ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2023 року
м. Київ
справа №804/2961/17
касаційне провадження № К/9901/35611/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний продукт" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 (головуючий суддя - Юрко І.В., судді - Гімон М.М., Чумак С.Ю.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний продукт" до Дніпровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рідний продукт" (далі у тексті - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі у тексті - відповідач, Інспекція, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2016 №0000691400 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 765,00 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Товариством не було порушено приписів чинного законодавства України стосовно декларування не в повному обсязі контрольованих операцій, оскільки товар було отримано позивачем безоплатно та не впливає на об`єкт оподаткування податком на прибуток, відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 16.06.2017 позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Інспекції від 21.11.2016 №0000691400.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про неправомірність висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України в частині декларування не в повному обсязі контрольованих операцій у поданому звіті про КО за 2015 рік, оскільки відповідачем не було доведено, що операція з передачі на безоплатній основі торгового обладнання і рекламних матеріалів, має ознаки контрольованої операції та впливає (може вплинути) на об`єкт оподаткування податком на прибуток.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 28.09.2017 скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове рішення, яким у задоволені позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що суми по придбанню рекламної продукції були відображені позивачем у складі витрат на збут на час здійснення митних операцій з нерезидентом ОсОО "Silk Route trading LTD" (Киргизтан) в розмірі 76539,83 грн, що свідчить про вплив такої передачі майна на об`єкт оподаткування платника податків, оскільки зі збільшенням витрат на збут зменшується прибуток, а відтак і податок на нього, тому в даному випадку господарські операції, здійсненні позивачем з Silk Route trading LTD, є контрольованими відповідно до вимог статті 39 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги, відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: положень пункту 22.1, підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39, пункту 44.1 статті 44 ПК України, пункту 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України, пункту 3 частини 3 статті 2, статті 207 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції, чинній на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи).
У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, водночас не вказує, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, позивач фактично викладає обставини, з якими він не погоджується.
Скаржник доводить, що господарські операції з Silk Route trading LTD не є контрольованими у розумінні статті 39 ПК України, оскільки позивачем було безкоштовно отримано товар від зазначеного контрагента, що не впливає на оподаткування податком на прибуток.
Відповідач відзив (заперечення) на касаційну скаргу суду не надав, що не перешкоджає її розгляду.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30.10.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв до провадження касаційну скаргу позивача та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.07.2023 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 11.07.2023.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких мотивів.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 з питань дотримання вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України в частині декларування не в повному обсязі контрольованих операцій у поданому звіті за 2015 рік, за результатами якої складено акт від 24.10.2016 №192/04-17-140/34560700 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України в частині декларування не в повному обсязі контрольованих операцій у поданому звіті про КО за 2015 рік.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.11.2016 №0000691400, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 765,00 грн.
За наслідками адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення, рішеннями Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 31.01.2017 №1148/10/04-36-10-01-09 та Державної фіскальної служби України від 19.04.2017 №8252/6/99-99-11-03-01-25 прийняте податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України визначено, що для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є: а) господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов`язаними особами - нерезидентами; б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.
Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України (підпункт 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 ПК України).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 ПК України об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.