ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2023 року
м. Київ
справа № 753/3426/18
провадження № 51-4241км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
представник потерпілого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника
ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9 на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року та касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_9 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 23 вересня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 42018000000000358 за обвинуваченням
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та зареєстрованого у
АДРЕСА_1, проживаючого у АДРЕСА_2, раніше судимого - 13 червня 2018 року вироком Апеляційного суду м. Києва за ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 4, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України.
Вступ
Згідно з вироком ОСОБА_9 визнано винним у тому, що він у січні 2014 року вчинив пособництво у катуванні, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю, фізичних та моральних страждань шляхом мучення та інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі - отримати від нього відомості та визнання, здійсненого за попередньою змовою групою осіб, а саме у сприянні вчиненню вказаного кримінального правопорушення іншими співучасниками наданням засобів, а також у підбурюванні, тобто схиленні до вчинення цього кримінального правопорушення іншого співучасника шляхом умовляння та підкупу, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. ч. 4, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України.
Також ОСОБА_9 органом досудового розслідування обвинувачувався у пособництві незаконному позбавленню волі людини, вчиненому з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань, а саме у сприянні вчиненню вказаного кримінального правопорушення іншими співучасниками наданням засобів, а також у підбурюванні, тобто схиленні до вчинення цього кримінального правопорушення іншого співучасника шляхом умовляння та підкупу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 4, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 146 КК України.
В цій частині судом на підставі ст. 49 КК України кримінальне провадження закрито.
Суд першої інстанції кваліфікував діяння та засудив ОСОБА_9 за ч. ч. 4, 5
ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України.
У свою чергу апеляційний суд, після розгляду поданих захисниками скарг з доповненнями, залишив вирок районного суду без змін.
Історія справи
За вироком Дарницького районного суду м. Києва від 23 вересня 2021 року засуджено ОСОБА_9 за ч. ч. 4, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК Україниза сукупністю кримінальних правопорушень шляхомчасткового складання покараньза цим вирокомта вироком Апеляційногосуду м. Києвавід 13 червня 2018 року, остаточно призначено покаранняу виді позбавленняволі строком на8 років.
Цим же вироком вирішено питання щодо заявленого цивільного позову в даному кримінальному провадженні.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року вирок районного суду залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, захисники подали касаційні скарги, в яких захисник ОСОБА_8 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_9 і призначити новий розгляд у цьому суді, захисник ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувані судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду, в порядку касаційного розгляду, має відповісти на такі доводи:
Про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність у даному кримінальному провадженні.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах захисник ОСОБА_8 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_9 і призначити новий розгляд у цьому суді, захисник ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувані судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Суть доводів касаційної скарги захисника ОСОБА_8 , які є аналогічними за своїм змістом доводам його апеляційної скарги, зводиться до того, що у даному кримінальному провадженні відсутні належні та допустимі докази, які доводять, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. ч. 4, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України вчинене саме ОСОБА_9 та наявний в його діях склад інкримінованого йому кримінального правопорушення, що призвело до безпідставної кваліфікації його дій за вказаною вище нормою закону. При цьому захисник надає власну оцінку доказам та фактичним обставинам у даному кримінальному провадженні щодо обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Вобґрунтування своїхдоводів захисник, крім іншого, зазначає пронедопустимість письмових доказів у даному кримінальному провадженні, оскільки їх копії належним чином не засвідченні, при цьому висновок
судово-медичної експерти за результатами якої було виявлено у потерпілого відповідні тілесні ушкодження є також недопустимим доказом у зв`язку з відсутністю медичної документації на підставі якої проводилась така експертиза.
До того ж вказує на відсутність належного засвідчення ряду копій постанов про відповідні процесуальні рішення сторони обвинувачення, які наявні у матеріалах даного кримінального провадження.
Водночас на підтвердження аргументів щодо недопустимості письмових доказів у даному кримінальному провадженні захисник вказує на здійснення досудового розслідування неуповноваженим органом у зв`язку з порушенням правил підслідності.
Крім цього, на думку захисника, під час судового провадження на підтвердження винуватості ОСОБА_9 судами було безпідставно враховано як попередній вирок Апеляційного суду м. Києва від 13 червня 2018 року щодо нього, так і вироки, якими встановлено винність інших осіб, зокрема у викраденні та катуванні ними потерпілого ОСОБА_10 .
Разом з цим, зазначає, що під час перегляду вироку суду першої інстанції апеляційним судом було порушено право засудженого на захист, оскільки такий розгляд відбувся без його участі як захисника.
На підтвердження зазначених доводів касаційної скарги захисник покликається на практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини.
Захисник вважає, що апеляційний суд в порушення вимог ст. 419 КПК України, не надав оцінки всім доводам поданої скарги, формально підійшов до розгляду його апеляційної скарги та постановив рішення, що не відповідає вимогам
ст. ст. 370, 419 КПК України.
У свою чергу захисник ОСОБА_6 в обґрунтування доводів своєї касаційної скарги, крім аналогічних за своїм змістом зазначеним вище доводам касаційної скарги захисника ОСОБА_8, вказує на розгляд судом першої інстанції матеріалів даного кримінального провадження з порушенням правил підсудності, які встановлені, зокрема нормами статті 32 КПК України, втім апеляційним судом безпідставно такого порушення встановлено не було.
Також стверджує, що апеляційний суд всупереч вимогам статті 419 КПК України не усунув усіх допущених судом першої інстанції порушень, своє рішення про залишення, зокрема їїапеляційної скарги з доповненнями беззадоволення, належним чином не мотивував та дійшов передчасного висновку про законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції.
Крім того, зазначає, що суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення, не дотримався принципу безпосередності дослідження доказів, зокрема, не дослідив повторно та повно обставини, встановлені судом першої інстанції, при цьому стороною захисту були заявлені відповідні клопотання.
Позиції інших учасників судового провадження
У запереченні накасаційні скарги захисниківпрокурор наводить аргументи на спростування їх доводів та просить залишитиїх без задоволенняяк безпідставні.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_11 підтримала подані касаційні скарги,
а прокурорта представник потерпілого заперечували проти їх задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника, прокурора та представника потерпілого, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарги захисників підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суду, та застосовані норми права
Згідно з вимогами ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Відповідно до ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: 1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; 2) застосування закону, який не підлягає застосуванню;