ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2023 року
м. Київ
справа № 826/4146/17
адміністративне провадження № К/9901/14901/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №826/4146/17 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Позняки-Жил-Буд" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019 (головуючий суддя Кузьменко В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2021 (головуючий суддя Собків Я.М., судді: Глущенко Я.Б., Черпіцька Л.Т.),
УСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Позняки-Жил-Буд" звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.03.2017 №157/26-15-14-01-03, №156/26-15-14-01-03.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2021, адміністративний позов задоволено повністю.
Головне управління Державної податкової служби у місті Києві в межах строку на касаційне оскарження звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17.05.2021 відкрито касаційне провадження у справі №826/4146/17 за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві.
До суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу податкового органу.
Ухвалою суду від 10.07.2023 розгляд справи призначено у попередньому судовому засіданні на 11.07.2023.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні з урахуванням положень статті 343 КАС України.
Верховний Суд у справі, що розглядається, з`ясував наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, актом від 16.02.2017 №51/26-15-14-01-03/24089818 "Про результати документальної планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства "Позняки-Жил-Буд" (код 24089818) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 року" встановлено порушення позивачем:
пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 135.5.4 пункту 135.5, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, пунктів 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, пункту 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 2.1, 2.4 статті 2 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" від 24.05.1995 №88, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 "Витрати", в результаті чого підприємством встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування всього на загальну суму 19 811 916,00 грн., в тому числі за 9 місяців 2016 року на суму 19 811 916,00 грн.;
пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 1874, пункту 189.3 статті 189, пункту 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 3 887 950,00 грн., а саме, за вересень 2016 року.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 10.03.2017 №156/26-15-14-01-03 позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 19ʼ 811ʼ 916,00грн. за три квартали 2016 року відповідно до податкової декларації від 22.10.2016 №9199793152.
Податковим повідомленням-рішення від 10.03.2017 №157/26-15-14-01-03 позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 3ʼ 887ʼ 950,00грн. за вересень 2016 року згідно податкової декларації від 18.10.2016 №9195600356 та застосовано суму штрафних санкцій 388795,00грн.
Позивачем визнається виявлене у ході проведення перевірки порушення по взаємовідносинам з ТОВ "Рада 7" за договором від 11.02.2011 №11/-02011 на суму 341277,00грн. та по взаємовідносинам з ТОВ "Строй Вектор Плюс" на суму 185338,95грн. щодо наявності безнадійної кредиторської заборгованості.
Позивач оскаржує виявлені в ході проведення перевірки порушення щодо операцій з продажу у 2015 році цільових облігацій ТОВ "КУА "Ваш інвестиційний партнер" на загальну суму 19ʼ 285ʼ 300,00грн., які визнані нереальними, внаслідок чого відповідач дійшов висновку що операції на зазначену суму є безповоротною фінансовою допомогою, а також господарські операції з ТОВ "Строй Вектор Плюс" за лютий, березень 2015 року.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування. В обґрунтування позовних вимог Товариством зазначено, що висновок контролюючого органу щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій із контрагентом не відповідає дійсності, адже такі операції підтверджені усіма необхідними первинними документами. Також позивач вказав, що недотримання його контрагентом податкової дисципліни може мати правові наслідки саме для останнього, з огляду на індивідуальний характер юридичної відповідальності.
Розглядаючи спір, судами встановлювався факт здійснення (реальність) господарських операцій позивача з ТОВ "Строй Вектор Плюс"; мету придбання та обставини використання придбаних робіт/товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, позов задовольнив, виходячи з того, що ймовірні порушення податкового законодавства підприємством-постачальником не є підставою для позбавлення правового значення відповідних первинних та податкових документів, що видані цим постачальником. Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по спірним операціям, відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань, відповідачем до суду не надано. Відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування, не надано жодних доказів на підтвердження викладених у запереченнях та акті перевірки обставин щодо непідтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Строй Вектор Плюс". Поряд з цим, суди з`ясували, що в Акті перевірки відсутній опис порушень за операцією продажу ТОВ "КУА "Ваш інвестиційний партнер" цільових облігацій, яку відповідач вважав нереальною та відповідачем зроблено висновок про наявність підстав для визнання її безоплатно отриманими послугами та віднесення до інших доходів.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган оскаржив їх у касаційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. на підставі чого просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення. яким у задоволенні позову відмовити. Підставою касаційного оскарження відповідач визначає застосування судами норми права без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази. В обґрунтування вимог касаційної скарги податковий орган зазначає, що проведеною перевіркою контрагента позивача (акт перевірки від 11.09.2015) у його діяльності з ТОВ "Будівельна компанія "Акто Моноліт" встановлено нереальність господарських операцій між господарюючими суб`єктами. Крім того, відповідач вказує, що допитаний як свідок засновник і керівник ТОВ "Будівельна компанія "Акто Моноліт" заперечує свою участь у діяльності підприємства. Таким чином, у цій справі не підтверджується здійснення господарських операцій по ланцюгу надання послуг.
Позивач скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги. У відзиві, посилаючись на висновки Верховного Суду в подібних спорах, Товариство зазначає про законність рішення судів попередніх інстанцій, вважає, що касаційна скарга не містить обґрунтування неправомірності судових рішень, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга податкового органу не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.
Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 135.4 статті 135 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можна дійти висновку, що відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Як вбачається зі змісту акту перевірки та доводів відповідача, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем і ТОВ "Строй Вектор Плюс".
Основним видом діяльності позивача є організація будівництва будівель.
На підставі матеріалів справи судами встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ "Строй Вектор Плюс" (генпідрядник) укладено договір генерального підряду на будівництво від 28.11.2012 №28/11Р-12, предметом якого є будівництво об`єкту "Житловий будинок з об`єктами громадського обслуговування, офісними приміщеннями і підземною автостоянкою на вул. Ревуцького, 9 у Дарницькому районі м. Києва" згідно проектної та робочої документації. Ціна та перелік робіт за кожним етапом робіт та порядок розрахунків за їх виконання визначаються додатковими угодами за договором на підставі проектної документації.