ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2023 року
м. Київ
справа №400/11985/21
адміністративне провадження № К/990/31936/22 К/990/34370/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мельник Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за №400/11985/21
за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційними скаргами Миколаївської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року (головуючий суддя (суддя доповідач) Лебедєва Г.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року (колегія суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Турецької І.О., суддів - Стас Л.В., Шеметенко Л.П.),
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - П`ятнадцята кадрова комісія) від 13 вересня 2021 року №240 про неуспішне проходження ним, як прокурором Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області, атестації;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Миколаївської обласної прокуратури від 19 жовтня 2021 року №1234 к, яким його звільнено з посади прокурора Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України від 19 вересня 2019 року №113 ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі Закон №113-ІХ) з 22 жовтня 2021 року;
- поновити позивача на посаді прокурора Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області або на рівнозначній посаді в органах прокуратури Миколаївської області з 22 жовтня 2021 року;
- стягнути з Миколаївської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 жовтня 2021 року до дня прийняття судом рішення про поновлення на посаді.
2. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 04 листопада 2020 року склав іспит у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки за результатами якого набрав 83 бали, тобто менше 93-х балів, необхідних для допуску до наступного етапу. У подальшому ОСОБА_1 подав на ім`я голови Першої кадрової комісії заяву про призначення нової дати складання іспиту у формі тестування на загальні здібності і навички з використанням комп`ютерної техніки з огляду на наявність поважних причин, які, на його думку, могли істотно вплинути на перебіг і результат іспиту, а саме технічні недоліки в роботі комп`ютера та погіршення стану здоров`я. Протокольним рішенням Першої кадрової комісії від 23 листопада 2020 року №13 заяву позивача задоволено, внесено до графіку для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності і навички з використанням комп`ютерної техніки, виключено зі списку осіб, які 04 листопада 2020 року не склали цей іспит та вирішено призначити нову дату його складання. Згодом на підставі відповідних наказів Генерального прокурора повноваження Першої кадрової комісії було припинено, натомість створено П`ятнадцяту кадрову комісію. Позивач зазначив, що йому не було надано можливості завершити процедуру атестації, натомість П`ятнадцята кадрова комісія всупереч чинному рішенню Першої кадрової комісії від 23 листопада 2020 року ухвалила оскаржуване рішення про неуспішне проходження ним атестації, взявши до уваги результати тестування від 04 листопада 2020 року. На переконання ОСОБА_1, це рішення є незаконним, оскільки ні Законом №113-ІХ, ні Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженим наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року №221 (далі - Порядок №221), ні Порядком роботи кадрових комісій, затвердженим наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року №233 (далі - Порядок №233) не передбачено повноважень кадрової комісії переглядати і скасовувати власні рішення чи рішення іншої кадрової комісії, ухвалене за тими ж обставинами. Крім цього позивач зауважив, що П`ятнадцята кадрова комісія іспит у нього не приймала. Також вважає оспорюване рішення невмотивованим. Ураховуючи, що наказ керівника Миколаївської обласної прокуратури про звільнення позивача з посади ґрунтується на зазначеному рішенні П`ятнадцятої кадрової комісії, то він так само є протиправним і підлягає скасуванню судом з поновленням ОСОБА_1 на посаді та виплатою йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення П`ятнадцятої кадрової комісії від 13 вересня 2021 року №240 про неуспішне проходження прокурором Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_1 атестації;
- визнано протиправним та скасовано наказ керівника Миколаївської обласної прокуратури від 19 жовтня 2021 року №1234-к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області та органів прокуратури;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області з 25 жовтня 2021 року;
- стягнуто з Миколаївської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 жовтня 2021 року до 30 червня 2022 року включно в сумі 61 560,40 грн з відрахуванням податків та зборів.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду допущено до негайного виконання в частині поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 7 604,52 грн.
4. Місцевий адміністративний суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Закон №113-ІХ, Порядок №221 та Порядок №233 не наділяють кадрову комісію повноваженнями за тими ж самими обставинами ревізувати (переглядати) власне рішення або рішення попередньої кадрової комісії щодо призначення прокурору нового часу (дати) складання відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди, як і не передбачають вчинення кадровою комісією повторно дій щодо визначення підстав для призначення нового часу (дати) складання іспиту чи проведення співбесіди, як не передбачають і права комісії або дій по вирішенню питання, чи включати до графіку складання іспитів прокурора, щодо якого вже прийнято рішення про призначення йому нової дати складання іспиту. За висновком суду, у розглядуваному випадку єдиним можливим правомірним варіантом дій П`ятнадцятої кадрової комісії було визначити позивачеві конкретну дату складання іспиту на загальні здібності та навички і створити відповідний графік складання іспитів із включенням до нього позивача, натомість, кадрова комісія, не зважаючи на чинне рішення Першої кадрової комісії, оформлене протоколом №13 від 23 листопада 2020 року, безпідставно прийняла протилежне за змістом рішення про невключення позивача до графіку на складання відповідного іспиту та рішення про неуспішне проходження атестації. На переконання суду, П`ятнадцята кадрова комісія при прийнятті рішення від 13 вересня 2021 року №240 діяла з перевищенням власних повноважень та не на підставі Порядків №221 та №233, унаслідок чого позбавила позивача можливості скласти вказаний іспит, що зумовлює протиправність оспорюваного рішення та наявність правових підстав для його скасування судом.
5. Оскільки наказ про звільнення позивача було прийнято на підставі зазначеного рішення П`ятнадцятої кадрової комісії, суд визнав обґрунтованими і задовольнив як похідні вимоги про визнання протиправним і скасування цього наказу, а також поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
6. Відмовляючи у задоволенні позову в частині поновлення позивача на посаді з 23 жовтня 2021 року, суд першої інстанції зауважив, що цей день є вихідним, тому позивач підлягає поновленню з першого робочого дня, наступного за днем звільнення, а саме з 25 жовтня 2021 року.
Короткий зміст касаційних скарг
7. Миколаївська обласна прокуратура та Офіс Генерального прокурора у касаційних скаргах просять скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року у цій справі і ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
8. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі Миколаївська обласна прокуратура посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зокрема, стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування:
- пунктів 9 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX щодо застосування до спірних правовідносин правил складання і прийняття рішень за результатами іспиту на загальні здібності, передбачених Порядком №221 у взаємозв`язку з пунктом 7 розділу І, пунктом 2 розділуцього Порядку;
- пункту 16 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX в контексті правової оцінки і тлумачення прийняття кадровою комісією рішення з урахуванням особливостей обставин, що виникли у зв`язку з проходженням атестації позивачем, а саме наявності процедурного рішення кадрової комісії стосовно задоволення заяви позивача про повторне проходження іспиту та надалі прийняттям рішення віддаленого у часі від пройденого етапу атестації новоствореною (іншою) кадровою комісією про неуспішне проходження прокурором атестації, ухваленого за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (ненабрання мінімального прохідного балу);
- пункту 17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX в контексті правомірності ухвалення кадровою комісією за результатами атестації прокурора рішення про неуспішне проходження атестації у випадку наявності особливостей оцінювання результату іспиту позивача;
- пункту 17 розділуПорядку №221 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) щодо застосування положення про заборону повторного проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів, а також застосування пункту 7 розділуПорядку №221 про можливість призначення нового часу (дати) складання відповідного іспиту для прокурора виключно у випадку, якщо його попереднє складання було перервано чи не відбулося з причин, незалежних від членів комісії та прокурора.
9. Зі свого боку Офіс Генерального прокурора у касаційній скарзі підставою оскарження судових рішень визначив пункт 1 частини четвертої статі 328 КАС України, мотивувавши це тим, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення без урахування висновків Верховного Суду, які викладено в постанові від 30 листопада 2022 року у справі №600/6322/21 а щодо порядку застосування положень пункту 7 розділу І Порядку №221, з урахуванням положень пунктів 16, 17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 ІХ та пункту 6 розділу ІІІ Порядку №221; пункту 7 Порядку №233 щодо повноважень членів кадрових комісій; пункту 8 Порядку №221, згідно з яким за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
10. Мотиви касаційних скарг загалом зводяться до того, що позивач на виконання пункту 10 Порядку №221 подав заяву встановленої форми про переведення на посаду прокурора в окружну прокуратуру та про намір пройти атестацію, отже, він погодився з умовами її проведення та усвідомлював наслідки неуспішного її проходження. Згідно з відомостями про результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, позивач не набрав необхідної кількості балів (прохідного балу), при цьому проходження ним тестування 04 листопада 2020 року було завершено, під час проведення тестування звернень від ОСОБА_1 до робочої групи та членів комісії не надходило, акти про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин відповідно до пункту 7 розділу І Порядку № 221 не складалися. До того ж, Першою кадровою комісією за результатами проходження позивачем атестації прийнято процедурне, а не остаточне рішення (про успішне чи неуспішне проходження атестації), яким вирішено призначити новий час складання цього іспиту без визначення конкретної дати. У подальшому новий час та дату складання іспиту Перша кадрова комісія не визначила, графік складання іспиту, зокрема, позивачем, не затвердила, тому рішення Першої кадрової комісії від 23 листопада 2020 року не було реалізовано.
11. Скаржники наполягають на тому, що Законом № 113та Порядком № 221 повторне проходження атестації, крім випадків, визначених цими правовими актами, не передбачено. У розглядуваному випадку підстав для повторного проходження позивачем тестування П`ятнадцятою кадровою комісією не встановлено.
12. З огляду на наведене скаржники переконані в тому, що оскаржуване рішення П`ятнадцятої кадрової комісії є законним та обґрунтованим, а висновки судів першої та апеляційної інстанції - помилковими.
Позиція інших учасників справи
13. Позивач правом на подання відзиву на касаційні скарги не скористався, що відповідно до положень частини четвертої статті 338 КАС України, не перешкоджає перегляду судових рішень у касаційному порядку.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
14. 16 листопада 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Миколаївської обласної прокуратури.
15. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Жука А.В., суддів - Мартинюк Н.М., Мельник Томенко Ж.М.
16. Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою (№К/990/31936/22).
17. Іншою ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2022 року відмовлено Миколаївській обласній прокуратурі у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року у справі №400/11985/21 до закінчення касаційного розгляду.
18. 06 грудня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на зазначені судові рішення.
19. Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2022 року за цією касаційною скаргою відкрито касаційне провадження (№К/990/34370/22).
20. Іншою ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій до закінчення касаційного розгляду.
21. Ухвалами Верховного Суду від 10.07.2023 закінчено підготовчі дії у цій справі, об`єднано касаційні скарги Миколаївської обласної прокуратури (№К/990/31936/22) та Офісу Генерального прокурора (№К/990/34370/22) в одне касаційне провадження, а справу призначено до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
22. ОСОБА_1 працював в органах прокуратури на прокурорських посадах з 16 жовтня 2003 року до 22 жовтня 2021 року (т.1, а.с.36 39).
23. 04 жовтня 2019 року позивач подав заяву на ім`я Генерального прокурора про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію. У цій заяві позивач підтвердив, що усвідомлює та погоджується, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком № 221, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113, його буде звільнено з посади прокурора (т.1, а.с.144).
24. Позивач успішно пройшов перший етап атестації - іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та його допущено до наступного етапу.
25. За результатом складання 04 листопада 2020 року іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап атестації) ОСОБА_1 набрав 83 бали, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту (93 бали). Ці результати відображено у відповідній відомості (т.1, а.с.146 147, 161 163).
26. 23 листопада 2020 року позивач звернувся із заявою на ім`я голови Першої кадрової комісії, у якій просив надати можливість повторно скласти іспит у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, мотивувавши це проблемами в роботі комп`ютера під час тестування, а також хвилюванням, підвищенням тиску та поганим самопочуттям (т.1, а.с.170).
27. За результатами розгляду цієї заяви, а також заяв інших прокурорів, Перша кадрова комісія ухвалила рішення, оформлене протоколом №13 від 23 листопада 2020 року, відповідно до якого заяву позивача задоволено, виключено ОСОБА_1 зі списку осіб, які 04 листопада 2020 року не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності і навички з використанням комп`ютерної техніки та на підставі пункту 7 розділу І Порядку №221 вирішено призначити нову дату складання цього іспиту з внесенням позивача до відповідного графіку (т.1, а.с.164 169).
28. Наказом Генерального прокурора від 16 липня 2021 року № 236 визнано такими, що втратили чинність накази Генерального прокурора від 10 вересня 2020 року № 422, 423, 424 та 425 про створення відповідно першої, другої, третьої та четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).
29. З метою продовження проходження прокурорами атестації наказом Генерального прокурора від 22 липня 2021 року № 239 створено П`ятнадцяту кадрову комісію, якій згідно з актами приймання-передачі було передано відповідні матеріали з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), зокрема й щодо прокурорів стосовно яких прийнято рішення про призначення нового часу складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (т.2, а.с.34-38).
30. 18 серпня 2021 року П`ятнадцята кадрова комісія на своєму засіданні (протокол засідання №2) розглянула питання щодо включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, зокрема, ОСОБА_1 . За результатами голосування 6 членів комісії віддали голоси "проти" включення позивача до відповідного графіку, "за" - 0 (т.1, а.с.172 185).
31. 13 вересня 2021 року П`ятнадцята кадрова комісія на своєму засіданні (оформлено протоколом №11) ухвалила рішення про неуспішне проходження прокурорами атестації згідно з переліком №1 до протоколу засідання. До цього переліку включено ОСОБА_1 (т.1, а.с.186-238).
32. 13 вересня 2021 року П`ятнадцята кадрова комісія ухвалила рішення №240 "Про неуспішне проходження прокурором атестації", у якому зазначено, що прокурор Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_1 за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки набрав 83 бали, що є менше прохідного балу (93), встановленого наказом в.о. Генерального прокурора від 07 жовтня 2020 року №474, він не допускається до етапу проходження співбесіди та припиняє участь в атестації. У зв`язку із цим прокурор ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію (т.1, а.с.239).
33. Наказом керівника Миколаївської обласної прокуратури від 19 жовтня 2021 року №1234 к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 IX з 22 жовтня 2021 року у зв`язку із рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (т.1, а.с.44).
ІІІ. Позиція Верховного Суду
34. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
35. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
36. Колегія суддів, перевіривши доводи касаційних скарг, виходить з такого.
37. Спірні правовідносини між сторонами склалися з приводу рішення П`ятнадцятої кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації.
38. Касаційне провадження у справі, що переглядається, відкрито з підстав, передбачених пунктами 1 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Мотиви, якими скаржники обґрунтували їх наявність, наведено у пунктах 8, 9 цієї постанови.
39. Колегія суддів ураховує, що на час касаційного перегляду цієї справи Верховний Суд вже сформулював правовий висновок у подібних правовідносинах щодо застосування пунктів 11, 14, 17 розділуІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113, який викладено, зокрема, у постановах від 30 листопада 2022 року у справі № 600/6322/21-а, від 09 лютого 2023 року у справах № 380/21729/21 та № 280/11332/21, від 21 лютого 2023 року у справах № 260/6716/21, № 380/22495/21, № 560/3698/22, № 420/23667/21, від 23 лютого 2023 року у справах № 160/20922/21, № 120/15448/21-а, № 260/6744/21, від 20 квітня 2023 року у справі № 140/13818/21 та інших.
40. Практика Верховного Суду щодо застосування указаних норм права у подібних правовідносинах є сталою та послідовною, а висновки, наведені у вищевказаних справах, є релевантними до обставин цієї справи. Колегія суддів не бачить підстав для відступу від цих висновків, вважає їх застосовними до обставин цієї справи і зазначає таке.
41. Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року Конституцію України доповнено статтею 131-1, яка вказує зокрема на те, що за новим українським конституційним правопорядком прокуратуру як інститут, що виконує функцію кримінального переслідування, структурно вмонтовано в загальну систему правосуддя.
42. Отже, Конституція України віднесла прокурорів у розділ правосуддя, змінила характер їх діяльності із загального нагляду на основну функцію кримінального обвинувачення та запровадила нові принципи в проведенні оцінювання як суддів, так і прокурорів.
43. У зв`язку з імплементацією цих змін у національний правопорядок 19 вересня 2019 року прийнято Закон №113 (тут і далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у пункті 1 пояснювальної записки до проєкту якого наголошено, що після ухвалення Закону України "Про прокуратуру" в органах прокуратури не відбулося повноцінного кадрового перезавантаження з метою очищення лав прокурорів від осіб, які не відповідають вимогам доброчесності і професійності, що впливало на належність рівня виконання прокурорами своїх повноважень, а також рівня підтримки діяльності прокуратури суспільством. Цей Закон спрямований не стільки на зміну форми чи змісту діяльності прокуратури, скільки на проведення оцінки діючих прокурорів критеріям професійної компетенції, доброчесності та професійної етики.
44. Отже, проведення атестації прокурорів було визначено на законодавчому рівні як умова реформування органів прокуратури, що стосувалася зокрема усіх без винятку прокурорів, які мали бажання продовжувати працювати в органах прокуратури.
45. За змістом цього Закону реформування прокуратури є цілеспрямованим комплексом процедур і заходів, передбачених чинним законодавством, спрямованих на трансформацію цінностей, принципів, завдань і функцій прокуратури, а також стандартів і організаційно-правових засад її діяльності. Мета цієї реформи - сформувати в Україні ефективну прокуратуру, яка б користувалася повагою та довірою суспільства, а також сформувати високопрофесійний і доброчесний корпус прокурорів.
46. Реалізація кадрового перезавантаження за цим Законом відбувається у формі атестації діючих прокурорів на відповідність критеріям професійної компетенції, доброчесності та професійної етики. Установлена цим Законом атестація не має систематичного характеру, відбувається одноразово за окремим законом, є винятковою.
47. Положення Закону №113щодо процедури переведення діючих прокурорів у разі успішного проходження ними атестації у порядку цього Закону, а також щодо процедури добору на вакантні посади, яка є не складовою процедури призначення на посаду прокурора у розумінні Закону України "Про прокуратуру" (норми щодо якої зупинені відповідно до абзацу 3 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113), а самостійною та тимчасовою процедурою, передбаченою пунктами 20 та 22 розділу ІІ Закону №113, носять тимчасовий характер (до 01 вересня 2021 року).
48. Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором (пункт 9 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" названого Закону). Таким наразі є Порядок №221.
49. Пунктом 21 розділу І Закону №113передбачено заміну слів у Законі України "Про прокуратуру", зокрема слова "Генеральна прокуратура України" (в усіх відмінках) замінено словами "Офіс Генерального прокурора" (в усіх відмінках), а слова "регіональні" словами "обласні"; "місцеві" - "окружні".
50. Відповідно до пункту 7 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" цього ж Закону прокурори, які на день набрання ним чинності займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
51. Суть запровадженого Законом №113етапу реформування прокуратури в частині кадрового перезавантаження полягала у тому, що корпус прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур мав формуватися, зокрема із уже переведених прокурорів, які на день набрання чинності цим Законом працювали на посадах прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних та місцевих прокуратурах та успішно пройшли атестацію у порядку, визначеному Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури".
52. Частиною третьою статті 16 Закону України "Про прокуратуру", в редакції до внесення змін Законом №113, було встановлено, що прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених цим Законом.
53. З набранням чинності Законом №113стаття 16 Закону України "Про прокуратуру" зазнала змін та на момент виникнення спірних правовідносин була викладена в редакції, відповідно до якої прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом (зокрема, на підставі підпункту 12 пункту 21 розділу І Закону №113у частині третій статті 16 слова "цим Законом" замінено словом "законом").
54. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин законодавство, що регулює підстави та порядок звільнення прокурора з посади або припинення його повноважень, не обмежувалось виключно положеннями Закону України "Про прокуратуру".
55. Згідно з підпунктом 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1 4 пункту 7 цього розділу, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови настання однієї з таких підстав, зокрема, рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.