ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2023 року
м. Київ
справа № 183/5749/17
провадження № 51 - 1229 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Дніпровського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року стосовно
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та мешканця
АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2022 року ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, та виправдано у зв`язку із відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
20 грудня 2022 року Дніпровський апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції та ухвалив новий вирок, яким засудив ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 407 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
За вироком апеляційного суду ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину за таких обставин.
Так, згідно із Законом України "Про затвердження Указу Президента України про часткову мобілізацію" з 05 березня 2015 року в Україні діяв особливий період.
Наказом № 89 (по стройовій частині) від 01 квітня 2016 року командира військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_7 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1, в подальшому наказом № НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 12 квітня 2016 року командира військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_7 призначено на посаду телефоніста-лінійного наглядача взводу зв`язку 1 механізованого батальйону - водія - електрика центру зв`язку командного пункту польового вузла зв`язку військової частини НОМЕР_1, яка дислокувалась у АДРЕСА_2 .
ОСОБА_7, будучи військовослужбовцем, відповідно до статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України був зобов`язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок.
Наказом № 124 (по стройовій частині) від 03 травня 2016 року командира військової частини НОМЕР_1 старшому солдату ОСОБА_7 була надана щорічна основна відпустка за 2016 рік та 3 доби святкових з 23 квітня до 09 травня 2016 року. Тобто з відпустки ОСОБА_7 мав повернутись до військової частини 10 травня 2016 року.
Однак старший солдат ОСОБА_7 10 травня 2016 року не з`явився вчасно на службу зі щорічної основної відпустки до військової частини НОМЕР_1, без поважних причин, в умовах особливого періоду та про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв до 17 жовтня 2017 року, коли прибув до військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України.
Таким чином старший солдат ОСОБА_7 у період з 10 травня 2016 року до 17 жовтня 2017 року незаконно, без поважних причин перебував за межами розташування військової частини НОМЕР_1 в умовах особливого періоду.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
За змістом касаційної скарги захисник ОСОБА_6, не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить його скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд апеляційної інстанції:
- неправомірно визнав ОСОБА_7 військовослужбовцем після 2014 року, попри те, що він не підписував контракт на продовження служби до 2017 року, а наданий прокурором документ (контракт) містить підроблений підпис ОСОБА_7 ;
- залишив без належного реагування надання прокурором копій документів, без пояснень того, чому суду не пред`явлені оригінали та чому жоден із наданих документів не був визнаний речовим чи документальним доказом;
- не перевірив доводи сторони захисту про допущені під час досудового розслідування порушення вимог КПК України при повідомленні ОСОБА_7 про підозру та визначенні слідчого;
- безпідставно врахував доводи прокурора про висловлення ОСОБА_7 наміру продовжувати військову службу, обґрунтовані лише копією рапорта, від написання якого ОСОБА_7 категорично відмовився;
- проігнорував ту обставину, що обвинувальний акт був направлений до суду поза межами строку досудового розслідування.
Від прокурора надійшли заперечення (з доповненнями), в яких він просить касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок суду апеляційної інстанції стосовно ОСОБА_7 - без зміни.
Позиція учасників судового провадження
Захисник підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити без зміни вирок суду апеляційної інстанції стосовно ОСОБА_7 .
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.