ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2023 року
м. Київ
справа № 826/7949/17
адміністративне провадження № К/9901/1550/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Кравчука В.М., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.10.2018 (головуючий суддя: Федорчук А.Б.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 (головуючий суддя: Парінов А.Б., судді: Беспалов О.О., Губська О.А.) у справі № 826/7949/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк" "Приватбанк" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У червні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася з позовом до Міністерства фінансів України (далі - Мінфін України або відповідач), третя особа: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк" "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк" або відповідач-2), в якому просила:
визнати протиправною бездіяльності Мінфіну України щодо вирішення питання про захист її прав як вкладника за депозитними договорами № SAMDN01000726833611 та № SAMDN01000727978607, укладеними з ПАТ КБ "Приватбанк" на території Автономної Республіки Крим;
зобов`язати Мінфін України, як власника ПАТ КБ "Приватбанк", вжити заходів щодо повернення ОСОБА_1 суми вкладів та нарахованих процентів за депозитними договорами № SAMDN01000726833611 та № SAMDN01000727978607, укладеними з ПАТ "КБ "Приватбанк" на території Автономної Республіки Крим.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 25.10.2018, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018, у задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачка подала касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 05.02.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11.07.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.07.2012 між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк" було укладено договір № SAMDN01000726833611 (вклад "Депозит VIP"), за умовами якого банк приймає грошові кошти на строк вкладу 366 днів.
Також між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк" було укладено договір від 16.08.2012 № SAMDN01000727978607 (вклад "Депозит VIP"), згідно умов якого банк приймає грошові кошти на строк вкладу 366 днів.
Із інформації, зазначеній у квитанціях, суди встановили факт внесення позивачкою коштів у сумі 295 000 доларів США.
02.02.2017 позивачка звернулася до ПАТ КБ "Приватбанк" із заявою про повернення суми вкладу за договорами депозиту, в якій просила розірвати договір №SAMDN01000726833611 від 02.07.2012 та договір № SAMDN01000727978607 від 16.08.2012 з 17 лютого 2017 року, а також повернути суму вкладу за вказаними договорами та процентів шляхом видачі готівкою.
За результатами розгляду зазначеного звернення, ПАТ КБ "Приватбанк" листом №20.1.0.0.0/7-20170208/95 від 12.03.2017 повідомило, що 21.12.2016 між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та Мінфіном України було підписано договір про продаж 100 % акцій ПАТ КБ "Приватбанк". З моменту передачі, власником 100 % акцій банку є держава в особі Мінфіну України. Додатково заявницю проінформовано, що на сьогодні Правлінням ПАТ КБ "Приватбанк" розглядається питання про врегулювання проблеми вкладників, рахунки яких були відкриті на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя.
Також, Банком ініційовано обговорення даного питання з Мінфіном України, адже врегулювання питання виходить за межі повноважень Правління і потребує прийняття відповідних рішень на рівні вищих органів управління банку - Міністерства фінансів України, Наглядової ради, а також Кабінету Міністрів України.
21.02.2017 позивачка через представника звернулася до Міністра фінансів України із листом № 158, в якому просила застосувати відповідні заходи впливу на посадових та службових осіб ПАТ КБ "Приватбанк", з метою повернення ОСОБА_1 суми вкладу разом із сумами нарахованих відсотків, що сукупно становить 1 534 158,66 доларів США.
Розглянувши зазначене звернення, Мінфін України листом № 14010-02/23-981/1092 від 21.03.2017 повідомило, що з метою врегулювання питань, пов`язаних з активами та зобов`язаннями у АР Крим, колишнім менеджментом ПАТ КБ "Приватбанк" було прийнято рішення про передачу активів та пасивів (зокрема, активів, забезпечених іпотекою) на баланс ТОВ "ФК "Фінілон".
Таким чином, на момент входження держави в особі Мінфіну України в статутний капітал Банку, зобов`язання, права вимоги та інші активи, що належали Банку в АР Крим, були передані ТОВ ФК "Фіналон".
Додатково заявниці повідомлено, що з метою врегулювання питання щодо повернення коштів громадянам України, які виїхали з окупованої території АР Крим, зберегли громадянство, зареєстровані та здійснюють в Україні відповідну економічну або іншу діяльність, Мінфіном України опрацьовується спільно із заінтересованими органами державної влади та ПАТ КБ "Приватбанк".
Позивачка, вважаючи, що відповідачем не виконуються повноваження щодо управління ПАТ КБ "Приватбанк", зокрема в частині вжиття заходів щодо повернення позивачу суми вкладу, звернулася із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог позивачка стверджує, що є вкладником банку в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Зазначає, що відповідно до положень Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про управління об`єктами державної власності" на відповідача та представників держави, призначених ним до органів управління (наглядової ради) ПАТ КБ "Приватбанк", покладаються обов`язки щодо здійснення управління банком, здійснення контролю за його діяльністю та здійснення відповідного впливу на діяльність ПАТ КБ "Приватбанк" з метою дотримання ним вимог чинного законодавства. Позивачка стверджує, що Мінфін України через його представника - члена Наглядової ради ПАТ КБ "Приватбанк" зобов`язане здійснювати контроль за діяльністю правління банку з метою збереження залучених у вклади грошових коштів, забезпечення їх повернення вкладникам. Проте, внаслідок бездіяльності відповідача щодо врегулювання питання повернення вкладів за депозитними договорами, укладеними на території АР Крим, позивачка не може повернути суму вкладів разом із нарахованими відсотками, що сукупно становить 1 534 158,66 доларів США.
Відповідач позов не визнав. Зазначає, що здійснює управління корпоративними правами держави у статутному капіталі ПАТ КБ "Приватбанк" в межах повноважень, встановлених Законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про управління об`єктами державної власності", "Про акціонерні товариства", через органи управління, зокрема наглядову (спостережну) раду та загальні збори акціонерів.
Також за позицією відповідача, питання щодо повернення вкладів громадян України, які виїхали з окупованої території АР Крим, зберегли громадянство, зареєстровані та здійснюють в Україні відповідну економічну та іншу діяльність має вирішуватись виключно в межах чинного законодавства. Своєю чергою, стягнення заборгованості за депозитним договором вкладника - фізичної особи, яка є внутрішньо переміщеною особою з АР Крим та отримала передбачену законодавством довідку, що засвідчує її проживання на материковій частині України, здійснюється в судовому порядку.
Представник третьої особи в письмових поясненнях зазначив, що позивачкою уже використано своє право на звернення до суду (справа № 201/3104/17 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення грошових коштів за договорами банківських вкладів, відсотків та 3 % річних), а отже відсутні підстави для задоволення позову.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Мінфін України здійснює управління корпоративними правами держави у статутному капіталі ПАТ КБ "Приватбанк" з 21.12.2016. Своєю чергою, за договором про переведення боргу від 17.11.2014, укладеним між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "ФК "Фінілон", Банк передав ТОВ "ФК "Фінілон" зобов`язання за депозитними договорами, укладеними установами Банку в АР Крим.
Отже, ТОВ "ФК "Фінілон" замінив Банк як боржника за відповідними зобов`язаннями за депозитними договорами. У зв`язку з цим, вимоги вкладників і кредиторів АР Крим за депозитними договорами, зобов`язання за якими переведені на ТОВ "ФК "Фінілон", не обліковуються на балансі Банку. За таких обставин, суд першої інстанції констатував, що угода між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "ФК "Фінілон" про переведення боргу укладена до набуття державою права власності на акції ПАТ КБ "Приватбанк", яке відбулось 21.12.2016.
Також суд першої інстанції послався на лист відповідача № 14010-09-27/9326 від 11.04.2017, з якого вбачається, що Національний банк України не вбачає правових підстав для задоволення ПАТ КБ "Приватбанк" вимог вкладників за депозитними договорами, зобов`язання за якими переведені на ТОВ "ФК "Фінілон". Водночас, Національний банк України не виключає можливості стягнення заборгованості з банку за депозитним договором при зверненні до Банку вкладника - фізичної особи, яка є внутрішньо переміщеною особою з АР Крим та отримала передбачену законодавством України довідку, що засвідчує її проживання на материковій частині України, за наявності рішення суду.
Судом першої інстанції також врахований результат розгляду цивільної справи №201/3407/17 (позов задоволено частково: стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1 535 683,41 дол. США з яких: сума грошових коштів за договором № SAMDN01000726833611 від 02.07.2012 в розмірі 1 209 427,40 дол. США, яка обліковується на депозитному рахунку №26358613416264 та нараховані за період з 11.06.2014 по 02.05.2018 відсотки в розмірі 326 256,01 дол. США, а також 3% проценти річних за прострочення виконання грошових зобов`язань за цим договором у розмірі 1140 542,44 грн).
Одночасно, виходячи із поняття бездіяльності, суд першої інстанції визнав безпідставними доводи позивачки щодо бездіяльності відповідача, позаяк матеріалами справи підтверджується вжиття Мінфіном України заходів щодо врегулювання питання повернення коштів громадянам України, які виїхали з окупованої території АР Крим, зберегли громадянство, зареєстровані та здійснюють в Україні відповідну економічну або іншу діяльність, спільно із заінтересованими органами державної влади та ПАТ КБ "Приватбанк".
Апеляційний погодився із висновками суду першої інстанції.
В доповнення до висновків суду першої інстанції апеляційний суд зазначив, що листом НБУ від 10.03.2017 № 20-0009/18481 позивачку було повідомлено, що з Державного реєстру банків 03.06.2014 було виключено Центральне відділення філії "Кримське Регіональне управління" ПАТ КБ "ПриватБанк", а щодо самої Філії "Кримське Регіональне управління" ПАТ КБ "ПриватБанк", то 04.06.2014 (наступного дня після припинення діяльності Центрального відділення Філії) до Державного реєстру банків було внесено запис про зміну юридичної адреси Філії на 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 30 та щодо тимчасового призупинення її діяльності.
В контексті вищезазначених обставин апеляційний суд констатував, що за інформацією, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, АТ КБ "Приват Банк" не перебуває в процесі припинення, а отже є належним суб`єктом господарювання, який зобов`язаний забезпечити виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі №201/3407/17, чим відновити порушені права позивача.
Одночасно апеляційний суд відхилив доводи позивачки про те, що остання не отримувала кошти, присуджені на підставі судового рішення у справі № 201/3407/17, оскільки для виконання судових рішень передбачена інша процедура.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржниця стверджує, що судами попередніх інстанцій неправильно надана правова оцінка обставинам справи, що призвело до помилкових висновків щодо встановлення предмету позову, оскільки позовні вимоги не стосувалися виконання відповідачем зобов`язань ПАТ КБ "ПриватБанк" по поверненню коштів за вкладами. Позов направлений виключно на виконання відповідачем законодавчо покладених на нього функцій та завдань, зокрема щодо належного розгляду звернень громадян з питань, пов`язаних з діяльністю Мінфіну України. Своєю чергою, скаржниця вважає відповідь на її звернення формальною відпискою суб`єкта владних повноважень, яка не містить відповідей на поставленні питання.
Також скаржниця зазначає, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги ту обставину, що позивачка не отримувала коштів, присуджених на підставі судового рішення у справі № 201/3407/17.
Інші учасники справи процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до статті 411 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на підставі пропозиції Національного банку щодо капіталізації за участю держави, рішення Ради з фінансової стабільності, враховуючи зобов`язання власників істотної участі банку (лист від 16 грудня 2016 р.) та виходячи з необхідності забезпечення стабільності фінансової системи і захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 18.12.2016 № 961 "Деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи" (далі - постанова № 961), якою постановив: