Постанова
Іменем України
21 червня 2023 року
м. Київ
справа № 761/33183/20
провадження № 61-11845св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом",
третя особа - Національне агентство з питань запобігання корупції,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року у складі судді Рибака М. А. та постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., та
касаційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції на постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що 05 жовтня 2020 року він перебував на лікарняному і засобами поштового зв`язку отримав лист від ДП "НАЕК "Енергоатом" від 30 вересня 2020 року № 13053 за підписом виконавчого директора Янішевського В., яким на його адресу направлено наказ ДП "НАЕК "Енергоатом" від 30 вересня 2020 № 784 "Про застосування дисциплінарного стягнення".
Позивач із вказаним наказом не погоджується та зазначав, що він винесений із грубим порушенням чинного законодавства, зокрема Закону України "Про запобігання корупції", Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), порушує його права та законні інтереси, а тому підлягає скасуванню, виходячи із такого.
Так, згідно з розпорядженням про відрядження від 25 вересня 2020 року, за невиконання якого позивача притягнено до дисциплінарної відповідальності, з метою реалізації задекларованої політики ДП "НАЕК "Енергоатом", своєчасного відстеження та оцінки корупційних ризиків, відряджено директора із запобігання і протидії корупції - радника президента ОСОБА_1 до ВП "Хмельницька АЕС" (м. Нетішин Хмельницької області) терміном 26 діб - із 28 вересня 2020 року до 23 жовтня 2020 року. Директору із запобігання і протидії корупції - раднику президента ОСОБА_1 вказано провести оцінку встановлених організаційно-розпорядчими та виробничими документами ВП "Хмельницька АЕС" наявних корупційних ризиків, перевірити достатність та належність заходів, що вживаються для їх усунення, підготувати за результатами пропозиції і план заходів щодо недопущення негативних наслідків та подати на затвердження звіт про проведену роботу.
Позивач посилався на порушення процедури при оформленні наказу про відрядження та втручання в незалежність діяльності Уповноваженого (особи, відповідальної за реалізацію антикорупційної програми), зокрема, оскаржуваний наказ не було завізовано керівником структурного підрозділу, в якому він працює, його не було забезпечено коштами для відрядження на 26 діб.
Переконував, що мета наказу про відрядження та поставлені завдання суперечать чинним процедурам у компанії і Закону України "Про запобігання корупції".
Відповідно до пункту 6.2 Антикорупційної програми внутрішня оцінка корупційних ризиків проводиться Робочою комісією з оцінки корупційних ризиків, а головою Робочої комісії є уповноважений з реалізації антикорупційної програми, тобто позивач.
Таким чином, позивач позбавлений повноважень одноособово проводити оцінку корупційних ризиків і позбавлений можливості проводити оцінку встановлених організаційно-розпорядчими та виробничими документами ВП "Хмельницька АЕС" наявних корупційних ризиків.
Про зазначені обставини і неможливість виконання наказу про відрядження позивач повідомив т.в.о. президента ОСОБА_2 службовою запискою від 25 вересня 2020 року № 34-18/748. Зокрема, позивач в цій службовій записці наголосив, що готовий виконувати законні накази т.в.о. президента ОСОБА_2, доручення, вказівки чи розпорядження тощо. З метою забезпечення виконання підпункту 2.2.1 Комплаєнс-політики ДП "НАЕК "Енергоатом" та належної реалізації пункту 3.1 Антикорупційної програми, у службовій записці поставлені питання: відмінити наказ про відрядження ОСОБА_1 від 25 вересня 2020 року № 346-в як такий, що суперечить Закону України "Про запобігання корупції", Антикорупційній програмі і Комплаєнс-політиці компанії. Після затвердження Робочої комісії з оцінки корупційних ризиків розглянути доцільність відрядження складу комісії на ВП "Хмельницька АЕС" для проведення оцінки корупційних ризиків як на підрозділ, де вищим керівництвом ДП "НАЕК "Енергоатом" і країни заплановане велике атомне будівництво. В разі прийняття будь-яких рішень про відрядження позивача, дотримуватись процедури компанії з оформлення службових відряджень.
Також позивач зазначав, що з 29 вересня до 09 жовтня 2020 року він перебував на лікарняному, тобто 30 вересня 2020 року, в день винесення йому догани, він не перебував на робочому місці у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності.
Позивач вказував, що про цей факт відповідач був проінформований, оскільки наказом ДП "НАЕК "Енергоатом" від 29 вересня 2020 року № 1063-к "Про виконання обов`язків" за підписом т.в.о. президента ОСОБА_2 на період тимчасової непрацездатності директора із запобігання і протидії корупції - радника президента ОСОБА_1 виконання обов`язків покладено на іншого фахівця. Тобто станом на 30 вересня 2020 року відповідач володів інформацією про те, що позивач не перебував на роботі у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю.
Окрім того, позивач вважав, що т.в.о. президента ОСОБА_2, видаючи оскаржуваний наказ, порушив існуючі процедури в ДП "НАЕК "Енергоатом", встановлені Інструкцією з дисциплінарних стягнень, зокрема не забезпечив отримання письмових пояснень від позивача про можливе порушення трудової дисципліни.
Сукупність вказаних порушень чинного законодавства та внутрішніх процедур в ДП "НАЕК "Енергоатом" при виданні оскаржуваного наказу і застосуванні до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, на його думку, свідчить, що відповідач за цих обставин діяв упереджено та незаконно.
Крім того, позивач вказував, що відповідач порушив вимоги Закону України "Про запобігання корупції", у зв`язку із неодноразовими повідомленнями позивача компетентних органів щодо порушення Закону України "Про запобігання корупції" т.в.о. президента ОСОБА_2, внаслідок чого позивач набув статусу викривача та його не могло бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за такі дії.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд визнати незаконним та скасувати наказ ДП "НАЕК "Енергоатом" від 30 вересня 2020 року № 784 "Про застосування дисциплінарного стягнення"; витрати із судового збору та інші витрати, пов`язані із розглядом цього позову, покласти на відповідача.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 24 лютого 2021 року задоволено клопотання представника відповідача та Національного агентства з питань запобігання корупції та залучено до участі у справі Національне агентство з питань запобігання корупції як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано наказ ДП "НАЕК "Енергоатом" від 30 вересня 2020 року № 784 "Про застосування дисциплінарного стягнення". Стягнено з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн та 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, вказав, що відповідач при видачі оскаржуваного наказу не врахував вимог Інструкції про відрядження, Антикорупційної програми, Положення про порядок оцінки корупційних ризиків в діяльності ДП "НАЕК "Енергоатом", а тому наказ про застосування дисциплінарного стягнення не можна вважати законним та обґрунтованим. Відповідач видав наказ про відрядження з порушенням Інструкції про відрядження в межах України працівників ДП "НАЕК "Енергоатом", зокрема наказ про відрядження не підготовлений структурним підрозділом, в якому працює особа, що направляється у відрядження; не завізований керівником структурного підрозділу, в якому працює особа, що направляється у відрядження, тобто з порушенням пункту 2.4. цієї Інструкції. Також суд погодився із доводами позивача про те, що вказаний наказ є незаконним та виданий на порушення затверджених документів, що діють в компанії, зокрема пункту 10.07 Антикорупційної програми підприємства.
Суд першої інстанції стягнув із відповідача лише 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу із заявлених ОСОБА_1 51 725,84 грн, пояснюючи це тим, що у позовній заяві він не навів попередню орієнтовну суму судових витрат на професійну правничу допомогу, позивач є адвокатом та фахівцем у галузі права, самостійно підготував та підписав позовну заяву, та дійшов висновку, що сума у розмірі 20 000,00 грн є справедливою компенсацією понесених позивачем витрат з урахуванням складності справи, тривалості її розгляду та обсягом наданих адвокатом послуг вже після укладення договору про надання правничої допомоги.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом" задоволено. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ДП "НАЕК "Енергоатом" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 261,20 грн.
Апеляційний суд дійшов висновку, що наказ про застосування дисциплінарного стягнення за формою та змістом повністю відповідає статтям 147, 149 КЗпП України, Інструкції про порядок застосування до працівників ДП "НАЕК "Енергоатом" заходів дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни ІН-Д.0.07.365-18, у ньому чітко вказано, яке саме порушення допущено позивачем відповідно до окремих пунктів посадової інструкції директора із запобігання і протидії корупції - радника президента ІП-К.6.34.001-19. Необґрунтованим, на думку апеляційного суду, є висновок суду першої інстанції про те, що наказ про відрядження від 25 вересня 2020 року № 346-в не був підготовлений відповідним структурним підрозділом, оскільки позивач як директор - радник президента за своєю посадою до окремого підрозділу ДП НАЕК "Енергоатом" не входить та перебуває у безпосередньому підпорядкуванні президента компанії, так як, приймаючи вказані доводи позивача як підставу незаконності цього наказу, суд першої інстанції не вказав, яким саме керівником, якого саме структурного підрозділу мав бути підготовлений такий наказ та, відповідно, завізований.
Апеляційний суд вказав, що невиконання позивачем наказу про відрядження від 25 вересня 2020 року № 346-в є невиконанням ним своїх посадових обов`язків, яке полягало, зокрема, у недотриманні ним особисто організаційно-розпорядчої документації та розпорядження свого керівника - президента компанії, у безпосередньому підпорядкуванні якого перебував позивач, а завдання, які ставились наказом від 25 вересня 2020 року № 346-в про відрядження, безпосередньо пов`язані із посадовими обов`язками позивача.
Також апеляційний суд на спростування доводів позивача про те, що суд першої інстанції не врахував статусу ОСОБА_1 як викривача корупції та неможливості у зв`язку з цим застосування до нього дисциплінарної відповідальності, зазначив, що обов`язок забезпечувати повідомлення у письмовій формі спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції у разі виявлення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками компанії безпосередньо передбачений підпунктом 4.1.16 пункту 4.1 посадової інструкції позивача, а тому ОСОБА_1 як особа, відповідальна за реалізацію антикорупційної програми компанії, не міг набути статусу викривача, так як направлення службової записки було його безпосереднім посадовим обов`язком. Вказане, на переконання апеляційного суду, повністю узгоджується із листом НАЗК від 21 грудня 2020 року за № 23-04/67326/20 та Антикорупційною програмою ДП НАЕК "Енергоатом" ПМ -Д.0.34.621-20.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи
У листопаді 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції - змінити, доповнивши його мотивувальну частину оцінкою обставин щодо застосування до ОСОБА_1 негативних заходів дисциплінарного характеру у зв`язку з набуттям ОСОБА_1 статусу викривача корупції; в частині стягнення витрат на правову допомогу - додатково стягнути з ДП НАЕК "Енергоатом" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 31 972,84 грн; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Касаційна скарга містить також клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків Верховного Суду, висловлених у постановах від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17, від 15 серпня 2019 року у справі № 815/2074/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 454/261/18, від 05 лютого 2020 року у справі № 480/263/19, від 30 березня 2020 року у справі № 489/7807/18, від 11 червня 2020 року у справі № 816/1874/17, від 11 лютого 2021 року у справі № 260/26/19, від 17 лютого 2021 року у справі № 554/285/19, від 18 березня 2021 року у справі № 219/2474/19 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України).
У касаційній скарзі заявник також зазначає, що ОСОБА_1, відповідно до вимог Антикорупційної програми ДП НАЕК "Енергоатом", статті 61 Закону України "Про запобігання корупції", підпункту 4.1.16 посадової інструкції директора із запобігання і протидії корупції - радника президента, не мав повноважень та компетенції одноособово здійснювати оцінку корупційних ризиків; апеляційний суд не здійснив належну оцінку наказу про відрядження та невідповідності цього наказу вимогам пункту 6.2 Антикорупційної програми ДП НАЕК "Енергоатом" від 28 квітня 2020 року та пункту 3.3 Положення про порядок оцінки корупційних ризиків в діяльності ДП НАЕК "Енергоатом"; не врахував правомірність дій ОСОБА_1 та обґрунтування ним підстав неможливості виконання наказу про відрядження. Необхідність та обов`язковість забезпечення працівника, який направляється у відрядження, коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом) встановлена пунктом 4.1 Інструкції про відрядження, затвердженої наказом ДП НАЕК "Енергоатом" від 22 березня 2011 року № 247, а невиплата відповідачем авансу позивачу для забезпечення його витрат, обумовлених виконанням наказу про відрядження, зокрема добових витрат, передбачених пунктом 4.7 Інструкції про відрядження, свідчить про завідомо невигідне становище ОСОБА_1, що зумовило невиконання ним наказу ДП НАЕК "Енергоатом" про відрядження.
Заявник наполягає, що 14 вересня 2020 року набув статусу викривача корупції та із цього моменту на нього повинні розповсюджуватися гарантії захисту прав викривача, в тому числі і трудових. У спірних правовідносинах наявність зв`язку між негативними заходами впливу або загрозою їх застосування та повідомленням викривачем про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" підтверджується таким:
- 14 вересня 2020 року ОСОБА_1 набув статусу викривача корупції;
- 17 вересня 2020 року позивач повідомив про такий статус т.в.о. президента компанії ОСОБА_2 ;
- 17 вересня 2020 року до ОСОБА_1 застосовано перше дисциплінарне стягнення (яке оскаржувалось ним у судовому порядку), а 30 вересня 2020 року постановлено оскаржуваний наказ про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності;
- між фактом повідомлення про корупцію на ДП НАЕК "Енергоатом" та застосуванням дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1, який повідомив про цю корупцію, минуло лише два тижні;
- відсутність у минулому (до повідомлення про корупцію) претензій до ОСОБА_1 зі сторони роботодавця, в тому числі зі сторони осіб, про корупційні діяння яких повідомив ОСОБА_1 .
Заявник також вказує, що Законом України "Про запобігання корупції" не передбачено нерозповсюдження імунітету викривача корупції на особу, яка відповідно до своєї посадової інструкції зобов`язана здійснювати такі повідомлення. Цей Закон не містить певної встановленої градації між особами, на яких розповсюджується імунітет викривача корупції, та особами, на яких такий імунітет не розповсюджується. Висновки апеляційного суду щодо нерозповсюдження на ОСОБА_1 імунітету викривача корупції не відповідають нормам Закону України "Про запобігання корупції", яким встановлено гарантії захисту прав, зокрема трудових, всім особам, які мають статус викривача корупції, - без будь-яких виключень та застережень.
Національне агентство з питань запобігання корупції звернулося 07 грудня 2022 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку, з пропуском строку на касаційне оскарження, із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року, в якійтретя особа, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить скасувати постанову апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга також містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови апеляційного суду.
У касаційній скарзі Національне агентство з питань запобігання корупції як підставу касаційного оскарження зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, зокрема не враховано висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 815/2074/18, від 10 грудня 2019 року у справі № 643/7954/17, від 11 грудня 2019 року у справі № 501/2703/16-ц, від 11 червня 2020 року у справі № 816/1874/17, від 11 лютого 2021 року у справі № 260/26/19, від 06 жовтня 2021 року у справі № 361/8080/18, від 15 грудня 2021 року у справі № 640/265/20, від 10 лютого 2022 року у справі № 480/4716/20, від 09 листопада 2022 року у справі № 761/33182/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Також посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також агентство вказує, що у спірних правовідносинах, з урахуванням того, що позивач подав повідомлення про можливе корупційне правопорушення до органу досудового розслідування, апеляційному суду при вирішення спору необхідно було дослідити обставини набуття позивачем статусу викривача відповідно до норм пункту 162 частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) та прийняти рішення з урахуванням і застосуванням частин першої, третьої статті 534 Закону України "Про запобігання корупції" щодо гарантій захисту трудових прав викривача, які є спеціальними нормами у спірних правовідносинах, врегульовують такі правовідносини та про застосування яких ставилося перед судом питання, проте відхилені судом без надання належної оцінки та жодного обґрунтування. Суд не може приймати рішення без дослідження та надання належної оцінки обставинам щодо вжиття заходів впливу до викривача та щодо їх зв`язку з повідомленням, як наслідок - без застосування норм спеціального закону - Закону України "Про запобігання корупції". Суд апеляційної інстанції не дослідив обставини та зібрані в матеріалах справи докази про те, що підстави для відрядження, зазначені у наказі ДП НАЕК "Енергоатом" від 25 вересня 2020 року № 346-в, суперечать вимогам антикорупційного законодавства, а також про те, що оскаржуваним наказом на позивача безпідставно покладено обов`язок одноосібно здійснювати оцінку корупційних ризиків у діяльності ВП "Хмельницька АЕС", тому що така діяльність виходить за межі повноважень Уповноваженого, оскільки суб`єктом, уповноваженим на здійснення оцінки ризиків, є колегіальний орган - Робоча комісія з оцінки корупційних ризиків у діяльності ДП НАЕК "Енергоатом". Окрім цього, наказ про відрядження видано передчасно, має місце нехарактерна тривалість відрядження Уповноваженого (26 днів), а його мета знаходиться за межами повноважень Уповноваженого.
Заявник додатково зазначає, що під час перевірки дотримання службовими особами ДП НАЕК "Енергоатом" вимог Закону України "Про запобігання корупції" агентством було виявлено застосування подвійних стандартів в оцінці підстав для видання наказу про відрядження та наказу про проведення внутрішньої оцінки корупційних ризиків у діяльності ДП НАЕК "Енергоатом". Наказ про відрядження є незаконним та становить загрозу державним інтересам, ОСОБА_1 як працівник та Уповноважений негайно проінформував про це т.в.о. президента ДП НАЕК "Енергоатом" ОСОБА_2 та утримався від виконання наказу, чим виконав обов`язок, передбачений підпунктом 10.7.1 пункту 10.7 розділу 10 Антикорупційної програми. Притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є порушенням гарантії незалежності Уповноваженого, а також негативним заходом впливу у зв`язку з повідомленням ним про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень т.в.о. президента ДП НАЕК "Енергоатом" ОСОБА_2 та водночас порушує вимоги частини першої статті 534 та частини другої статті 61 Закону України "Про запобігання корупції".
На переконання агентства, якщо посадова інструкція, правила внутрішнього трудового розпорядку чи інші внутрішні акти компанії містять норму, що дозволяє трактувати її широко (без вказівки на окремі заборони або порядок діяти в той чи інший спосіб), саме працівник має право обрати механізм реалізації покладених на нього посадових обов`язків. Водночас в оскаржуваному наказі зазначено, що його винесено за невиконання наказу про відрядження ДП НАЕК "Енергоатом" та порушення трудової дисципліни, яка виявилась у неналежному виконанні позивачем своїх посадових обов`язків без конкретного посилання на те, що саме в такому випадку було порушено позивачем відповідно до посадової інструкції позивача.
13 грудня 2022 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_4 надіслав до Верховного Суду через засоби поштового зв`язкудоповнення до його касаційної скарги на оскаржувані судові рішення.
06 січня 2023 року від ДП "НАЕК "Енергоатом" до Верховного Суду через систему "Електронний суд" надійшли відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1, в яких, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, відповідач просить залишити цю касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки вона є законною; судові витрати покласти на позивача.
09 січня 2023 року від Національного агентства з питань запобігання корупції до Верховного Суду надійшли пояснення на касаційну скаргу ОСОБА_1, в яких третя особа просить задовольнити касаційну скаргу позивача.
30 січня 2023 року від ДП "НАЕК "Енергоатом" до Верховного Суду через систему "Електронний суд" надійшов відзив на касаційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, відповідач просить залишити цю касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, судові витрати покласти на Національне агентство з питань запобігання корупції.
26 травня 2023 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду через систему "Електронний суд" надійшло клопотання/заява про долучення до матеріалів справи копій постанов Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 761/33182/20 та від 19 квітня 2023 року у справі № 761/8294/21 та врахування правових висновків, викладених у наведених постановах, у цій справі.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 29 листопада 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 -передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 08 грудня 2022 року касаційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 (на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України), витребувано із Шевченківського районного суду міста Києва матеріали справи № 761/33183/20, відмовлено представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_4 у прийнятті доповнень до касаційної скарги на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року та повернено їх заявникові, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року касаційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції залишено без руху, з наданням строку на усунення недоліків касаційної скарги, зокрема надання доказів на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови.
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2023 року, після усунення недоліків, поновлено Національному агентству з питань запобігання корупції строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року, відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Національного агентства з питань запобігання корупції (на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України) та встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У лютому 2023 року матеріали справи № 761/33183/20 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанційустановлено, що ОСОБА_1 працює в ДП "НАЕК "Енергоатом" на посаді директора із запобігання і протидії корупції - радника президента.
Згідно з наказом від 25 вересня 2020 року № 346-в "Про відрядження ОСОБА_1 в межах України", з метою реалізації задекларованої політики ДП "НАЕК "Енергоатом", своєчасного відстеження та оцінки корупційних ризиків, директора із запобігання і протидії корупції - радника президента ОСОБА_1 відряджено до ВП "Хмельницка АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" (м. Нетішин, Хмельницька область) терміном 26 діб, з 28 вересня до 23 жовтня 2020 року.
Відповідно до пункту 4 наказу про відрядження вказано бухгалтерії оплатити добові та витрати на відрядження відповідно до норм та обмежень, встановлених наказом ДП "НАЕК "Енергоатом" від 22 березня 2011 року № 247.
25 вересня 2020 року позивач службовою запискою від 25 вересня 2020 року № 34-18/748 на ім`я керівника ДП "НАЕК "Енергоатом" повідомив про те, що готовий виконувати законні накази т.в.о. президента ОСОБА_2, доручення, вказівки чи розпорядження тощо. З метою забезпечення виконання підпункту 2.2.1 Комплаєнс-політики ДП "НАЕК "Енергоатом" та належної реалізації пункту 3.1 Антикорупційної програми, у службовій записці поставлені питання: відмінити наказ про відрядження ОСОБА_1 від 25 вересня 2020 року № 346-в як такий, що суперечить Закону України "Про запобігання корупції", Антикорупційній програмі і Комплаєнс-політиці компанії. Після затвердження Робочої комісії з оцінки корупційних ризиків розглянути доцільність відрядження складу комісії на ВП "ХАЕС" для проведення оцінки корупційних ризиків як на підрозділ, де вищим керівництвом ДП "НАЕК "Енергоатом" і країни заплановане велике атомне будівництво. В разі прийняття будь-яких рішень про відрядження позивача, дотримуватись процедури компанії з оформлення службових відряджень.
30 вересня 2020 року ДП "НАЕК "Енергоатом" прийнято наказ № 784 "Про застосування дисциплінарного стягнення".
Згідно з пунктом 1 вказаного наказу за невиконання наказу про відрядження ДП "НАЕК "Енергоатом" від 25 вересня 2020 року № 346-в та порушення трудової дисципліни, яке виявилося у неналежному виконанні ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, передбачених пунктами 4.2.12, 5.1, 6.2 посадової інструкції директора із запобігання і протидії корупції - радника президента, а також пункту 2.2 Кодексу корпоративної етики ДП "НАЕК "Енергоатом" щодо дисциплінованості й відповідальності за виконання покладених завдань, ОСОБА_1, директору із запобігання і протидії корупції - раднику президента, оголошено догану.
Відповідно до листка непрацездатності серії АЛА № 040916 позивач перебував на лікарняному з 29 вересня до 09 жовтня 2020 року.
Згідно з пунктом 2.9 Інструкції про порядок застосування до працівників ДП "НАЕК "Енергоатом" заходів дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни ІН-Д.0.07.365-18 проект наказу про застосування дисциплінарного стягнення складається з двох частин: констатуючої та розпорядчої. У констатуючій - викладаються факти, що стали підставою для його видання, зазначаються працівники, що допустили порушення, положення якого нормативно-правового акта або організаційно-розпорядчого, нормативного чи виробничого документа компанії порушено, мета розпорядчих дій. У розпорядчій - перелічуються пропоновані дії, завдання, заходи, у тому числі застосування заходу дисциплінарного стягнення.
Підпунктом 4.2.12 посадової інструкції директора із запобігання і протидії корупції - радника президента ІП-К.6.34.001-19 визначено, що відповідно до функціонального змісту своєї діяльності, а також з метою виконання встановлених у Компанії вимог директор - радник президента виконує загальні функції управління, а саме, дотримання ним особисто та здійснення контролю за дотриманням підлеглим персоналом вимог нормативно-правових актів з охорони праці та пожежної безпеки, правил та норм безпеки в атомній енергетиці, організаційно-розпорядчої, нормативної та виробничої документації.
Директор - радник президента, який є посадовою особою компанії, відповідальною за реалізацію Антикорупційної програми ДП "НАЕК "Енергоатом" (Уповноважений), перебуває у безпосередньому підпорядкуванні президента компанії та підзвітний і підконтрольний керівникові уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить компанія (пункт 5.1 посадової інструкції директора із запобігання і протидії корупції - радника президента).
Відповідно до пункту 6.2 посадової інструкції директор із запобігання і протидії корупції - радник президента, згідно з чинним законодавством України та в установленому в компанії порядку, несе відповідальність за: невиконання, неповне, неналежне або несвоєчасне виконання своїх посадових обов`язків, а також невиконання, неповне, неналежне або несвоєчасне виконання посадових обов`язків підлеглим персоналом; перевищення своїх повноважень або видачу вказівок, розпоряджень, що суперечать встановленим вимогам; необґрунтоване невиконання, неповне, неналежне або несвоєчасне виконання вимог нормативної, виробничої та організаційно-розпорядчої документації компанії, розпоряджень керівників; порушення встановлених вимог щодо оформлення та зберігання документації ним особисто або підлеглим персоналом; недотримання вимог щодо роботи з інформацією з обмеженим доступом; порушення нормативно-правових актів з ядерної, радіаційної, пожежної безпеки та охорони праці ним особисто або підлеглим персоналом; невиконання чи неналежне виконання вимог антикорупційного законодавства, організаційно-розпорядчих, нормативних та виробничих документів компанії з цих питань; копіювання особистого ключа та/або передачу його іншим особам; використання особистого ключа у випадках, не пов`язаних з діяльністю Компанії; порушення трудової дисципліни ним особисто або підлеглим персоналом згідно з вимогами трудового законодавства та відповідних документів компанії.
Згідно з пунктом 2.2 Кодексу корпоративної етики, ДП "НАЕК "Енергоатом" цінує у своїх працівниках та їхній роботі особисте усвідомлення важливості безпеки; прихильність принципам культури безпеки; відповідальність і самоконтроль під час виконання усіх робіт, що впливають на безпечну експлуатацію АЕС; орієнтованість на компетентність та високий рівень професійної підготовки; сумлінне ставлення до своїх посадових обов`язків, ініціативність і активність під час виконання посадових обов`язків; професіоналізм у діяльності і прагнення до підвищення професійного рівня; уміння працювати в команді; дисциплінованість і відповідальність за виконання покладених завдань; чесність, порядність і доброзичливість; комунікативність, прагнення до повного достовірного обміну інформацією; обережність та виваженість під час виконання робіт; розуміння своїх цілей і їх взаємозв`язок з цілями свого підрозділу та компанії; прагнення до постійного удосконалення процесів виробництва, безпеки та якості виконуваної роботи; підтримку антикорупційної політики компанії та особистий внесок у результативність системи запобігання і протидії корупції в компанії.
Відповідно до пункту 6.2 Антикорупційної програми ДП "НАЕК "Енергоатом" від 28 квітня 2020 року внутрішня оцінка корупційних ризиків в компанії проводиться Робочою комісією з оцінки корупційних ризиків у діяльності ДП "НАЕК "Енергоатом". Порядок діяльності Робочої комісії визначається окремим виробничим документом компанії. Персональний склад Робочої комісії затверджується президентом компанії за поданням Уповноваженого.
Працівники зобов`язані утримуватися від виконання рішень чи доручень керівництва, які вони вважають незаконними або такими, що становлять загрозу безпеці персоналу чи навколишньому природному середовищу, охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам. Працівники самостійно оцінюють правомірність наданих керівництвом рішень чи доручень та можливу шкоду, що буде завдана у разі їх виконання. У разі отримання для виконання рішень чи доручень, які працівник вважає незаконними або такими, що становлять загрозу безпеці персоналу чи навколишньому природному середовищу, охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам, він повинен негайно в письмовій формі повідомити про це безпосереднього керівника або президента Компанії, а також Уповноваженого (пункт 10.07 Антикорупційної програми ДП "НАЕК "Енергоатом").
Згідно з Положенням про порядок оцінки корупційних ризиків в діяльності ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ", затвердженим президентом компанії 07 вересня 2018 року, оцінка корупційних ризиків у діяльності ДП "НАЕК "Енергоатом" проводиться Робочою комісією з оцінки корупційних ризиків у діяльності ДП "НАЕК "Енергоатом". Персональний склад Робочої комісії затверджується наказом президента компанії за поданням Уповноваженого (пункт 3.3 цього Положення).
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції про відрядження, затвердженої наказом ДП "НАЕК "Енергоатом" від 22 березня 2011 року № 247, працівник, що направляється у відрядження, забезпечується коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток. У разі якщо працівник застосував платіжну картку для проведення розрахунків у безготівковій формі, йому відшкодовується збір за переказ грошових коштів електронними засобами (згідно з правилами платіжної системи) за наявності документального підтвердження його сплати (виписка з карткового рахунку або інший документ на паперовому носії, що підтверджує суму сплаченого збору). Добові витрати, згідно з пунктом 4.7 цієї Інструкції, не потребують спеціального документального підтвердження.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
В оцінці доводів касаційних скарг Верховний Суд застосовує системний аналіз норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про визнання незаконним та скасування цього наказу, дійшов висновку, що відповідач видав наказ про відрядження всупереч затвердженим документам, що діють в ДП "НАЕК "Енергоатом", зокрема: пункту 6.2 Антикорупційної програми ДП "НАЕК "Енергоатом", відповідно до якого внутрішня оцінка корупційних ризиків в компанії проводиться Робочою комісією з оцінки корупційних ризиків у діяльності ДП "НАЕК "Енергоатом"; пункту 10.07 Антикорупційної програми ДП "НАЕК "Енергоатом", згідно з яким працівники зобов`язані утримуватися від виконання рішень чи доручень керівництва, які вони вважають незаконними або такими, що становлять загрозу безпеці персоналу чи навколишньому природному середовищу, охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам; пункту 3.3 Положення про порядок оцінки корупційних ризиків в діяльності ДП "НАЕК "Енергоатом", відповідно до якого оцінка корупційних ризиків у діяльності ДП "НАЕК "Енергоатом" проводиться Робочою комісією з оцінки корупційних ризиків у діяльності ДП "НАЕК "Енергоатом", а персональний склад Робочої комісії затверджується наказом президента компанії за поданням Уповноваженого, водночас у наказі відсутнє конкретне посилання на те, що саме порушив позивач згідно з його посадовою інструкцією. Водночас суд звернув увагу, що ОСОБА_1 у своїй службовій записці від 25 вересня 2020 року наголошував, що готовий виконувати законні накази т.в.о президента компанії, та повідомив про невідповідність вимог наказу положенням антикорупційного законодавства.
Окрім цього, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не забезпечив позивача добовими витратами для тривалого відрядження, поставивши його у завідомо невигідне становище, а наказ про відрядження, за невиконання якого ОСОБА_1 оголошено догану, на переконання суду, не був підготовлений структурним підрозділом, в якому працює особа, що направляється у відрядження, його не було завізовано керівником структурного підрозділу, в якому працює особа, що направляється у відрядження, що є порушенням пункту 2.4 Інструкції ДП "НАЕК "Енергоатом" про відрядження.
У свою чергу апеляційний суд не погодився із наведеними тезами суду першої інстанції та дійшов протилежного висновку про правомірність оскаржуваного наказу про оголошення позивачу догани, вказавши, що наказ за формою та змістом відповідає статтям 147, 149 КЗпП України та Інструкції про порядок застосування до працівників ДП "НАЕК "Енергоатом" заходів дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни.