Постанова
Іменем України
07 липня 2023 року
м. Київ
справа № 522/2301/19
провадження № 61-3083св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, Одеська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2021 року у складі судді Домусчі Л. В. та постанову Одеського апеляційного суду
від 18 січня 2023 рокуу складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Комлевої О. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання спадкоємцем та визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, витребування майна із чужого незаконного володіння.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15 березня
2019 року до участі у справі залучений ОСОБА_5 .
У квітні 2019 року Одеська міська рада звернулася до суду з позовом про визнання спадщини після смерті ОСОБА_6, що складається з однокімнатної квартири, загальною площею 43,2 кв. м, житловою площею 23,4 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, відумерлою; визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаної квартири від 28 вересня 2018 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О. С., зареєстрованого в реєстрі за № 1804; витребування з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради вищевказаної квартири; встановлення порядку і способу виконання судового рішення.
У серпні 2019 року до суду надійшло клопотання позивача
ОСОБА_1 про об`єднання вказаних позовів.
У березні 2020 року до суду надійшло клопотання представника Одеської міської ради про залучення останньої до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог щодо предмету спору.
Протокольною ухвалою Приморського районного суду м. Одеси
від 02 березня 2020 року, без виходу до нарадчої кімнати, до участі у справі залучено Одеську міську раду, а клопотання позивача про об`єднання позовів було залишено без розгляду.
У червні 2020 року до суду надійшло клопотання Одеської міської ради про об`єднання позовів.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 червня 2020 року у задоволенні клопотання про об`єднання позовів відмовлено.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2021 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду
від 18 січня 2023 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Немерцалова С. В. були належним чином та своєчасно повідомлені про призначення судового засідання як на 16 грудня 2020 року, так і на 01 квітня 2021 року, проте у судові засідання не з`явились, а тому повторне після відкладення розгляду справи неприбуття позивача (його представника) в судове засідання без надання заяв про розгляд справи за їх відсутності є підставою для залишення позову без розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У березні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 січня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 10 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає порушенням судами норм процесуального права, зокрема, суди з порушенням застосували положення статті 223 ЦПК України, статті 2 ЦПК України та статті 44-3 КУпАП України в частині можливості залишення позову без розгляду у випадку неможливості прибуття особи в судове засідання у зв`язку і захворюванням на COVID-19.
Касаційна скарга мотивована тим, що повторна неявка представника позивача у судове засідання відбулась з поважних причин, про що було повідомлено суд та були надані відповідні докази. Так, представником позивача разом із заявою про відкладення розгляду справи
від 31 березня 2021 року були надані документи, що підтверджують наявність гострої респіраторної інфекційної хвороби Covid-19 у особи, з якою контактувала представник позивача перед судовим засіданням
01 квітня 2021 року, у зв`язку з чим вона знаходилась на самоізоляції. Позивач у зв`язку зі станом здоров`я через перебування на амбулаторних реабілітаційних процедурах після перенесення хірургічної операції також не мала можливості з`явитись у судове засідання.
Зазначає, що явка представника у судове засідання з урахуванням того, що вона офіційно повідомила суд про контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком Covid-19, було б прямим порушенням
статті 44-3 КУпАП та публічною проявою неповаги до життя та здоров`я оточуючих з боку представника позивача.
При цьому про контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком Covid-19 представник позивача дізналася 29 березня 2021 року, а тому не мала достатнього п`ятиденного строку для подання заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Також зазначає, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним, що в дійсності означає, що будь-яка особа може розраховувати на реальну можливість захистити свої інтереси, оскільки таке право в першу чергу гарантується Конституцією України.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У квітні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив Одеської міської ради на касаційну скаргу, в якому остання просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на те, що звернувшись до суду з позовом у лютому 2019 року, представник позивача не цікавився станом розгляду справи, не з`являвся у судові засідання, неодноразово подавав клопотання про відкладення судових засідань, не подавав доказів причин поважності неявки. Крім того, подаючи заяву про відкладення розгляду справи від 31 березня 2021 року, представник позивача не надав жодних доказів, що підтверджують її контактування з особою з підтвердженим випадком Covid-19.
У червні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_3 - адвоката Хаджи І. Д. на касаційну скаргу, в якому останній просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на те, що згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
З огляду на вказане вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду і доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання спадкоємцем та визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, витребування майна із чужого незаконного володіння.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2019 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в загальному позовному порядку з призначенням підготовчого судового засіданні на 15 квітня 2019 року.
Ухвалою суду від 15 березня 2019 року залучено ОСОБА_4 до участі у справі.
В підготовчому засіданні 02 березня 2020 року суд, без виходу до нарадчої кімнати, задовольнив клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог на боці відповідача - Одеську міську раду.
Ухвалою суду від 27 березня 2020 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою суду від 26 червня 2020 року витребувано належним чином завірені копії документів у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ганченко О. М.
Протокольною ухвалою суду від 28 липня 2020 року зобов`язано представника ОСОБА_3 надати оригінали документів, доданих до відзиву, розгляд справи відкладено на 12 жовтня 2020 року.
У підготовче засідання призначене на 12 жовтня 2020 року
ОСОБА_3 не з`явився, представником - адвокатом Андрусишин І. Д. надано заяву, в якій остання не заперечувала проти закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті, справу просила розглядати за її відсутністю.
Інші учасники справи у підготовче засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12 жовтня
2020 року підготовче засідання по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 грудня 2020 року.
27 листопада 2020 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Немерцалової С. В. про проведення судового засідання 16 грудня 2020 року у режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів, яка ухвалою суду від 07 грудня 2020 року задоволена.
15 грудня 2020 року від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про відкладення розгляду справи через хворобу, при цьому докази поважності суду не надано.
15 грудня 2020 року представником позивача - адвокатом Немерцаловою С. В. на електронну адресу суду надано заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з відрядженням у м. Миколаїв для участі у слідчих діях.
У судове засідання, призначене на 16 грудня 2020 року, з`явилася представник Одеської міської ради, інші учасники справи у судове засідання не з`явилися.
16 грудня 2020 року розгляд справи відкладено на 01 квітня 2021 року.
У судове засідання, призначене на 01 квітня 2021 року, ОСОБА_1 не з`явилася, представником позивача - адвокатом Немерцаловою С. В. на електронну адресу суду надано заяву, в якій остання просила відкласти розгляд справи у зв`язку з тим, що знаходиться на самоізоляції через контактування з особою, у якої виявлено та підтверджено короновірусну інфекцію, без зазначені прізвища такої особи. Додано довідку від 26 березня 2021 року про виявлення РНК вірусу SARS-CoV-2 у пацієнта ОСОБА_8 .
Заяви про розгляд справи за їх відсутність не надано, заяви про проведення засідання в режимі відео конференції також не надано.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 01 квітня
2021 року позову заяву залишено без розгляду відповідно до вимог статті 257 ЦПК України.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.