунтованими, прийнятими відповідно до практики Верховного Суду, з додержанням норм матеріального і процесуального права. У відзиві також заявлене клопотання про стягнення з Національного банку України на користь арбітражного керуючого ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в касаційній інстанції, в розмірі 5000 грн.
11. 20 січня 2023 року надійшов відзив на касаційну скаргу Національного банку України від Міністерства юстиції України із проханням її задовольнити, скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, оскільки оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, ухваленими з порушенням норм матеріального і процесуального права.
12. 13 лютого 2023 року надійшло пояснення на відзив ОСОБА_1, поданий адвокатом Забаріним А.Ф., на касаційну скаргу Національного банку України від Національного банку України із проханням задовольнити касаційні скарги. У поясненні також зазначено про безпідставність заявленого клопотання про стягнення з Національного банку України на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
13. 27 березня 2023 року надійшов відзив на касаційну скаргу Міністерства юстиції України від Національного банку України із проханням її задовольнити, скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, оскільки оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, ухваленими з порушенням норм матеріального і процесуального права.
14. 03 квітня 2023 року надійшов відзив на касаційну скаргу Міністерства юстиції України від адвоката Забаріна А.Ф., який діє в інтересах арбітражного керуючого ОСОБА_1, із проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року - без змін, оскільки вони є законними та обґрунтованими, прийнятими відповідно до практики Верховного Суду, з додержанням норм матеріального і процесуального права. У відзиві також заявлене клопотання про стягнення з Міністерства юстиції України на користь арбітражного керуючого ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в касаційній інстанції, в розмірі 5000 грн.
15. 14 квітня 2023 року надійшли додаткові пояснення від Міністерства юстиції України із проханням задовольнити касаційні скарги Міністерства юстиції України та Національного банку України, скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову та у задоволенні вимоги про стягнення з Міністерства юстиції України на користь арбітражного керуючого ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
16. 07 червня 2023 року надійшло пояснення від адвоката Забаріна А.Ф., який діє в інтересах арбітражного керуючого ОСОБА_1, у якому йдеться про набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року в справі №640/16003/22, яким позовні вимоги арбітражного керуючого ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним і скасовано рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, оформлене протоколом засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 12 вересня 2022 року №113/09/22, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Визнано протиправним і скасовано наказ Міністерства юстиції України від 21 вересня 2022 року №3995/5 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та анулювання свідоцтва. Що, на думку представника позивача, підтверджує відсутність будь-яких порушень судами при застосуванні заходів забезпечення цього позову.
17. 09 червня 2023 року надійшли додаткові пояснення від Міністерства юстиції України із проханням задовольнити касаційні скарги Міністерства юстиції України та Національного банку України, скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову. Міністерство юстиції України зазначає про те, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року в справі №640/16003/22 жодним чином не підтверджують відсутність порушень норм матеріального і процесуального права судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень про забезпечення позову в цій справі.
18. 10 липня 2023 року надійшли додаткові пояснення від Національного банку України із проханням задовольнити касаційні скарги Національного банку України та Міністерства юстиції України, скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову. Національний банк України зазначає, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, з якими стаття 150 КАС України пов`язує забезпечення позову, зокрема обставини, які б указували на те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь позивача, чи указували б на очевидність протиправності оскаржуваного наказу, оскільки оскаржувані рішення відповідачів уважатимуться скасованими з моменту набрання судовим рішенням законної сили. Національний банк України наголошує, що ухвалення Окружним адміністративним судом міста Києва рішення від 14 грудня 2022 року в справі №640/16003/22, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року, не може мати вирішального значення під час перегляду ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року в справі №640/16003/22 про забезпечення позову, оскільки не стосується тих порушень, які були допущені судами під час прийняття рішення про забезпечення позову.
19. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 12 липня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з 13 липня 2023 року.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
20. За правилами частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
21. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).
22. Згідно з частиною четвертою статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
23. Відповідно до частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
24. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
25. Приписами частин четвертої-шостої статті 154 КАС України передбачено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
26. За правилами частини першої статті 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
27. Нормами частин першої-третьої статті 21 Кодексу України з процедур банкрутства обумовлено, що арбітражні керуючі несуть за свої дії та бездіяльність цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом. Арбітражні керуючі несуть дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Кодексом. Державний орган з питань банкрутства за поданням дисциплінарної комісії застосовує до арбітражних керуючих дисциплінарні стягнення.
28. Згідно зі статтею 19 Кодексу України з процедур банкрутства підставою для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком є: 1) факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю арбітражного керуючого; 2) порушення правил професійної етики арбітражного керуючого; 3) невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків; 4) невиконання статуту та рішень саморегулівної організації арбітражних керуючих.
29. Дисциплінарні стягнення, що застосовуються до арбітражного керуючого: 1) попередження; 2) догана; 3) тимчасове зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого; 4) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (частина перша статті 23 Кодексу України з процедур банкрутства).
30. Підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого згідно з пунктом 5 частини першої статті 26 Кодексу України з процедур банкрутства є застосування дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. У разі припинення діяльності арбітражного керуючого його свідоцтво анулюється (частина друга статті 26 Кодексу України з процедур банкрутства).
31. У статті 27 Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що за наявності підстав, визначених статтею 26 цього Кодексу, державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України запис про припинення діяльності арбітражного керуючого. Державний орган з питань банкрутства зобов`язаний не пізніше трьох днів з дня прийняття рішення повідомити арбітражного керуючого про припинення його діяльності. Діяльність арбітражного керуючого припиняється з дня внесення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України запису про припинення його діяльності. Рішення державного органу з питань банкрутства про позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого може бути оскаржено арбітражним керуючим до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дію.
VІ. Позиція Верховного Суду
32. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
33. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
34. Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано, зокрема, статтями 150, 151 КАС України, які визначають підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
35. Як слідує із матеріалів справи, 12 вересня 2022 року відбулося засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, на якому розглядалося подання від 04 серпня 2022 року №1641 про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності на підставі листа-пропозиції Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 26 липня 2022 року №8756/0/1-22/07-09,8756/1/1-22/07-09.
36. За результатом заслуховування пояснень арбітражного керуючого ОСОБА_1, вивчення матеріалів подання від 04 серпня 2022 року №1641 (акта позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 22 липня 2022 року №8 та усіх документів, що є його невід`ємною частиною), беручи до уваги висновок щодо відповідності висновків акта позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 законодавству з питань банкрутства, дослідивши матеріали судової справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в якій арбітражний керуючий здійснює повноваження, інформацію з Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих вирішено застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі подання від 04 серпня 2022 року №1641.
37. 21 вересня 2022 року Міністерством юстиції України прийнято наказ №3995/5 "Про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та анулювання свідоцтва".
38. Не погодившись із зазначеними рішенням і наказом, арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування, а також із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України від 21 вересня 2022 року №3995/5 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та анулювання свідоцтва до набрання законної сили рішенням суду в справі, яка обґрунтована тим, що ОСОБА_1 призначено арбітражним керуючим (ліквідатором/розпорядником майна) у дев`яти справах, а реалізація оскаржуваного наказу призведе до неможливості виконання ним указаних повноважень та необхідності призначення нового арбітражного керуючого у справах про банкрутство, що унеможливить відновлення прав позивача на здійснення діяльності в межах процедур з банкрутства, оскільки господарським судом у такому випадку будуть призначені нові арбітражні керуючі в порядку, визначеному законодавством, а скасування припинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого не тягне за собою автоматичного поновлення ОСОБА_1 у правах арбітражного керуючого в межах процедур, де судом призначено іншого арбітражного керуючого.
39. ОСОБА_1 також указував на наявність очевидних ознак протиправності прийнятих відповідачами рішення та наказу, що, на переконання позивача, порушує його права, свободи та інтереси.
40. Позивач наголошував, що факт застосування дисциплінарного стягнення безпосередньо впливає на його професійну діяльність і призводить до негативних наслідків щодо цієї та іншої його діяльності, безумовно впливає на його репутацію як арбітражного керуючого, обмежує у можливостях здійснення незалежної професійної діяльності та отримання винагороди за таку діяльність. Оскаржуваний наказ, за доводами позивача, порушує його право на працю, а також зачіпає права третіх осіб. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду і поновлення порушених прав, свобод та інтересів позивача.
41. Задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що з урахуванням положень Кодексу України з процедур банкрутства оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України може призвести до позбавлення позивача права здійснювати повноваження ліквідатора у дев`яти справах, зокрема, про банкрутство та розпорядника майна боржника. Дія оскаржуваного наказу може бути підставою для заміни арбітражного керуючого під час вирішення відповідних клопотань та заяв у судових засіданнях, реалізації майна, погашення вимог кредиторів, що своєю чергою унеможливить відновлення таких прав позивача на здійснення діяльності у межах тих ліквідаційних процедур та справ про банкрутство, в яких він приймає участь. Позивачем доведено, що до ухвалення рішення у справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам, з метою захисту яких він звернувся до суду, або захист цих прав та інтересів стане неможливим після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі або для їхнього поновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. У цьому випадку, на переконання суду першої інстанції, невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що суттєво ускладнить їхнє відновлення, що свідчить про відповідність вказаних обставин меті застосування правового інституту забезпечення позову та співмірність й адекватність заходів забезпечення позову, про які просить позивач. При цьому вжиття вказаних заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до набрання законної сили судовим рішенням у справі, а невжиття таких заходів очевидно може призвести до того, що для відновлення захисту прав, свобод та інтересів позивачеві необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.