ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2023 року
м. Київ
cправа №926/4889/22
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Баранця О. М. (головуючого), Банаська О. О., Булгакової І. В., Васьковського О. В., Дроботової Т. Б., Кібенко О. Р., Рогач Л. І., Чумака Ю. Я.,
за участю секретаря судового засідання - Низенко В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продтранс"
на ухвалу Господарського суду Чернівецької області
у складі судді Бутирського А. А.
від 12.12.2022
та постанову Західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Зварич О. В., Гриців В. М., Малех І. Б.
від 14.02.2023
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продтранс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глихім"
про стягнення заборгованості в сумі 84 498,96 грн
за участю представників:
від позивача: не з`явилися,
від відповідача: не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Обставини, що передували прийняттю оскаржуваної ухвали
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Продтранс" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глихім" про стягнення коштів у розмірі 84498,96 грн. за надані послуги відповідно до умов контракту на транспортні послуги №15 від 28.01.2019.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови контракту на транспортні послуги №15 від 28.01.2019 щодо оплати послуг, наданих позивачем.
Короткий зміст ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття
3. Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12.12.2022, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.02.2023, відмовлено у відкритті провадження у справі №926/4889/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продтранс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глихім" про стягнення заборгованості в сумі 84498,96 грн на підставі пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
4. Судові рішення мотивовані тим, що позов не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки: відповідач є нерезидентом, який не має свого представництва на території України, місцезнаходження якого є: російська федерація, м. москва; у пункті 6.2 контракту сторони домовилися, що спір передається на розгляд у міжнародний комерційний арбітражний суд у порядку, встановленому законодавством росії; умови контракту не містять положень, які передбачали б підсудність справи з питань, що виникають з нього, господарським судам України.
5. Відхиляючи доводи позивача щодо підсудності справи господарським судам України апеляційний господарський суд вказав, що обов`язок відповідача виконати договірне зобов`язання за місцем знаходження позивача (Україна, м. Чернівці) не спростовує обставини наявності угоди про передачу спору у міжнародний комерційний арбітражний суд; наявність такої угоди виключає розгляд справи господарським судом України за правилами господарського судочинства.
6. На переконання суду апеляційної інстанції очевидним є намір сторін передати спір на вирішення міжнародного комерційного арбітражного суду, виключивши при цьому розгляд такого спору господарським судом України за правилами господарського судочинства.
7. Також апеляційний суд зазначив, що спір у цій справі не відноситься до випадків виключної підсудності судам України справ з іноземним елементом, перелік яких наведений в Законі України "Про міжнародне приватне право". Положення частини першої статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" підлягають застосуванню за виключенням і з урахуванням того випадку, коли є угода сторін про передачу спору на вирішення іншого суду (у даному випадку, сторони обумовили в контракті, що відносно виниклих розбіжностей, спір передається на розгляд у міжнародний комерційний арбітражний суд).
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
8. Товариство з обмеженою відповідальністю "Продтранс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 12.12.2022 та на постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі № 926/4889/22, в якій просить ухвалу та постанову у цій справі скасувати, а справу направити до Господарського суду Чернівецької області для продовження розгляду.
9. За доводами скаржника, скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
10. На думку скаржника, судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі неправильно здійснено тлумачення норм законодавства, не застосовано норми законодавства, які підлягали застосуванню, зокрема неправильно застосовано норми пунктів 1, 7, 12 частини першої статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право".
11. Оскільки контракт на транспортні послуги №15 від 28.01.2019 виконувався сторонами на території в тому числі України, тобто дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України у місті Чернівцях, скаржник вважає, що справа №926/4889/22 територіально підсудна Господарському суду Чернівецької області, згідно законодавства України.
12. Також скаржник зазначає, що арбітражне застереження неможливо виконати через відсутність назви арбітражної установи та інформації про місце проведення арбітражу. Суди не врахували висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 28.08.2018 у справі № 906/493/16 (провадження № 12-142гс18), що суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватися арбітражний розгляд. У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов`язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору (пункт 37 постанови).
13. Скаржник стверджує, що відмова у відкритті провадження у цій справі є фактично позбавленням позивача права на розгляд його справи у господарському суді. Та в порушення частини 6 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суди не надали роз`яснення позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд цієї справи.
14. Також у скарзі зазначається, що суди порушили норми пункту 7 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, міг залишити позов у цій справі без розгляду (при чому в разі відсутності військової агресії російської федерації) лише після відкриття провадження у справі та за наявності заперечення відповідача проти вирішення спору в господарському суді.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
15. Відзивів чи заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
Підстави передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
16. Верховний Суд у складі колегії суддів Кондратової І. Д., Вронської Г. О., Губенко Н. М. ухвалою від 18.04.2023 справу №926/4889/22 передав на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
17. Зазначена ухвала мотивована необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати від 03.06.2020 у справі №908/1481/19, з метою забезпечення єдності судової практики щодо застосування пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
18. На думку колегії суддів Кондратової І. Д., Вронської Г. О., Губенко Н. М., норма пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України у системному зв`язку з нормами частини першої статті 4, частини п`ятої статті 29, пункту 7 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, частини першої статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" в аспекті порушених у касаційній скарзі питань має застосовуватися у подібних правовідносинах наступним чином:
- господарський суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, не вправі відмовляти у відкритті провадження у справі (позов не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства) з посиланням на те, що між сторонами у справі було укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу;
- арбітражна угода, що була укладена до відкриття провадження, не виключає можливість розгляду спору, що підсудний судами України у випадках передбачених законом;
- відсутність угоди про вибір суду, якою обрано суд України, не може бути підставою для відмови у відкритті провадження;
- юрисдикція (підсудність) справ судам України, якщо стороною є іноземна особа, визначається законами України з урахуванням норм статей 75-77 Закону України "Про міжнародне приватне право", статей 29-30 Господарського процесуального кодексу України, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;
- справи у спорах, що виникають при виконанні договору з арбітражним застереженням, якщо відповідачем (боржником у грошовому зобов`язанні) є іноземна особа, підлягають розгляду в господарських судах відповідно пункту 7 частини першої статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", пункту 4 частини першої статті 532 Цивільного кодексу України, частини п`ятої статті 29 Господарського процесуального кодексу України, крім випадків, коли інше передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;
- такий позов може бути залишений без розгляду, але після відкриття провадження у справі та за наявності сукупності умов, визначених у пункті 7 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України: арбітражна угода укладена до відкриття провадження у справі; від відповідача надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді; таке заперечення висловлено не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору; суд не встановив, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Оцінку дійсності, чинності та виконуваності угоди суд здійснює лише у разі наявності відповідної заяви сторони про передачу спору до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу.
19. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 17.05.2023 прийняв касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продтранс" на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 12.12.2022 та на постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі №926/4889/22 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, призначив розгляд касаційної скарги на 16.06.2023 о 10:00 у приміщенні Касаційного господарського суду.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій та позиція щодо необхідності відступу від висновків Верховного Суду
20. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
21. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина 1 статті 55 Конституції України).
22. Конституційний Суд України констатував, що "частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод" (пункт 1 резолютивної частини Рішення від 25.12.1997 № 9-зп); "Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України" (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 07.05.2002 №8-рп/2002); "в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади можуть здійснювати функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин" (абзац четвертий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 10.01.2008 N 1-рп/2008).
23. Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
24. При цьому, гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина 6 статті 55 Конституції України).
25. Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до міжнародного комерційного арбітражу.
26. Як вбачається із встановлених судами обставин, позивач та відповідач у пункті 6.2 контракту на транспортні послуги №15 від 28.01.2019 домовились, що у випадку, якщо сторони за результатами переговорів не змогли прийти до взаємної згоди відносно виниклих розбіжностей, спір передається на розгляд у міжнародний комерційний арбітражний суд у порядку, встановленому законодавством росії.
27. Відповідно до статті 2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" (в редакції, чинній на момент укладення контракту) "арбітраж" - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України (додатки № 1 і № 2 до цього Закону).
28. Верховний Суд звертає увагу, що міжнародний комерційний арбітраж не є державним органом, його не віднесено до системи судоустрою, він не здійснює правосуддя.
29. Відповідно до положень статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
30. Згідно з частиною 5 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.
31. Гарантуючи право на звернення до господарського суду, законодавець одночасно визначає, що угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається (частина 6 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).
32. Наслідки укладання сторонами такої угоди визначені у частині першій статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", пункті 7 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
33. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, залишити позов без розгляду і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Стаття 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" застосовуються і в тих випадках, коли місце арбітражу знаходиться за кордоном (стаття 1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж").