Постанова
Іменем України
05 липня 2023 року
м. Київ
справа № 547/641/20
провадження № 61-8083св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Олійник А. С. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Ступак О. В., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт",
відповідачі: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" на постанову Полтавського апеляційного суду від 28 липня 2022 року у складі колегії суддів: Чумак О. В., Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
06 липня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно - промислова компанія "Полтавазернопродукт" (далі - ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт") звернулося до Семенівського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест - 2017" (далі - ТОВ "Райземінвест - 2017") про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення права оренди землі, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди землі.
Позов обґрунтований тим, що 21 вересня 2016 року між ним та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5324583200:00:001:0030 (далі - земельна ділянка), строком на десять років.
16 березня 2017 року на підставі цього договору оренди земельної ділянки за ним зареєстровано право оренди.
ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" користувалось земельною ділянкою, однак до закінчення строку договору йому відомо від ТОВ "Райземінвест-2017", що ТОВ "Райземінвест-2017" є користувачем земельної ділянки з огляду на те, що 17 листопада 2017 року договір оренди землі, укладений 21 вересня 2016 року між позивачем та ОСОБА_1, було розірвано з реєстрацією відповідного правочину 01 квітня 2019 року. 12 березня 2019 року відповідачі уклали між собою договір оренди земельної ділянки, який 01 квітня 2019 року зареєстрував державний реєстратор Комунального підприємства "Реєстр нерухомого майна та бізнесу" Бричківської сільської ради Полтавського району Полтавської області Онищенко Р. М. (далі - державний реєстратор).
Його уповноважені посадові особи не укладали угоду від 17 листопада 2017 року про дострокове припинення договору оренди від 21 вересня 2016 року, ця угода укладена всупереч його інтересам та без виявлення дійсної волі, підписана неуповноваженою особою, тому є незаконною та підлягає визнанню недійсною.
Просило визнати недійсною угоду від 17 листопада 2017 року про розірвання договору оренди землі, укладену між ним та ОСОБА_1, визнати недійсним договір оренди землі від 12 березня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Райземінвест-2017" щодо земельної ділянки, скасувати рішення державного реєстратора про припинення його права оренди земельної ділянки, про державну реєстрацію права оренди ТОВ "Райземінвест-2017" на земельну ділянку. Стягнути судові витрати пропорційно з відповідачів.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою судді Семенівського районного суду Полтавської області від 10 липня 2020 року задоволено заяву судді Харченка В. Ф. про самовідвід.
Розпорядженням голови Семенівського районного суду Полтавської області від 14 липня 2020 року справу направлено до Хорольського районного суду Полтавської області.
Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2022 року позов задоволено. Визнано недійсною угоду б/н від 17 листопада 2017 року про розірвання договору оренди землі від 21 вересня 2016 року, укладену між ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" та ОСОБА_1, згідно з якою припинено речове право (право оренди) ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" на земельну ділянку. Скасовано рішення державного реєстратора від 01 квітня 2019 року, індексний номер 46236497, про державну реєстрацію припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" на земельну ділянку, з одночасним визнанням права оренди ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" на цю земельну ділянку згідно з договором оренди землі від 21 вересня 2016 року. Визнано недійсним договір оренди землі б/н від 12 березня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Райземінвест - 2017", щодо земельної ділянки. Скасовано рішення державного реєстратора від 01 квітня 2019 року, індексний номер 46236768, про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) ТОВ "Райземінвест - 2017" на земельну ділянку, з одночасним припиненням права оренди ТОВ "Райземінвест - 2017" на цю земельну ділянку. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що угода від 17 листопада 2017 року про розірвання договору оренди земліукладена представником ОСОБА_2 з перевищенням повноважень, оскільки згідно з довіреністю від 09 вересня 2016 року у переліку повноважень ОСОБА_2. не передбачено права розривати договори оренди землі, а у пункті довіреності, відповідно до якого ОСОБА_2 мав право представляти позивача у відносинах з юридичними та фізичними особами щодо всіх інших дій, пов`язаних з цією довіреністю, термін "інші дії" визначає порядок реалізації повноважень щодо укладення договорів, визначених довіреністю, тому цей пункт неможливо тлумачити як право на розірвання договорів.
Довіреність, видана ОСОБА_2, не спрямована на розширення повноважень, визначених ОСОБА_2 як директору виробничого підрозділу Агрофірми "Семенівська" ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" (далі - ВП АФ "Семенівська"), а видана в межах повноважень представника, визначених Положенням про виробничий підрозділ Агрофірма "Семенівська ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", затвердженого 26 грудня 2008 року загальними зборами учасників ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" (далі - Положення).
Доказом перевищення ОСОБА_2 своїх повноважень при укладенні оспорюваної угоди про розірвання договору оренди є чинний наказ Міністерства юстиції України від 21 січня 2021 року № 322/5 та висновок колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг від 11 січня 2021 року.
Правовідносини щодо оренди землі між ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" та ОСОБА_1 фактично продовжувались у 2017-2018 роках, оскільки орендодавець отримувала орендну плату, а позивач проводив обробіток землі протягом двох років після вчинення оспорюваної угоди про розірвання договору оренди землі.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "Райземінвест-2017" зареєстроване 19 грудня 2017 року, одним із засновників якого є ОСОБА_2, який на час його створення, всупереч пункту 6.1 свого трудового договору, перебував у трудових правовідносинах з ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт, тобто став співзасновником господарського товариства - прямого конкурента позивача.
До листопада 2017 року (на час укладення оспорюваної угоди про розірвання договору оренди) від ОСОБА_1 не надходило скарг на неналежне виконання позивачем своїх обов`язків орендаря чи заяв про дострокове припинення договору оренди.
У матеріалах справи немає доказів того, що ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" було зацікавлене у розірванні договору оренди землі з орендодавцем; угода про розірвання договору сприяла господарській діяльності позивача; позивач був зацікавлений у зменшенні свого земельного банку; дії представника ОСОБА_2 з відчуження земельної ділянки були спрямовані на забезпечення найкращих інтересів ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт".
ОСОБА_2, маючи доступ до печатки очолюваного ним підрозділу ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", діяв у своїх власних інтересах як майбутній засновник ТОВ "Райземінвест-2017", цілеспрямовано створюючи умови для подальшого виведення земельного банку до заснованого ним товариства. Близько ста земельних ділянок, що вибули з обробітку позивача, зокрема земельна ділянка ОСОБА_1, на час розгляду справи у суді обробляється ТОВ "Райземінвест-2017", за рахунок чого воно здійснює свою підприємницьку діяльність.
Державний реєстратор не перевірив того, чи видана ОСОБА_2 довіреність передбачає повноваження на розірвання договору оренди між позивачем і ОСОБА_1, не перевірив обсяг повноважень представника.
У матеріалах реєстраційної справи немає довіреності, що суперечать Порядку державної реєстрації реєстрацій речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (у редакції на час укладенні угоди про розірвання договору оренди).
Оскільки угода про розірвання договору оренди землі визнана недійсною, договір оренди землі, укладений між позивачем та ОСОБА_1, є чинним, а одна і та сама земельна ділянка не може бути одночасно предметом двох договорів оренди, то договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Райземінвест-2017", порушує законні права позивача.
У зв`язку з недійсністю договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Райземінвест-2017" підлягає скасуванню рішення державного реєстратора від 01 квітня 2019 року № 46236497 про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) ТОВ "Райземінвест-2017" земельної ділянки, з одночасним припиненням права оренди цього товариства на вказану земельну ділянку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 28 липня 2022 року рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2022 року скасоване, ухвалено нове рішення про відмову у позові. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів, що, укладаючи угоду від 17 листопада 2017 року про розірвання договору оренди земельної ділянки, ОСОБА_1 знала або могла дізнатись про те, що у представника ОСОБА_2 не було повноважень на укладення цього договору.
Виходячи зі змісту довіреності від 09 вересня 2016 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у ній немає прямої вказівки, що представник ОСОБА_2 не уповноважений вчиняти дії щодо розірвання договорів оренди.
Позивач не надав доказів, що під час укладення договору ОСОБА_1 надавалися на ознайомлення: трудовий договір (контракт) представника ОСОБА_2 з ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" від 12 грудня 2016 року № 2, Положення, Посадова інструкція № 3 директора виробничого підрозділу Агрофірми "Семенівська", затверджена 20 листопада 2013 року генеральним директором ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" Мацаком Ю. І (далі - Посадова інструкція), роз`яснювався їх юридичний зміст та обсяг повноважень представника ОСОБА_2
ОСОБА_1 як добросовісна орендодавець на час укладення з ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" угоди про розірвання договору не знала та не могла передбачити той факт, що у представника ОСОБА_2 немає повноважень на вчинення цього правочину, а тому немає підстав для визнання цього правочину недійсним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2022 року ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду від 28 липня 2022 року, просило її скасувати, залишити в силі рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2022 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" не уповноважувало ОСОБА_2 на розірвання договору оренди землі, не бажало вибуття із свого користування земельної ділянки, не схвалювало угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки після її укладення представником ОСОБА_2 .
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що угода про розірвання договору оренди земельної ділянки від12 березня 2019 року, укладена між ТОВ "Райземінвест-2017" та ОСОБА_1, є недійсною.
Угода про розірвання договору оренди землі підроблена, адже дата її укладення проставлена минулим числом, а на момент фактичного підписання цієї угоди ОСОБА_2 не мав повноважень підписувати від імені позивача будь-які угоди.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновків, щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 911/2129/17, провадження № 12-45гс19, постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 906/100/17, від 12 червня 2018 року у справі № 927/976/17, від 17 липня 2018 року у справі № 915/1145/17, від 26 лютого 2019 року у справі № 925/1453/16, від 02 квітня 2019 року у справі № 904/2178/18, від 05 травня 2020 року у справі № 911/1634/19, від 18 червня 2019 року у справі № 920/330/18, від 26 червня 2019 року у справі № 193/344/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 910/22198/17, від 11 грудня 2019 року у справі № 220/1588/18, від 01 квітня 2020 року у справі № 522/4840/18, від 09 березня 2021 року у справі № 754/5827/19.
Доводи інших учасників справи
Відзив ТОВ "Райземінвест-2017" мотивований тим, що наведені ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" підстави позову про вчинення угоди про розірвання одночасно: внаслідок перевищення повноважень представником (стаття 241 ЦК України), а також внаслідок зловмисної домовленості її представника з другою стороною (стаття 232 ЦК України), є взаємовиключними, так як предмет доказування кожної із обставин, на яку посилається на підтвердження своїх вимог позивач, передбачає встановлення відмінних за правовою природою юридичних фактів.
Для визнання недійсною оспорюваної угоди суди повинні встановлювати та оцінювати не лише поведінку третьої сторони до та в момент укладення оспорюваного договору, але й після його укладення, зокрема необхідно встановити, чи виконала третя сторона (контрагент за оспорюваним договором) свої обов`язки за договором, у який спосіб надалі ця особа розпорядилася одержаним за оспорюваним договором майном, чи не було залучення третьої сторони до участі в укладенні договору формальною дією.
Визнання недійсним договору оренди, який порушує переважне право, не є ефективним способом захисту, оскільки задоволення такої вимоги не поновить майновий статус позивача. Вимога про скасування рішення про державну реєстрацію права може бути підставою для звернення з окремим позовом лише у разі відмови у внесенні змін про скасування державної реєстрації права оренди.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У вересні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд першої інстанції встановив, що згідно з довіреністю від 09 вересня 2016 року (дійсна до 09 вересня 2018 року) позивач уповноважив директора ВП АФ "Семенівська" ОСОБА_2. представляти підрозділ та інтереси позивача в органах нотаріату, інших державних, громадських та комерційних підприємствах, установах і організаціях з питань:
"- укладання та підписання договорів оренди земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та з питань реєстрації права користування такими земельними ділянками;
- укладання та підписання договорів оренди майна, яке було розпайоване між бувшими членами колективних сільськогосподарських підприємств та знаходяться на колективній власності осіб, що мають свідоцтва про право на майновий пай, а також з питань укладення та підписання договорів схову та купівлі такого майна;
- укладання та підписання договорів купівлі права власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємствата оформлення прав власності Товариства на такий майновий пай;
- укладення та підписання з юридичними та фізичними особами України господарських угод, в тому числі купівлі-продажу, постачання, спільної діяльності, здійснювати інші угоди, передбачені законодавством України, з урахуванням обмежень до 45 000,00 (сорока п`яти тисяч гривень);
- у відносинах з юридичними та фізичними особами щодо всіх інших дій, пов`язаних з цією довіреністю".
Позивач надав право представнику ОСОБА_2 підписувати договори оренди земельних ділянок чи земельних часток (паїв) від імені орендаря та інші будь-які документи, які пов`язані з оформленням та реєстрацією таких договорів.
Відповідно до довіреності від 09 вересня 2016 року ОСОБА_2 мав право на укладення та підписання з юридичними та фізичними особами України господарських угод, зокрема, купівлі-продажу, постачання, спільної діяльності, здійснення інших угод, передбачених законодавством, з урахуванням обмежень до 45 000,00 грн.
Представник ОСОБА_2 був уповноважений організовувати та контролювати здійснення документообігу в ВП АФ "Семенівська", а також вчиняти інші юридично значимі дії, пов`язані з його довіреністю та з функціональними обов`язками директора виробничого підрозділу (т. 1, а. с. 44).
Згідно з трудовим договором (контрактом) від 12 грудня 2016 року № 2 (далі - контракт № 2), укладеним з ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", ОСОБА_2 призначений на посаду директора ВП АФ "Семенівська" та зобов`язується здійснювати управління підрозділом в межах повноважень, наданих Положенням, забезпечувати ефективне використання та збереження майна товариства. Права та обов`язки сторін регулюються контрактом № 2, Положенням, Статутом ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", а також законодавством України про працю. Директор зобов`язаний безпосередньо організовувати вчасне укладання (переукладання) договорів оренди земельних ділянок з фізичними особами-орендодавцями, а також контролювати реєстрацію укладених договорів оренди землі та оформлення супутніх документів, необхідних для здійснення такої реєстрації щодо земельних ділянок, що знаходяться в користуванні ВП АФ "Семенівська". Директор зобов`язаний знаходити земельні ділянки з можливістю оренди для ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" та сприяти укладенню договорів оренди відповідних земельних ділянок та їх реєстрації, а також організовувати збереження й ефективне використання майна та земельного банку, що знаходиться в користуванні ВП АФ "Семенівська".
Відповідно до пункту 3.1 контракту № 2 для задоволення інтересів ВП АФ "Семенівська" та вирішення питань, пов`язаних з його діяльністю, директор має право укладати господарські та інші договори згідно із законодавством України та в межах повноважень, визначених статутом товариства та довіреністю, виданою генеральним директором товариства (т. 1, а. с. 45-46).
Згідно з Положенням підрозділ не є юридичною особою, діє на підставі затвердженого Положення та здійснює діяльність від імені товариства.
Підрозділ не має права, зокрема самостійно розривати будь-які договірні відносини. Підрозділ використовує майно, надане йому товариством, зокрема орендовані земельні ділянки. Керівником підрозділу є директор, який призначається генеральним директором товариства та діє на підставі довіреності. Директор здійснює оперативне керівництво, укладає на підставі довіреності угоди з юридичними та фізичними особами та діє від імені товариства в межах повноважень, визначених Положенням та виданої йому довіреності. Директор зобов`язаний, зокрема додержуватись положень Статуту товариства, цього Положення та повноважень, наданих йому довіреністю, а також своєчасно інформувати керівництво товариства про зміни у діяльності підрозділу, які можуть негативно вплинути на інтереси товариства (пункт 4. 4. Положення) (т. 1, а. с. 224-229).
Директор ВП АФ "Семенівська", зокрема здійснює господарське управління майном виробничого підрозділу без права його відчуження, представляє підприємство в органах державної влади і у взаємовідносинах з партнерами. Директор має право на підставі довіреності, виданої генеральним директором товариства, діяти від імені товариства, представляти його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, у відносинах з юридичними та фізичними особами, підписувати та візувати документи в межах свої компетенції (Посадова інструкція).
У Посадовій інструкції в графі "З інструкцією ознайомлений та зобов`язуюсь виконувати" є підпис ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 230-231).
Згідно з журналом вхідної кореспонденції ВП АФ "Семенівська" на 2016-2017 роки будь-яких заяв від орендарів, зокрема від ОСОБА_1, про наміри розірвати укладені договори оренди не надходило(т. 1, а. с. 31 - 43).
Відповідно до наказу генерального директора ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" від 04 січня 2018 року ОСОБА_2 був звільнений з посади директора ВП АФ "Семенівська" ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" за власним бажанням (т. 1, а. с. 47).
Згідно з довідкою ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" від 18 червня 2020 року № 779 на земельній ділянці у 2017 році вирощувалася кукурудза, у 2018 році соняшник (т. 1, а. с. 29).
ОСОБА_1 згідно з договором оренди земельної ділянки за період з 2017 року до 2018 року виплачено орендну плату з вирахуванням податків у розмірі 26 201,54 грн, з яких: за 2017 рік - 13 018,36 грн, за 2018 рік - 13 183,18 грн, що підтверджується довідкою ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" від 18 червня 2020 року № 778 (т. 1, а. с. 30).
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12 квітня 2018 року за заявою ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" до реєстру внесено відомості про вчинення колишнім директором ВП АФ "Семенівська" ОСОБА_2 кримінального правопорушення відповідно до частини першої статті 358 КК України (т. 1, а. с. 49).
Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 27 січня 2021 року № 322/5 на підставі висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг від 11 січня 2021 року (далі - висновок від 11 січня 2021 року) частково задоволено скаргу ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" та скасовано рішення, прийняті приватним нотаріусом Доценком А. М., від 22 липня 2020 року та 29 липня 2020 року щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно. Відповідно до вказаного висновку від 11 січня 2021 року приватний нотаріус Доценко А.М. прийняв рішення на підставі додаткових угод про розірвання договорів оренди землі, укладених між власниками земельних ділянок та скаржником (ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт"). Додаткові угоди від імені скаржника підписані ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності від 09 вересня 2016 року. Під час прийняття рішень приватним нотаріусом Доценком А. М. не було зупинено розгляд заяв та не витребувано довіреності від 09 вересня 2016 року, відомості щодо якої зазначені в додаткових угодах. Приватний нотаріус не перевірив повноваження ОСОБА_2 на підписання угод про розірвання договорів оренди землі.
Відповідно з пунктами 11, 12 висновку від 11 січня 2021 року зі змісту довіреності від 09 вересня 2016 року встановлено відсутність повноважень ОСОБА_2 на підписання угод про дострокове припинення договорів оренди ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" на земельні ділянки. Отже, рішення прийняті приватним нотаріусом Доценком А. М. з порушенням вимог закону, оскільки згідно з поданими документами не можливо встановити припинення права оренди ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" (т. 1, а. с. 232-236).
Згідно з висновком науково-правової експертизи щодо вчинення правочинів від імені юридичної особи від 30 вересня 2021 року у відповідь на питання замовника: "Чи мав право директор ВП АФ "Семенівська" ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" ОСОБА_2. укладати угоди про припинення правових відносин з оренди землі?" експерти зазначили, що директор підрозділу, згідно з Положенням, має право відповідно до наданої довіреності вчиняти від імені товариства будь-які юридичні дії в межах відповідних повноважень. Повноваження директора визначені в посадовій інструкції та трудовому контракті, згідно з яким директор має право діяти від імені товариства, представляти його інтереси в усіх підприємствах, установах і організаціях відповідно до повноважень, наданих довіреністю від 09 вересня 2016 року. Експерти встановили, що директор ВП АФ "Семенівська" ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" ОСОБА_2. мав право укладати договори про припинення правових відносин з оренди землі відповідно до довіреності від 09 вересня 2016 року № 1142, Статуту ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", затвердженого 11 вересня 2017 року, Положення, Посадової інструкції (т. 2, а. с. 60-67).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "Райземінвест-2017" зареєстроване 19 грудня 2017 року, одним із засновників цього товариства є ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 50-52).
Згідно з постановою про закриття кримінального провадження від 21 липня 2021 року під час досудового розслідування встановлено, що в період часу з січня 2018 до серпня 2020 року із користування ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" вибуло 112 земельних ділянок, площа близько 600,00 га, які розташовані на території Криворудської сільської ради (т. 2, а. с. 68-69).
Суди встановили, що 21 вересня 2016 року між ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки б/н, згідно з яким ОСОБА_1 передала у користування позивачу земельну ділянку строком на 10 років.
16 березня 2016 року на підставі договору оренди земельної ділянки б/н, укладеному між позивачем та ОСОБА_1, державний реєстратор Данилейко А. І. зареєстрував право оренди на земельну ділянку за ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1, а. с. 23-27).
01 квітня 2019 року відповідно до угоди, укладеної між ОСОБА_1 та ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" 17 листопада 2017 року, про розірвання договору оренди землі б/н від 21 вересня 2016 року, припинено інше речове право (право оренди) позивача згідно з рішенням державного реєстратора № 46236497.
01 квітня 2019 року державний реєстратор прийняв рішення № 46236768 та провів державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ "Рейземінвест-2017" на підставі договору оренди землі від 12 березня 2019 року, б/н, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Рейземінвест-2017 (т. 1, а. с. 26-27).
Згідно з угодою про розірвання договору оренди землі від 17 листопада 2017 року, укладеною між ОСОБА_1 та ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" в особі директора виробничого підрозділу Агрофірми "Семенівська" ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" ОСОБА_2., що діяв на підставі довіреності від 09 вересня 2016 року, сторони за взаємною згодою домовилися розірвати вказаний договір оренди земельної ділянки, претензій один до одного не мають, угода складена у 2 (двох) примірниках (т. 1, а. с. 136).
Відповідно до акта приймання-передання земельної ділянки від 17 листопада 2017 року орендар в особі представника ОСОБА_2 передав земельну ділянку ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 137).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 203 ЦК України до загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, відносяться: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.