Постанова
Іменем України
05 липня 2023 року
м. Київ
справа № 761/45343/19
провадження № 61-4694св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами",
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 березня 2023 року у складі колегії суддів: Суханової Є. М., Сушко Л. П., Олійника В. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних заяв
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" (далі - ТОВ "Фінансова компанія управління активами"), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О. М., приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров П. В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позовна заява мотивована тим, що 07 серпня 2013 року Публічним акціонерним товариством "Платинум Банк" (ТМ Platinum Bank), (надалі - Банк), з однієї сторони, ним, з другої сторони, та ПрАТ "Ренесанс Життя" укладено кредитний договір зі страхуванням життя позичальника № 2539/4271BCL1D. За даним договором Банк надав йому грошові кошти у тимчасове користування на наступних умовах: сума кредиту - 10 655, 40 грн; строк кредитування - 36 платіжних періодів; фіксована процентна ставка за користування кредитом - 20,0000% річних; комісія за надання кредиту - 0,00 грн; комісія за обслуговування кредиту - 213 грн; цільове призначення-поточні потреби; дата повернення кредиту - 13 серпня 2016 року.
Позивач зазначав, що 29 серпня 2019 року Гуревічов О. М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, вчинив виконавчий напис, зареєстрований за № 8731, яким запропоновано стягнути з нього невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ "Фінансова компанія управління активами". Зазначеним документом запропоновано задовольнити вимоги ТОВ "Фінансова компанія управління активами" і стягнути з нього за період з 29 липня 2014 року до 17 липня 2019 року включно, суму коштів у розмірі: заборгованість за тілом кредиту - 10 436,99 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами - 3 726,08 грн; заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею - 9 072,66 грн; плата за вчинення виконавчого напису - 150,00 грн, що становить загальну суму заборгованості - 23 385,73 грн.
13 вересня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим П. В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60061639 з виконання виконавчого напису № 8731 від 29 серпня 2019 року про звернення стягнення грошової суми у розмірі 23 385,73 грн. Також приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим П. В. 13 вересня 2019 року було винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на всі його рахунки.
Вважав, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме статті 87 Закону України "Про захист прав споживачів", Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Крім того, позивач зазначав, що у документах, на підставі яких вчинявся виконавчий напис, відсутні докази безспірності заборгованості боржника перед кредитором; виконавчий напис № 8731 від 29 серпня 2019 року було вчинено з порушенням норм Закону України "Про нотаріат", зокрема було пропущено трирічний строк позовної давності на його вчинення; стягнення з нього плати за вчинення виконавчого напису суперечить частині одинадцятій статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів"; він не отримував письмову вимогу про усунення порушення виконання зобов`язання, що є суттєвим порушенням процедури вчинення виконавчого напису, тому вчинення виконавчого напису нотаріусом є неправомірним; ТОВ "Фінансова компанія управління активами" не мало правових підстав для звернення до нотаріуса з метою вчинення виконавчого напису, оскільки воно не довело факт відступлення на свою користь права вимоги саме за тим кредитним договором, що був укладений між ним та ПАТ "Платинум Банк".
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1, просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О. М. 29 серпня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 8731 та стягнути з відповідача на його користь суму витрат, пов`язаних з розглядом судової справи.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 09 грудня 2021 року у складі судді Кравчук Ю. В. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О. М. від 29 серпня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 8731 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія управління активами" грошових коштів на загальну суму 23 385,73 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення районного суду мотивовано тим, що з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи повідомлявся позивач про наявність такої заборгованості (отримував вимоги про усунення порушень); також відсутні підстави вважати, що заборгованість позивача перед відповідачем на час винесення оскаржуваного виконавчого напису була безспірною; оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса вчинено поза межами трирічного строку, визначеного статтею 88 Закону України "Про нотаріат".
Додатковим рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 26 липня 2022 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Бабенка С. С. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "Фінансова компанія управління активами" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.
Додаткове рішення районного суду мотивоване тим, що з тексту позовної заяви або інших документів, долучених до матеріалів справи, не вбачається, що ОСОБА_1 або його представник заявляли про те, що ними будуть подані у строки, передбачені частиною восьмої статті 141 ЦПК України, додаткові докази про понесені судові витрати. При цьому строк для подачі таких доказів закінчувався 14 грудня 2021 року включно.
Районний суд взяв до уваги те, що заява представника Бабенка С. С. подана 31 січня 2022 року, тобто зі спливом строків, передбачених положенням статтею 141 ЦПК України.
Суд врахував відсутність у матеріалах справи заяви ОСОБА_1 або його представника про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення, а також порушення порядку та строків для подання відповідних доказів, тому вважав, що відсутні підстави для розгляду поданих документів, а саме долучених додатків до заяви Бабенка С. С. від 31 січня 2022 року.
Суд вважав, що позивач та його представник пропустили строк для подання доказів понесених витрат. При цьому, у своїй заяві від 31 січня 2022 року заявник не просив поновити пропущений процесуальний строк та не вказав про поважність причин його пропуску.
Враховуючи викладене, районний суд вважав, що заява представника позивача підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 3 000 гривень, а не заявлених 31 000 грн.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
19 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою на додаткове рішення Ірпінського міського суду Київської області від 26 липня 2022 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Запропоновано заявнику подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та надати докази поважності причин його пропуску. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 березня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Ірпінського міського суду Київської області від 26 липня 2022 року відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ухвалою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для виправлення вказаних недоліків.
На виконання вимог ухвали ОСОБА_1 подано заяву про усунення недоліків, у якій зазначено, що оскаржуване рішення ним отримано 15 грудня 2022 року, отже, строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин.
Ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження мотивована тим, що ОСОБА_1 та його представник не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з оскаржуваним судовим рішенням першої інстанції у Єдиному державному реєстрі судових рішень і своєчасно подати апеляційну скаргу.
З огляду на зазначене, апеляційний суд вважав, що причина поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважною в розумінні пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до Київського апеляційного суду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У квітні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У квітні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2023 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск ним строку на апеляційне оскарження додаткового судового рішення, оскільки копію рішення він отримав 15 грудня 2022 року, що підтверджено копією поштового конверта та роздруківкою з офіційного веб-сайту "Укрпошти" щодо відстеження поштового відправлення № 08205083117554. В апеляційній скарзі він просив: поновити строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Ірпінського міського суду Київської області від 26 липня 2022 року; прийняти до розгляду апеляційну скаргу та відкрити провадження у справі; поновити строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розміру понесених судових витрат позивача; скасувати додаткове рішення Ірпінського міського суду Київської області від 26 липня 2022 року та постановити нове судове рішення про стягнення з ТОВ "Фінансова компанія управління активами" на його користь 31 000 грн; вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення ОСОБА_1 зазначає те, що апеляційний суд помилково відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України. Вказує, що повний текст оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції він отримав засобами поштового зв`язку 15 грудня 2022 року, про що зазначав у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення. Вважає, що судом апеляційної інстанції не було надано належної правової оцінки доводам, наведеним у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення районного суду. Також посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 369/16324/20 (провадження № 61-2912св22), від 14 грудня 2022 року у справі № 203/1905/22 (провадження № 61-9967св22), від 21 грудня 2022 року у справі № 761/36413/20 (провадження № 61-10756св22) та від 29 грудня 2022 року у справі № 759/15393/20 (провадження № 61-14965св21), які не були врахований апеляційним судом.