ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2023 року
м. Київ
справа № 815/3190/17
касаційне провадження № К/9901/4730/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.08.2017 (суддя Cтефанов С.О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 (головуючий суддя - Кравченко К.В., судді - Лук`янчук О.В., Градовський Ю.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вівал-Тур" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про стягнення фінансових санкцій,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вівал-Тур" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Управління від 24.03.2017 №0005141406, яким до позивача застосовано штрафну санкцію на суму 3168624,25 грн.
На обґрунтування позову Товариство послалось на те, що прийняте на підставі вказаного акту перевірки спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає чинному законодавству, оскільки прийняте на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки, у зв`язку з відсутністю порушень, що стали підставою для прийняття вказаного повідомлення-рішення.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 23.08.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017, позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 24.03.2017 №0005141406.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до висновку, що оприбуткування готівкових коштів позивачем за період з 03.10.2016 по 19.10.2016 здійснено своєчасно у книзі обліку розрахункових операцій №1553009257Р/9, зареєстрованої 23.03.2016, а наступне перенесення записів про готівку за вказаний період до нової книги обліку розрахункових операцій №1553009257р/10, яка була зареєстрована 20.10.2016, не є порушенням пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого поставною Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі - Положення №637).
Управління, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального і процесуального права, водночас не вказує, в чому саме полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваних рішень.
Скаржник доводить, що позивачем в книзі обліку розрахункових операцій №1553009257р/10, зареєстрованій 20.10.2016, містяться записи щодо отриманих готівкових коштів з 03.10.2016 по 19.10.2016 на загальну суму 633724,85 грн, що свідчить про несвоєчасність внесення даних записів до книги обліку розрахункових операцій, що є порушенням вимог пункту 7 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95 ВР (далі - Закон №265/95 ВР), пункту 2.6 Положення №637.
Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає її розгляду.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 22.01.2018 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 10.07.2023 - визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 11.07.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди установили, що контролюючим органом проведено фактичну перевірку офісу Товариства, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Грецька, 22, з метою здійснення контролю за дотриманням порядку щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, за результатами якої складений акт (довідку) про результати фактичної перевірки від 01.03.2017 №78/15/53/РРО/3290156 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 7 статті 3 Закону №265/95-ВР, пункту 2.6 Положення №637, що виразилось у не оприбуткуванні готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій на загальну суму 633724,85 грн.
На підставі висновків акта перевірки Управлінням прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.03.2017 №0005141406, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 3168624,25 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг врегульовані Законом №265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Статтею 1 Закону №265/95-ВР визначено, що книга обліку розрахункових операцій - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за №918/29048 (далі - Порядок №918/29048), який поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі та використовують розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій.
Розділом II Порядку №918/29048 встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі - книги ОРО).
Порядком передбачено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положенням №637.