ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2023 року
м. Київ
справа № 420/12858/22
адміністративне провадження № К/990/8143/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 (ухвалене судом у складі головуючого судді Самойлюк Г.П.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2023 (прийняту судом у складі: головуючого судді Осіпова Ю.В., суддів: Косцової І.П., Скрипченка В.О.) у справі № 420/12858/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області (далі-відповідач, УПСЗН Одеської РДА Одеської області), в якому позивач просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати їй разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року в розмiрi п`яти мінімальних пенсій за віком;
зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 5000 грн.
Крім того, позивач просила стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомоги в розмірі 2000, 00 грн.
Позов обґрунтовує тим, що у 2022 році вона отримала одноразову грошову допомогу до 5 травня у розмірі, меншому ніж передбачено частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". На думку позивача після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 вона набула право на допомогу до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, передбачену частиною 5 статті12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Позивач вважає, що відповідачем порушено її право на отримання разової грошової допомоги відповідно до чинного законодавства.
Крім того, вказувала, що неправомірними діями відповідача їй спричинена моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях, що пов`язані із обмеженням її соціальних прав.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2022, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2023, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач діяв правомірно, так як враховуючи положення статті 64 Конституції України, частини другої статті 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" № 389, частини сьомої статті 20 та абзацу 3 підпункту 2 пункту 22 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня мала здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого Постановою № 540.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2023 року позивач звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2023, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційна скарга обґрунтована існуванням необхідності відступлення від висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22. Заявник касаційної скарги вказує, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 не вводились обмеження прав і свобод громадян України, зокрема, в частині розміру одноразової грошової допомоги до 5 травня, яка передбачена статтями 12-16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", через що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань".
Відповідач відзив на касаційну скаргу не надіслав.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Верховний Суд ухвалою від 22.03.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до посвідчення від 05.08.2020 серії НОМЕР_1, є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни - учасників бойових дій.
21.09.2022 позивач звернулася до відповідача із письмовою заявою щодо нарахування та виплату їй грошової допомоги до 5 травня 2022 у розмірі п`яти ти мінімальних пенсій за віком.
Однак, відповідач своїм листом від 26.04.2022 №01-11/1064 за результатами розгляду вказаної заяви щодо перерахунку та виплати разової грошової допомоги до 5 травня в 2022, як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, повідомив про те, що грошова допомога до 5 травня за 2022 була призначена та виплачена їй у відповідності до вимог чинного законодавства у розмірі - 1491 грн.
Не погодившись із виплаченою сумою одноразової грошової допомоги, позивач звернулася до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справі, яка розглядається, ключовим є питання визначення в умовах воєнного стану розміру виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, переглядаючи справу № 560/8064/22 в касаційному порядку, у постанові від 13.06.2023 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22 щодо застосування положень статті 13 Закону № 3551-XII, частини другої статті 20 Закону № 389-VІІІ, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та Порядку № 540 у подібних правовідносинах щодо нарахування та виплатити щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному вказаним Порядком, з огляду на те, що Судом не можуть бути застосовані нормативно-правові акти органів державної влади, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, оскільки вони є такими, що суперечать статті 17 Основного Закону та спеціальному законодавству, яке регулює забезпечення державою соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України шляхом надання їм пільг і гарантій соціального захисту відповідно до законодавства, а мають бути застосовані саме положення статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону України № 367-ХІV, згідно із якою щорічна разова грошова допомога до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни виплачується у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Так, у постанові від 13.06.2023 у справі №560/8064/22 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував наступний висновок:
" 1) держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності без запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність (ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни), та членів їхніх сімей;
(2) Бюджетним кодексом України не можна доручати Кабінету Міністрів України встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом регулювання спеціального Закону № 3551-ХІІ;
(3) тимчасове обмеження окремих соціальних пільг особам, які захищають або захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону № 389-VIII, може відбуватись за умови внесення змін до спеціального Закону № 3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій;
(4) Уряд в додатку до Порядку № 540 установив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, зокрема, інвалідам війни здійснюється у розмірах: I групи - 4421 гривня, II групи -3906 гривень, III групи - 3391 гривня, тобто визначив інші, ніж у вказаному Законі, розміри щорічної допомоги до 5 травня, що свідчить про невідповідність такого нормативного акта Кабінету Міністрів України положенням Закону № 3551-XII, який має вищу юридичну силу, а відтак положення цього Порядку щодо визначення розмірів такої щорічної разової грошової допомоги не можуть бути застосовані у відносинах її виплати у 2022 році;
(5) виплата інвалідам війни щорічної разового грошової допомоги до 5 травня у 2022 році має здійснюватися відповідно до статті 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV, у таких розмірах:
I групи - десять мінімальних пенсій за віком;
II групи - вісім мінімальних пенсій за віком;
III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду до спірних відносин, які виникли у справі, яка переглядається, Судова палата виходить із того, що оскільки на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення статті 13 Закону № 3551-XII і Порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення частини третьої статті 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.
Окрім того, Судова палата вважає безпідставними доводи скаржника про те, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 2 постанови № 540 виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій."
Застосовуючи наведені вище правові висновки Судової палати Верховного Суду до правовідносин, які виникли у справі, що розглядається, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення статті 12 Закону №3551-XII і Порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення частини третьої статті 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.
Отже, позивач має право на отримання щорічної допомоги до 5 травня у 2022 році у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права при ухваленні судових рішень.
Аналогічна правова позиція за подібних правовідносин викладена в постанові Верховного Суду від 21.06.2023 у справі справа № 580/4476/22.
Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій із прийняттям нового рішення про задоволення позову в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди колегія суддів зазначає таке.
Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Приписами статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно зі статтею 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: