ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2023 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.002223
провадження № К/9901/6271/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним, скасування наказу та поновлення на роботі, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою адвоката Бруха Андрія Олексійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року (у складі: Головуючого судді - Брильовського Р.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року (в складі: Головуючого судді - Старунського Д.М., суддів Большакової О.О., Качмара В.Я.) у справі №1.380.2019.002223,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.08.2019 просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №750/1 від 28.02.2019 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині, що стосується звільнення з посади ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №198 о/с від 26.03.2019;
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого відділення Червоноградського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 27.03.2019;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 44977,41 грн.
2. В обґрунтування позову зазначалось, що у разі порушення кримінальної справи стосовно слідчого, рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності приймають тільки після доведення його вини або невинуватості згідно з КПК України, однак на момент проведення службового розслідування та винесення спірних наказів досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018140000000335 від 06.11.2018 не було закінчено, справа не передана до суду, не було вироку суду, яким позивача визнано винним у скоєнні будь-якого злочину.
3. Позивач стверджував, що вина в інкримінованих йому злочинах жодним чином не доведена, тому відсутні підстави для застосування до позивача дисциплінарного стягнення. На переконання позивача сам по собі факт затримання та повідомлення позивачу про підозру у кримінальному провадженні № 42018140000000335 від 06.11.2018 не свідчить про скоєння останнім дисциплінарного проступку та порушення Присяги працівника поліції. Позивач вважав, що в його діях відсутні порушення вимог ст. 18 ЗУ "Про Національну поліцію", Присяги поліцейського, ч. 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та вимог ч. 5 розділу І, п.1,2 ч. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейського.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
4. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року, в задоволення позову відмовлено.
5. Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку є доведеними і доводи, викладені у позовній заяві та поясненнях, не спростовують цього, а тяжкість застосованого до позивача виду дисциплінарного стягнення відповідає вчиненому дисциплінарному проступку.
6. Щодо доводів позивача про порушення процедури притягнення його до дисциплінарної відповідальності, суди попередніх інстанцій зазначали, що встановлені обставини справи свідчать про те, що наказ №258 про призначення службового розслідування прийнятий 23.01.2019, висновок службового розслідування складений 22.02.2019 та затверджений 26.02.2019, тобто відповідачем дотримано термін проведення службового розслідування. Суд апеляційної інстанції вважав, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що 26.02.2019, день затвердження висновку службового розслідування, є днем виявлення вчиненого позивачем дисциплінарного проступку та, відповідно, наказ №750/1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності прийнятий 28.02.2019, тобто в межах встановленого місячного строку.
7. Враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку, які фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, суди попередніх інстанцій вважали правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в Поліції. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції вказував, що в даному випадку позивачем вчинено діяння, несумісне з займаною ним посадою, оскільки останнім було скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, а відсутність обвинувального вироку щодо позивача не свідчить про відсутність ознак дисциплінарного проступку (невиконання чи неналежне виконання позивачем службової дисципліни) в його діях.
8. Надаючи оцінку доводам ОСОБА_1, покладеним в основу апеляційної скарги про необґрунтованість та протиправність оскаржуваних наказів з огляду на відсутність судового рішення (вироку), яким би підтверджувались обставини, що ставляться йому в провину, суд апеляційної інстанції також зазначав, що хоча вказані накази і винесені на підставі відомостей, наявних у матеріалах відповідного кримінального провадження, розпочатого відносно позивача, однак ґрунтуються на самостійних правових підставах.
9. Суд апеляційної інстанції також зазначав, що Закон України "Про Національну поліцію" виокремлює зазначені підстави для звільнення зі служби в поліції, вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного; отже, такі підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
10. Не погодившись із прийнятими судовими рішеннями у цій справі, адвокат Брух Андрій Олексійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2019 і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020 у справі №1.380.2019.002223, та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
11. Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункти 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
12. Скаржник вважає висновки судів попередніх інстанцій щодо дотримання відповідачем терміну проведення службового розслідування такими, що суперечать вимогам частинам 1, 4 статті 16 Дисциплінарного статуту. На переконання позивача, порушення строків проведення службового розслідування має наслідком визнання рішення про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.
13. Касатор також вважає, що суди попередніх інстанцій фактично відступили від позиції висловленої Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №823/1056/16, з якої вбачається, що вчинення позивачем дій, за які передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Понад те, притягнення до різних видів юридичної відповідальності передбачає виконання/дотримання відмінних і самостійних (окремих) процедур, які передують ухваленню рішення що накладення певного виду стягнення. Зокрема, питання про наявність підстав для накладення на працівника дисциплінарного стягнення засовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
14. Позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій вдались до встановлення вини ОСОБА_1, а не до перевірки дій відповідача, а саме щодо встановлення того, чи службове розслідування здійснене в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, а також, чи були їх рішення прийняті на законних підставах.
15. До Верховного Суду від Головного управління Національної поліції у Львівській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
16. Касаційна скарга адвоката Бруха Андрія Олексійовича в інтересах ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 05 березня 2020 року.
17. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2021 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
18. Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою адвоката Бруха Андрія Олексійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі №1.380.2019.002223.
19. Ухвалою Верховного Суду від 10.07.2023 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
20. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу з 10.08.2008 по 06.11.2015 в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 в органах Національної поліції України, з 27.11.2018 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.
21. За фактом події, що мала місце 06.11.2018 о 16:00 год було затримано співробітниками СП БКЗО УСБУ у Львівській області в приміщенні Червоноградського ВП ГУНП у межах кримінального провадження № 42018140000000335, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України старшого слідчого СВ Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції Кравця Р.В., у зв`язку з чим призначено службове розслідування за результатами, якого складено висновок, затверджений начальником ГУНП у Львівській області 26.02.2019.
22. У ході проведення службового розслідування встановлено, що старший слідчий СВ Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1 з 27.10.2018 вимагав від громадянки ОСОБА_2, відносно якої здійснював досудове розслідування у кримінальному проваджені за ст. 309 КК України та 22.01.2019, перебуваючи у службовому кабінеті, отримав від останньої неправомірну вигоду у вигляді банківської пластикової картки із наявними на рахунку 11940 дол. США, пін-коду для доступу до картки та паролю до системи онлайн-банкінгу "Приват 24" за не перекваліфікацію та непритягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за вчинення тяжчого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК України, після чого був затриманий працівниками Управління СБУ у Львівській області.
23. 23.01.2019 слідчим відділом прокуратури Львівської області у рамках кримінального провадження № 42018140000000335 повідомлено про підозру капітану поліції ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за вимагання та отримання неправомірної вимоги.
24. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 24.01.2019 ОСОБА_1 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (360000 грн).
25. 25.01.2019 ухвалою Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 відсторонено від посади старшого слідчого СВ Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області строком на 2 місяці - до 25.03.2019.
26. Вказані обставини свідчать про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, у зв`язку з чим відповідач дійшов висновку службове розслідування закінчити та за порушення службової дисципліни, зокрема основних обов`язків поліцейського, передбачених ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, п. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та вимог ч. 5 розділу І, п. 1, 2 ч. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, до старшого слідчого СВ Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.
27. Висновок службового розслідування за фактом порушень службової дисципліни окремими працівниками Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області від 22.02.2019 затверджений начальником ГУНП Львівській області 26.02.2018.
28. Судом першої інстанції також встановлено, що висновок службового розслідування був затверджений начальником ГУНП Львівській області 26.02.2019, відтак відповідачем було зроблено технічну помилку у році затвердження висновку, а саме замість "26.02.2019" вказано "26.02.2018".
29. 28.02.2019 ГУНП у Львівській області видано наказ № 750/1 "Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників Червоноградського ВП ГУНП", яким за грубе порушення службової дисципліни, зокрема ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, п. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та вимог ч. 5 розділу І, п. 1, 2 ч. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, до старшого слідчого СВ Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1, застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.
30. У березні 2019 року начальником Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області винесено подання № 1912/14 про звільнення з Національної поліції України старшого слідчого відділення Червоноградського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 .
31. 26.03.2019 ГУНП у Львівській області в порядку виконання дисциплінарного стягнення видано наказ № 198 о/с "По особовому складу", яким капітана поліції ОСОБА_1, старшого слідчого СВ Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області з 26.03.2019 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
32. Підставою для видачі вказаного наказу слугував наказ ГУНП у Львівській області від 28.02.2019 № 750/1 та висновок службового розслідування від 22.02.2019.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
33. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
34. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).
35. Згідно з частиною 3 статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
36. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
37. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
38. Спірні правовідносини регулюються Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Дисциплінарний статут), Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок) та іншими нормативно-правовими актами.
39. Відповідно до статті 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. На працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".
40. Згідно із частиною першою статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
41. Частиною 1 статті 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
42. Згідно з частиною другою зазначеної статті, поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
43. Частинами першою, другою статті 19 Закону № 580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
44. За Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати.
45. На підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
46. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 05.03.2018 № 2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Дисциплінарний статут).
47. Згідно із статтею 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна передбачає дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
48.Частинами другою, третьою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
49. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема:
- бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
- знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;
- утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
- поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень.
50. Згідно з частинами першою, третьою статті 11, статті 12, частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
51. Згідно з частинами першою-четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
52. Відповідно до частини першої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
53. Частинами першою-третьою статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
54. Частинами сьомою, восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.