ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2023 року
м. Київ
справа № 819/1253/17
касаційне провадження № К/9901/36037/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку спрощеного провадженян без повідомлення сторін касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 (головуючий суддя - Яворський І.О., судді - Кухтей Р.В., Нос С.П.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, платник) звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області (далі - Інспекція, відповідач, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.09.2016 №0002054001.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначає, що реалізація палива та скрапленого газу відбулась найманим працівником без відома позивача та поза межами його господарської діяльності, оскільки позивач не веде господарську діяльність з реалізації паливно-мастильних матеріалів, а використовує їх виключно для потреб власної господарської діяльності.
Тернопільський окружний адміністративний суд постановою від 08.09.2017 позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Інспекції від 13.09.2017 №0002054001.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що реалізація паливно-мастильних матеріалів зі складу позивача здійснена не суб`єктом господарювання, а самовільно фізичною особою поза межами провадження господарської діяльності позивача.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 16.11.2017 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що факт реалізації пального фактично відбувся без застосування реєстратора розрахункових операцій, що є порушенням вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №265/95-ВР), пункту 117.3 статті 117 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України).
Позивач, не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що судом апеляційної інстанції не правильно надано оцінку доказам і не враховано, що реалізація пального без застосування реєстратора розрахункових операцій відбулась найманим працівником без його відома, що знайшло своє підтвердження у постановах Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.10.2016 у справі № 607/10025/15-п та від 21.10.2016 у справі № 607/10514/16-п, позивач не здійснює реалізацію паливно-мастильних матеріалів, а використовує паливо лише у власній господарській діяльності.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судового рішення апеляційної інстанції, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11.12.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв касаційну скаргу до провадження, а ухвалою від 10.07.2023 - призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 11.07.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що Інспекцією проведено позапланову виїзну фактичну перевірку позивача з питань дотримання суб`єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, за результатами якої складено акт від 29.08.2016 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 №265/95-ВР, пункту 117.3 статті 117 ПК України, зокрема встановлено, що найманим працівником позивача 29.08.2016 порушено порядок проведення розрахунків за готівку, а саме, розрахункові операції за готівкові кошти на повну вартість покупки 200 і 100 грн не проведено через реєстратор розрахункових операцій, розрахунковий документ встановленої форми за вартість покупки скрапленого газу на суму 200 грн і розливного палива на суму 100 грн не було роздруковано на реєстраторі розрахункових документів та не віддано особі, яка одержала придбаний товар.
На підставі висновків акта перевірки Інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.09.2016 №0002054001, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 300,00 грн.
Фактичною підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки Інспекції, викладені в акті перевірки про те, що позивач, реалізуючи паливно-мастильні матеріли, не застосував реєстратор розрахункових операцій.
Як установлено судовими інстанціями, під час перевірки проведено контрольну розрахункову операцію, внаслідок якої встановлено факт реалізації на АЗС за готівкові кошти 7 літрів дизельного палива та 20 літрів газу пропан-бутан без реєстрації платником акцизного податку.
Реалізацію палива здійснив працівник позивача ОСОБА_2, прийнятий на роботу на посаду вантажника на підставі наказу від 23.08.2016 №10.
Зазначений працівник здійснив заправку газом автомобіль марки Toyota д.н.з НОМЕР_1, який не перебуває у власності позивача, без відома позивача.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, Верховний Суд виходить із такого.
ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції), і в силу вимог підпункту 9.1.4 пункту 9.1 статті 9 цього Кодексу належить до загальнодержавних податків.
01.01.2016 набрали чинності зміни до ПК України, внесені Законом №909-VIII, яким, серед іншого, розширено перелік платників акцизного податку за рахунок включення осіб, які здійснюють реалізацію пального.
Так, у відповідності до підпункту 212.1.15 пункт 212.1 статті 212 ПК України (у редакції Закону №909-VIII) платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.
За визначенням підпункту 14.1.141-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції Закону №909-VIII) пальним визнається нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.
Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання (абзац другий підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 ПК України об`єктами оподаткування акцизним податком є операції, зокрема, з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що: отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних; ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією; вироблені в Україні, реалізація яких є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України визначено, що особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Законом №909-VIII доповнено Розділ VI ПК України статтями 231 та 232 щодо запровадження акцизних накладних при реалізації пального, Єдиного реєстру акцизних накладних та системи електронного адміністрування реалізації пального, які набирають чинності з 01.03.2016 згідно пункту 1 розділу II Закону №909-VIII.
Так, відповідно до пункту 231.1 статті 231 ПК України платник податку при реалізації пального зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Згідно з пунктом 231.3 статті 231 ПК України акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.