ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/10061/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників:
позивача - Щербини В. М. (адвоката),
відповідача - Жовтун О. В. (адвоката),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 (колегія суддів: Коробенко Г. П. - головуючий, Кравчук Г. А., Козир Т. П.) і рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 (суддя Курдельчук І. Д.) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ"
про стягнення 118 288 506,58 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У вересні 2022 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (далі - ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ") про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в розмірі 82 821 779,36 грн, пені в розмірі 19 359 778,05 грн, 3 % річних у розмірі 4 619 942,58 та інфляційних втрат у розмірі 11 487 006,59 за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0205-02024.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані систематичним (починаючи з квітня 2020 року) порушенням відповідачем умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії щодо строків оплати наданих послуг з передачі електричної енергії.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.01.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 у справі № 910/10061/22, позовні вимоги ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" до ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" на користь ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3 % річних у розмірі 924,93 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
2.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені та штрафу, господарські суди попередніх інстанцій виходили з необхідності застосування до цих позовних вимог положень постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 08.04.2020 № 766 "Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".
2.3. Водночас господарські суди попередніх інстанцій, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, дійшли висновку про те, що розмір інфляційних втрат у відповідний період складає 0 грн, а 3 % річних - 924,93 грн.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 та рішенням Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 у справі № 910/10061/22, до Верховного Суду звернулося ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення господарських судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" до ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" задовольнити в повному обсязі.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" зазначає, що оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Скаржник вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, застосували положення статей 5, 6, 509, 524, 526, 530, 599, 610, 611, 626, 627, 629, 630, 693 Цивільного кодексу України, статей 173, 174, 175, 179, 184, 193, 216, 217, 230, 263 Господарського кодексу України та не врахували висновки щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21, від 13.12.2022 у справі № 903/989/21.
3.4. ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" у відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення господарських судів - без змін.
ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" зазначає, що до формування ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" акта приймання-передачі послуг за відповідний розрахунковий період ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" не знає фактичної вартості наданих послуг з передачі електричної енергії, а тому не може виконати зобов`язання щодо здійснення оплати за фактичний обсяг наданих послуг.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 01.01.2019 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (оператор системи передачі, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України до отримання ліцензії на провадження діяльності з передачі електричної енергії (далі - ОСП), який діє на підставі Статуту та ліцензії) та ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (користувач) укладено договір № 0205-02024 про надання послуг з передачі електричної енергії, за умовами якого:
- ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії відповідно до умов договору, а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов договору (пункт 1.1 договору про надання послуг з передачі електричної енергії);
- під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов`язуються керуватися законодавством України, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії", Кодексом системи передачі, Кодексом системи розподілу, Кодексом комерційного обліку, ліцензійними умовами, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність (пункт 2.2 договору про надання послуг з передачі електричної енергії).
Для розрахунків за договором про надання послуг з передачі електричної енергії використовується плановий та фактичний обсяг послуги:
1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електричної енергії на розрахунковий місяць;
2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється на підставі даних щодо погодинних обсягів передачі електроенергії по точках комерційного обліку, які зареєстровані за відповідним користувачем (додаток № 2). З цією метою використовуються дані обліку адміністратора комерційного обліку та енергетично ідентифікаційного коду користувача (пункт 4.1 договору про надання послуг з передачі електричної енергії);
4.2. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що планова та фактична вартість послуги за договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу послуги (МВт-год) за розрахунковий період на тариф на послугу, затверджений Регулятором (грн/МВт-год) (пункт 5.1 договору про надання послуг з передачі електричної енергії).
4.3. Положеннями пункту 6.2 договору про надання послуг з передачі електричної енергії визначено, що користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості послуги ОСП таким чином:
- 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з пунктом 4 договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з пунктом 4 договору, у кожен з наступних періодів:
- 2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового періоду;
- 3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового періоду;
- 4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового періоду;
- 5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.
При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена згідно з пунктом 4 про надання послуг з передачі електричної енергії.
4.4. Пунктом 6.5 договору про надання послуг з передачі електричної енергії передбачено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3-х банківських днів з моменту та на підставі отримання акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогу "Системи управління ринком", з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документ в електронному вигляді та в порядку, визначеному законодавством.
4.5. Відповідно до пункту 6.7 договору про надання послуг з передачі електричної енергії у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.
4.6. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що договір про надання послуг з передачі електричної енергії набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення його дії, то договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах (пункт 14.1 договору про надання послуг з передачі електричної енергії).
4.7. Господарські суди констатували, що договір про надання послуг з передачі електричної енергії підписано уповноваженими особами та скріплено печатками, і у встановленому порядку цей договір не визнано недійсним.
4.8. Позивач зазначав, що відповідач, починаючи з квітня 2020 року, систематично порушує вимоги договору щодо строків оплати наданих послуг передбачених розділом 6 договору, а тому ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" нарахувало: штраф у розмірі 82 821 779,36 грн, пеню - 19 359 778,05 грн, 3% річних - 4 619 942,58 грн, інфляційних втрат - 11 487 006,59 грн.
4.9. За таких обставин ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", вважаючи, що ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" порушує взяті на себе зобов`язання за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0205-02024, звернулося до Господарського суду міста Києва з цим позовом.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.2. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга повинна бути частково задоволена з огляду на таке.
5.3. Предметом позову в цій справі є вимоги ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" до ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в розмірі 82 821 779,36 грн, пені в розмірі 19 359 778,05 грн, 3 % річних у розмірі 4 619 942,58 та інфляційних втрат у розмірі 11 487 006,59 за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0205-02024.
5.4. Підставою позовних вимог є те, що ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" незаконно, на думку ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", порушує взяті на себе зобов`язання за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0205-02024.
5.5. Верховний Суд зазначає, що частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
5.6. Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
5.7. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
5.8. Частиною 1 статті 529 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
5.9. Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
5.10. За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
5.11. Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
5.12. Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
5.13. Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
5.14. Частиною 4 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
5.15. За змістом статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства. До повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження типових та примірних договорів, визначених цим Законом. Регулятор має право, серед іншого, видавати обов`язкові для виконання учасниками ринку рішення.
5.16. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики щодо діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.
5.17. Згідно з абзацом 3 частини 5 статті 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
5.18. ОСП надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором (частина 4 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії").
5.19. На реалізацію наданих законодавством повноважень постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 309 затверджено Кодекс системи передачі.
5.20. Відповідно до пункту 5.5 глави 5 розділу XI Кодексу системи передачі договір про надання послуг з передачі електричної енергії укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором.
5.21. Типова форма договору про надання послуг з передачі електричної енергії є додатком 6 до Кодексу системи передачі, отже, затверджена одночасно з цим Кодексом.
5.22. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені та штрафу, господарські суди попередніх інстанцій виходили з необхідності застосування до цих позовних вимог положень постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 08.04.2020 № 766 "Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Водночас господарські суди попередніх інстанцій, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, дійшли висновку про те, що розмір інфляційних втрат у відповідний період складає - 0 грн, а 3 % річних - складає 924,93 грн.
5.23. ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, а тому звернулося з касаційною скаргою на судові рішення. ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.24. Пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.25. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
5.26. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, застосували положення статей 5, 6, 509, 524, 526, 530, 599, 610, 611, 626, 627, 629, 630, 693 Цивільного кодексу України, статей 173, 174, 175, 179, 184, 193, 216, 217, 230, 263 Господарського кодексу України та не врахували висновки щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21, від 13.12.2022 у справі № 903/989/21.
5.27. Перевіривши та надавши оцінку таким доводам скаржника, колегія суддів установила, що постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" про стягнення 2 844 827,01 грн. У зазначеній постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень:
"…при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць".