Постанова
Іменем України
10 липня 2023 року
м. Київ
справа № 359/6722/16-ц
провадження № 61-5394 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Сенс Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
представника відповідача- адвокат Самчук Марина Валеріївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Самчук Марини Валеріївни, на постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року у складі колегії суддів: Суханової Є. М.,
Сушко Л. П., Олійника В. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та судових рішень
У серпні 2016 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", правонаступником якого стало акціонерне товариство "Альфа-Банк", після зміни назви - акціонерне товариство "Сенс Банк" (далі - АТ "Сенс Банк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило суд стягнути
з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 07 травня 2008 року № 030.29-50/342-К у розмірі 65 301,50 доларів США, еквівалент -
1 635 423,63 грн, та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області
від 26 жовтня 2016 року відкрито провадження у справі.
Судовий розгляд неодноразово відкладався з різних процесуальних підстав.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області
від 09 березня 2021 року клопотання представника ОСОБА_1 -адвоката Самчук М. В., про залишення позову без розгляду задоволено. Позов АТ "Сенс Банк" залишено без розгляду.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року апеляційну скаргу АТ "Сенс Банк" задоволено. Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 березня 2021 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 -адвоката Самчук М. В., на постанову Київського апеляційного суду
від 09 вересня 2021 року відмовлено (провадження № 61-15762ск21).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області
від 09 листопада 2022 року клопотання представника ОСОБА_1 -адвоката Самчук М. В., про витребування доказів задоволено. Витребувано в АТ "Сенс Банк" відповідні докази.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області
від 05 грудня 2022 року позов АТ "Сенс Банк" залишено без розгляду.
Суд першої інстанції залишив позов банка без розгляду на підставі пункту 9 частини першої статті 257 ЦПК України, так як позивач без поважних причин не надав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
АТ "Сенс Банк" оскаржило вищевказану ухвалу в апеляційному порядку.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
Постановою Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року апеляційну скаргу АТ "Сенс Банк" задоволено. Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2022 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції зробив помилкові висновки про невиконання позивачем ухвали міськрайонного суду від 09 листопада 2022 року про витребування доказів.
На виконання вказаної ухвали про витребування доказів представник банка направив на адресу суду виписки по рахункам кредитного договору
за період із 07 травня 2008 року по 04 березня 2011 року. Суд першої інстанції не зазначив, у чому саме полягали перешкоди для вирішення спору за наявними у справі письмовими доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2023 року до Верховного Суду,
представник ОСОБА_1 - адвокат Самчук М. В., просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду й залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано дану цивільну справу
із суду першої інстанції. У задоволенні клопотання представника
ОСОБА_1 - адвоката Самчук М. В., про зупинення дії оскаржуваного судового рішення відмовлено. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву
на касаційну скаргу.
У травні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Самчук М. В.,
про зупинення дії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права й безпідставно скасував ухвалу суду першої інстанції про залишення позову банка без розгляду, яка є законною
та обґрунтованою.
Зокрема, апеляційний суд не повідомив відповідача про розгляд справи
у суді апеляційної інстанції, позбавивши її можливості подати відзив
на апеляційну скаргу. Ухвала про відкриття апеляційного провадження відповідачу не направлялася, у зв`язку з чим до апеляційного суду було подано клопотання про надання копії цієї ухвали та апеляційної скарги. Проте, суд апеляційної інстанції розглянув справу в день вручення відповідачеві копії ухвали про відкриття апеляційного провадження
та апеляційної скарги, порушивши принцип рівності сторін.
При цьому суд апеляційної інстанції не мав права розглядати справу
в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (частина третя статті 368 ЦПК України, стаття 369 ЦПК України).
Указане є обов`язковою підставою для скасування судового рішення
(пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).
Крім того, суд апеляційної інстанції не надав оцінку підставам залишення судом першої інстанції позову банка без розгляду. Банк свідомо зловживає своїми процесуальними права, не виконує ухвалу суду про витребування доказів, не з`являється у судові засідання. При цьому суд уже залишав позов банка без розгляду у зв`язку із неявкою позивача.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надійшов.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених
у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Самчук М. В.,підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої
або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права
і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,
що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання
про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права,
які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411,
частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного
у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси
у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон
або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи,
яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги
такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту,
який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд
при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду
з прав людини" закріплено, що на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема брати участь
у судових засіданнях, подавати свої доводи, міркування щодо питань,
які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб (стаття 43 ЦПК України).
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка відповідно
до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Складовою частиною визначеного статтею 6 Конвенції права
на справедливий суд є принцип рівності сторін, який передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що право
на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має
на увазі право на "усне слухання". Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було