ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 924/295/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників сторін:
позивача - Семенова С. В. (адвоката, в режимі відеоконференції),
відповідача - Хабаль Ж. М. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Хмельницького обласного академічного музично-драматичного театру імені М. Старицького
про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі
за позовом Хмельницького обласного академічного музично-драматичного театру імені М. Старицького
до Фізичної особи - підприємця Сівулицького Ігоря Миколайовича
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та судових рішень
1.1. Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Старицького (далі - Театр) звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Сівулицького Ігоря Миколайовича (далі - ФОП Сівулицький І. М.) про зобов`язання ФОП Сівулицького І. М. усунути перешкоди у користуванні Театром земельною ділянкою площею 594,1 м2 як частиною земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:01:009:0106 загальною площею 1,0825 га (далі - спірна земельна ділянка), привівши її у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівлі та споруд.
1.2. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.09.2022, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 у справі № 924/295/22, позов Театру до ФОП Сівулицького І. М. задоволено.
Зобов`язано ФОП Сівулицького І. М. усунути перешкоди у користуванні Театром земельною ділянкою площею 594,1 м2, як частиною земельної ділянки з кадастровим номером 68101000000:01:009:0106 та загальною площею 1,0825 га, привівши її у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівлі та споруд.
Вирішено стягнути з ФОП Сівулицького І. М. на користь Театру 2 481,00 грн витрат зі сплати судового збору.
1.3. Постановою Верховного Суду від 15.06.2023 залишено без змін постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 і рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.09.2022 у справі № 924/295/22.
2. Короткий зміст клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі та заперечень на неї
2.1. 08.06.2023 до Верховного Суду надійшло клопотання Театру з додатками про стягнення з ФОП Сівулицького І. М. судових витрат на професійну правничу допомогу у справі у розмірі 15 000,00 грн. Подане клопотання мотивоване необхідністю вирішення питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи № 924/295/22 у суді касаційної інстанції.
2.2. Ухвалою Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 924/295/22 призначено розгляд клопотання Театру про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у відкритому судовому засіданні на 04.07.2023.
2.3. 04.07.2023 до Верховного Суду надійшло клопотання ФОП Сівулицького І. М. про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, з урахуванням принципу співмірності в розумінні частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
3. Розгляд заяви та позиція Верховного Суду
3.1. Розглянувши клопотання Театру про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи доводи, викладені у заяві про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд вважає, що зазначене клопотання необхідно задовольнити частково з огляду на таке.
3.2. Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
3.3. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
3.4. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
3.5. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
3.6. У частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
3.7. Відповідно до частин 1 - 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
3.8. Згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
3.9. При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).
3.10. У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
3.11. У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
3.12. Отже, загальне правило розподілу судових витрат передбачене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 911/1512/13).