ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2023 року
м. Київ
справа № 820/10147/15
адміністративне провадження № К/9901/30974/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів -Юрченко В.П., Бившева Л.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2017 року (Суддя: Спірідонов М.О.),
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 року (Судді: Григоров А.М., Подобайло З.Г., Тацій Л.В.),
у справі № 820/10147/15
за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби
до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"
про накладення арешту на рахунки,
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2015 року Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС, посилаючись на вимоги пп. 20.1.33 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (враховуючи пп. 87.3.2 п. 87.3 статті 87 Податкового кодексу України) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило суд накласти арешт на рахунки Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" а саме № НОМЕР_1 відкритий у ПУАТ "ФІДОБАНК", № НОМЕР_2 відкритий у АБ "Укргазбанк" № НОМЕР_3 відкритий у АБ "Укргазбанк" № НОМЕР_4 відкритий у м. Харкові .ГРУ ПАТ КБ"ПРИВАТБАНК", м. Харків, № НОМЕР_7 відкритий у м. Харкові. ГРУ ПАТ КБ"ПРИВАТБАНК", м. Харків, № НОМЕР_5 відкритий у Ф-Я АГ "УКРЕКСІМБАНК", м. Харків, № НОМЕР_8 відкритий у ПАТ "МЕГАБАНК", м. Харків, № НОМЕР_6 відкритий у ПАТ "МЕГАБАНК", м. Харків, № НОМЕР_6 відкритий у ПАТ "МЕГАБАНК", м. Харків, № НОМЕР_13 відкритий у ПАТ "МЕГАБАНК", м. Харків, № НОМЕР_9 відкритий у ПАТ "МЕГАБАНК", м. Харків, № НОМЕР_10 відкритий у АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", № НОМЕР_12 відкритий у ГУ ДКСУ у Харківській області, № НОМЕР_16 відкритий у ГУ ДКСУ у Харківській області, НОМЕР_11 відкритий у ГУ ДКСУ у Харківській області, № НОМЕР_14 відкритий у ГУ ДКСУ у Харківській області, № НОМЕР_17 відкритий у ГУ ДКСУ у Харківській області, № НОМЕР_18 відкритий у ГУ ДКСУ у Харківській області, НОМЕР_15 відкритий у ГУ ДКСУ у Харківській області, на суму 121 356 859,70 грн (а.с. 1-9, 40, 68-69).
Первісно викладені в позовній заяві підстави для накладення арешту на рахунки підприємства, обґрунтовані контролюючим органом наявністю у відповідача податкового боргу в розмірі 121 133 824,03 грн, який визначений відповідачем у вимозі від 23.04.2015 року № 24-25, сформованій внаслідок неповного погашення самостійно визначених відповідачем до сплати в декларації з податку на прибуток від 26.02.2015 року сум податку на прибуток підприємств у розмірі 125 525 175 грн (ряд. 14 декларації) та авансових внесків з податку на прибуток в розмірі 10 460 431 грн (ряд. 23 декларації). Подальше збільшення позовних вимог 06.10.2015 року (до суми 121 356 859,70 грн) обґрунтовано контролюючим органом збільшенням податкового боргу, що не було спірним під час розгляду справи між сторонами (а.с. 40, 68/звор.).
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено із посиланням на відсутність податкового боргу, який слугував підставою для накладення адміністративного арешту на кошти, внаслідок скасування рішенням суду, яке набрало законної сили (справа № 820/6453/15) вимоги про сплати боргу від 23.04.2015 року № 24-25 (а.с. 130-131, 157-159).
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в обґрунтування доводів якої, посилаючись на вимоги пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України скаржник вказав на неврахування судами попередніх інстанцій, що на момент подання цієї позовної заяви, підприємством не було погашено суму податкового боргу, визначену в декларації з податку на прибуток від 26.02.2015 року в повному обсязі (ряд. 14, 23), в подальшому пред`явлену до сплати у вимозі від 23.04.2015 року № 24-25 (отриманої підприємством 27.04.2015 року), а тому вищезазначені несплачені суми набули статусу податкового боргу. Враховуючи викладене, просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про задоволення адміністративного позову (а.с. 165-166).
Представником відповідача надіслано на адресу суду відзив на касаційну скаргу, в якому останній просив суд відмовити в задоволенні касаційної скарги і залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, посилаючись на відсутність податкового боргу, покладеного в підставу даного позову про накладення адміністративного арешту на кошти (внаслідок скасування в судовому порядку в межах справи № 820/6453/15 вимоги про сплати боргу).
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, прийнято її до провадження, закінчено підготовку справи до касаційного розгляду, а також призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України) арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Отже наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Податковий борг в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.