ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2023 року
м. Київ
справа № 804/8434/16
касаційне провадження № К/9901/36005/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Чечелівському районі міста Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2017 (суддя Верба І.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 (головуючий суддя - Чабаненко С.В., судді - Прокопчук Т.С., Шлай А.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсплав" до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі міста Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерсплав" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі міста Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Інспекція, контролюючий орган), в якому просило: визнати протиправними дії Інспекції щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з податку на додану вартість за серпень 2016 року; податкову декларацію Товариства з податку на додану вартість за серпень 2016 року визнати такою, що прийнята датою її фактичного отримання, 09.09.2016.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що Товариством до контролюючого органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2016 року, водночас контролюючий орган квитанцією №1 повідомив позивача про неприйняття такої декларації з підстав анулювання у позивача свідоцтва платника податку на додану вартість, що не відповідало дійсності, оскільки рішення податкового органу про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість на час подання податкової декларації оскаржувалось в судовому порядку, відтак контролюючим органом безпідставно відмовлено позивачу у реєстрації податкової декларації за вказаний вище податковий період.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 26.01.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017, позов задовольнив: визнав протиправними дії Інспекції щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з податку на додану вартість за серпень 2016 року, направленої телекомунікаційним зв`язком; зобов`язав Інспекцію прийняти податкову декларацію Товариства з податку на додану вартість за серпень 2016 року, направлену 09.09.2016 телекомунікаційним зв`язком, датою її фактичного отримання відповідачем - 09.09.2016.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з протиправності дій податкового органу щодо відмови у реєстрації податкової декларації платника з підстав анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, оскільки таке рішення податкового органу оскаржувалось в судовому порядку.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення у справі про відмову у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на неврахування судовими інстанціями, що прийняття податкових декларацій, надісланих засобами електронного зв`язку відбувається в автоматичному режимі на підставі наявної в програмі інформації і не залежить від дій відповідача. Скаржник доводить, що відповідачем жодного рішення про неприйняття від позивача податкових декларацій не приймалось і на час подання податкової декларації з податку на додану вартість у податкового органу була відсутня інформація про судове оскарження рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість позивача.
Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не подав, що не перешкоджає її розгляду.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05.09.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та витребував матеріали справи з суду першої інстанції, а ухвалою від 10.07.2023 - визнав за можливе попередній розгляд справи та призначив справу до попереднього розгляду на 11.07.2023.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі і правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій і підтверджується матеріалами справи, між Інспекцією та платником укладено договір про визнання електронних документів від 23.02.2016 №230220161, за умовами якого контролюючий орган зобов`язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді та їх комп`ютерну обробку, забезпечити направлення квитанцій на електронну адресу платника податків.
Позивачем 09.09.2016 в електронному вигляді направлено до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2016 року, яку не було прийнято контролюючим органом у зв`язку з тим, що платником порушено вимоги пункту 48.4 статті 48 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а саме: Товариство, ІПН 320145104665 не було платником податку на додану вартість в періоді серпень 2016 року, що підтверджується квитанцією №1, оскільки у позивача було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість 08.06.2015.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За правилами пунктів 49.8, 49.9 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов`язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.