ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
11 липня 2023 року
справа № 420/8983/20
адміністративне провадження № К/9901/31146/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області ВП (далі - ГУ ДПС ЄДРПОУ ВП 44069166)
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року (судді: Бойка А. В., Федусик А. Г, Шевчук О. А.),
у справі №420/8983/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство "Рідна природа"
до Головного управління ДПС в Одеській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
УСТАНОВИВ:
Рух справи
15 вересня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство "Рідна природа" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) предметом якого, з урахуванням заяви про уточнення позовної заяви від 24 вересня 2020 року, є заявлені до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № № 0011063307, 0011073307, 011053307 від 07 травня 2020 року та податкових повідомлень-рішень № № 001746502, 001749502, 001751502, 001753502 від 28 серпня 2020 року, прийнятих на підставі акта документальної планової виїзної перевірки №369/15-32-05-02/19058491 від 19 березня 2020 року з урахуванням рішення ДПС України №6107/6/99-00-06-02-01-06 від 21 серпня 2020 року.
17 грудня 2020 року рішенням Одеського окружного адміністративного суд позов Товариства задоволено.
07 липня 2021 року постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове судове рішення про часткове задоволення позову, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 28 серпня 2020 року №001746502 на суму 29 695 738,50 грн, №001749502, №001751502, №001753502. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
18 серпня 2021 року ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року (в частині задоволення позовних вимог).
20 жовтня 2021 року ухвалою Верховного Суду, з урахуванням виконання ухвали цього суду від 31 серпня 2021 року, якою касаційну скаргу податкового органу залишено без руху, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребувані матеріали справи з Одеського окружного адміністративного суду.
04 листопада 2021 року справа №420/8983/20 надійшла до Верховного Суду.
29 червня 2023 року призначено та здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи між суддями на підставі розпорядження заступника керівника секретаріату КАС ВС від 28 червня 2023 року №1020/0/78-23.
29 червня 2023 року справу №420/8983/20 прийнято до провадження визначеним складом колегії, яка розглядає справу, про що постановлена ухвала.
Доводи касаційної скарги
Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначено, що доводи касаційної скарги підлягають перевірці під час касаційного перегляду справи.
Скаржник у касаційній скарзі просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у справі №420/8983/20 в частині задоволення позову, прийняти нову постанову, якою касаційну скаргу податкового органу задовольнити, а в задоволені позовних вимог Товариства відмовити повністю.
15 листопада 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив за підписом директора Товариства на касаційну скаргу відповідача, в якому він просить залишити касаційну скаргу податкового органу без задоволення, а постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у справі №420/8983/20 без змін.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Обставини справи
Суди попередніх інстанцій установили, що протягом лютого - березня 2020 року посадовими особами податкового органу проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства, зокрема з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2017 року по 30 вересня 2019 року, результати якої викладені в акті перевірки від 19 березня 2020 року, № 369/15-32-05-02/19058491 (далі - акт перевірки).
На підставі висновків акта перевірки, з урахуванням результатів апеляційного адміністративного оскарження, керівник податкового органу 28 серпня 2020 року прийняв податкові повідомлення - рішення, правомірність прийняття яких є предметом касаційного перегляду.
Податковим повідомленням-рішенням № 001746502 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 29 704 737, 00 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями 19 803 158 грн, за штрафними (фінансовими)санкціями 9 901 579 грн. За висновком податкового органу, правовою підставою збільшення суми грошового зобов`язання є порушення платником податку пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137 ПК України, підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій зазначено абзац 2 пункту 123.1 статті 123 цього кодексу (т. 1 а. с. 36).
Суд апеляційної інстанції це податкове повідомлення-рішення скасував на суму 29695738 грн 50 коп. (абзац четвертий резолютивної частини постанови), та повністю скасував абзацом п`ятим резолютивної частини цієї ж постанови (том 17 аркуш справи 51).
Висновками акта перевірки, окрім зазначених норм, також наведені норми пунктів 5, 7, 8, 10, 21 П(С)БО 15 "Дохід", пункту 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання", пунктів 7, 11, 15 П(С)БО 16 "Витрати", пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за №168/704. Результатом цих порушень, за висновком податкового органу, стало заниження податку на прибуток на загальну суму 20721088 грн, в тому числі в наступних податкових періодах: 2017 рік на суму 1 893 255 грн (Декларація за 2017 рік) показники за період 01 липня 2016 року по 30 червня 2017 року; 2017 рік на суму 8 560 717 грн (Декларація за 2017 рік) показники за період 01 липня 2017 року по 31 грудня 2017 року; 2018 рік на суму 6 289 647 грн (Декларація за 2018 рік); 9 місяців 2019 року на суму 3 977 469 грн (Декларація за 9 місяців 2019 року).
Податковим повідомленням-рішенням №001751502 зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 3 044 094 грн за вересень 2019 року, за порушення пунктів 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, підпункту "б" 192.1.1. пункту 192.3. статті 192, пункту 199.1 статті 199, розділу V ПК України (том 1 аркуш справи 38).
Податковим повідомленням-рішенням № 001753502 до Товариства застосовано штраф відповідно до статті 120-1 ПК України на суму 7 220 115,00 грн, з огляду на те, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних за звітні періоди грудень 2017 року, грудень 2018 року та вересень 2019 року встановлено відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України податкових накладних/розрахунків коригування на суму податку на додану вартість 14 440 230 грн (том 1 аркуш справи 39).
Податковим повідомленням-рішенням № 001749502 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 17 095 584,00 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями 11397056 грн, за порушення пунктів 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, "б" підпункту 192.1.1. пункту 192.3. статті 192, пункту 199.1 статті 199 розділу V ПК України, та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 5 698 528 грн на підставі абз. 2 пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.
Висновки суду апеляційної інстанції
Перевіркою відображених у рядку 01 декларації "Дохід від будь-якої діяльності 2017, 2018 роки та 9 місяців 2019 року встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва (пшениці 3-го класу, ріпаку, соняшника, кукурудзи), надання в оренду транспортних засобів, послуги з посівів зернових культур, послуги зі збирання соняшника, послуги внесення мінеральних добрив, перевезення вантажів тощо.
Предметом дослідження судом апеляційної інстанції податкових правопорушень було встановлення заниження показників фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), що визначений у фінансовій звітності на суму 115 117 154 грн, в тому числі: у 2017 році на суму 10 518 082 грн (показники за період 01 липня 2016 року по 30 червня 2017 року); у 2017 році на суму 47559 537 грн (показники за період з 01 липня 2016 року по 30 червня 2017 року; 2018 рік на суму 34 942 484 (декларація за 2018 рік), 9 місяців 2019 року на суму 22 097 052 грн (декларація за 9 місяців 2019 року).
Так, перевіркою встановлено, що в порушення вимог податкового законодавства позивач завищив собівартість на загальну суму обсягу 10 518 082 грн, внаслідок порушень встановлених та описаних в попередньому акті документальної планової виїзної перевірки за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року по взаємовідносинах з контрагентами постачальниками: ТОВ "Фаворит-Карт" та ТОВ "Грандюгторг" по придбанню запасних частин та кормів. Тотожність предмету перевірки з цього питання заперечується відповідачем доводами касаційної скарги.
Податковий орган посилався на те, що згідно узагальненої податкової інформації, отриманої від ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, ТОВ "Фаворит-Карт" не знаходиться за податковою адресою, а аналіз виписаних та зареєстрованих податкових накладних свідчить про те, що товари, які відображені в накладних, виписаних на адресу ТОВ "Фаворит-Карт" не придбавалися його контрагентами, у постачальників відбувається підміна номенклатури товарів в зв`язку з відсутністю придбання реалізованих товарів/робіт (послуг). З огляду на викладене податковий орган дійшов висновку, що операції по ланцюгу постачання до ТОВ "Фаворит-Карт" спрямовані на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третіми особами.
Податковий орган посилався на те, що до перевірки не надано первинних документів, а саме актів списання комбікормів, запасних частин та супорта амортизатора, придбаних у даних постачальників.
Контролюючий орган посилався на завищення позивачем собівартості на загальну суму 40 882 417 грн внаслідок безпідставного включення до собівартості продукції та р. 2050 Звіту про фінансові результати "Собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" без визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені в одному й тому ж податковому періоді. Встановлено, що показник собівартості було сформовано в тому числі за рахунок списання витрат, пов`язаних з наданням сільськогосподарських послуг (послуги з посіву гороху, послуги з посіву ячменю, послуги з культивації, обприскування, послуги із збирання соняшнику, вирощуванням рапсу, пшениці, ячменю), які були надані та реалізовані замовникам-покупцям. Перевіркою актів виконаних робіт ТОВ "ОПСВП "Рідна природа", наданих замовникам, встановлено відсутність кількісних та вартісних показників щодо фактично витраченого обсягу палива, запасних частин тощо. Також перевіркою актів списання товарів встановлено відсутність зазначення показників щодо гектарів площ відповідних сільськогосподарських культур, на які витрачено мінеральні добрива, у зв`язку з чим неможливо розрахувати норми списання мінеральних добрив, не надано технологічних карт по видам культур, витрати пального, не надано документів на списання палива.
З огляду на зазначене податковий орган посилався на безпідставне включення витрат до показника собівартості реалізованої продукції, у зв`язку з неналежним складанням та заповненням підтверджуючих документів щодо списання та включення до витрат, неможливістю співставлення обсягу витрат з доходом, для отримання якого вони придбані.
Контролюючий орган дійшов висновку про не підтвердження позивачем показника собівартості первинними документами, посилався на відсутність первинних документів щодо формування показників собівартості на загальну суму 25 161 364 грн.
Також встановлено, що ТОВ "ОПСВП "Рідна природа" придбано мінеральне добриво від постачальника ТОВ "СКС", яке в подальшому було списано згідно актів списання товарів, однак, до перевірки не надано сертифікати якості виробника, товарно-транспортні накладні на перевезення вищезазначеного товару.
При проведенні перевірки контролюючим органом враховані дані інформаційної системи "Податковий блок", ЄРПН, Архіву електронної звітності для дослідження ланцюгу постачання товару.
Контролюючий орган посилався на те, що позивач фактично отримав товар за 2017 рік від операцій з отримання товарів, робіт (послуг), які були включені до складу собівартості та не підтверджені первинними документами, що свідчить, на думку контролюючого органу, про нереальні (оформлені лише документально) операції з придбання товарів/послуг. Такі операції контролюючим органом кваліфіковано як безоплатно отримані товари, роботи (послуги), наданими іншими невідомими особами у зв`язку з не підтвердженням отримання товарів, робіт (послуг) від постачальника.
По взаємовідносинам з постачальником ТОВ "Кастар" не підтверджено взаємовідносини на суму обсягу 324 595,50 грн, оскільки до перевірки не надано первинних документів.
Податковим органом встановлено також заниження позивачем фінансового результату на суму 2 103 616,44 грн у зв`язку з ненаданням документального підтвердження включених сум до рядка 2180 "Інші операційні витрати", що впливають на формування доходів та враховуються при визначенні об`єкта оподаткування на 2 103 616 грн.
Стосовно податку на додану вартість, суд апеляційної інстанції зазначив про два види податкових правопорушень встановлених податковим органом: щодо заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку з нездійсненням нарахування податкових зобов`язань на вартість придбаних товарів (палива, мінеральних добрив, запасних частин тощо) включених до витрат, що використано в операціях, що не є господарською діяльністю платника, а також неналежне складання та заповнення підтверджуючих первинних документів щодо списання та включення до витрат товарів, придбаних для вирощування сільськогосподарських культур, в результаті чого встановлено відсутність підтвердження використання їх в господарській діяльності.